Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №904/3649/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2026 р. Справа№ 904/3649/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Крижного О.М.

секретар судового засідання Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Вольда М.А.;

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна»

в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 (повне додаткове рішення складено 26.05.2025)

у справі №904/3649/24 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зірка 51М»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

про спонукання виконати певні дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду

Господарський суд міста Києва рішенням 17.04.2025 у справі №904/3649/24 позовні вимоги задовольнив.

Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 15.05.2025 у справі № 904/3649/24 задовольнив частково клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №904/3649/24 та стягнув з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 29.09.2025 у справі №904/3649/24 апеляційну скаргу відповідача задовольнив; рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі №904/3649/24 скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Верховний Суд постановою від 02.12.2025 касаційну скаргу позивача задовольнив частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі № 904/3649/24 скасував; рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 у справі № 904/3649/24 про задоволення позову залишив в силі. Справу №904/3649/24 направив на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду в частині апеляційного перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із ухваленим рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просив додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 скасувати в частині задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, ухвалити у скасованій частині нове рішення про відмову в задоволенні клопотання позивача.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.

Скаржник зазначає про те, що в жодній з поданих заяв до суду позивач жодним чином не обґрунтовував поважності причин, які перешкодили йому подати докази щодо витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів.

Скаржник вважає, що 04.04.2025 позивачем подано до суду заяву про виправлення описки у прохальній частині позовної заяви, що фактично було зміною предмету позову, тому зазначені дії позивача (порушення правил територіальної підсудності, невиконання обов`язку надати з позовною заявою всі наявні у позивача докази, некоректне формулювання предмету позову) ускладнювали розгляд справи та перешкоджали якнайшвидшому розгляду справи судом.

Скаржник зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 задоволено позов, який містить одну вимогу немайнового характеру, а тому заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу більш ніж в 12 (дванадцять) разів перевищує розмір сплаченого судового збору, що явно вказує на неспівмірність таких витрат.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що відповідач помилково ототожнює заяву про зміну предмету спору та виправлення описки, до того ж розгляд такої заяви не потребував окремого судового засідання чи інших процесуальних дій, а в акті, що надані суду не врахована сума за підготовку такої заяви, тому таке посилання відповідача є безпідставним.

Щодо порушення правил територіальної підсудності, позивач вказав на те, що згідно існуючої практики схожі спори (позови до відповідача) суди з міст України у більшості передавали за підсудністю до м. Києва, але останнім часом суди першої інстанції відкривають провадження за схожими спорами за місце виконання договору (місце де згідно договору розподілу і починається поставка природнього газу до багатоповерхового будинку). Втім, при роз`яснені адвокатом позивачу існуючої практики, саме позивач обирав подачу позовної заяви за місцем виконання договору. Згідно додатку до договору можна дійти висновку, що між адвокатом та позивачем була укладена додаткова угода 8 з додатком, в якому була передбачена ймовірність передачі справи до господарського суду м. Києва. Також, після постановлення ухвали господарським судом Дніпропетровської області про передачу справи за підсудність до господарського суду м. Києва, саме позивач прийняв рішення не оскаржувати вказану ухвалу з метою уникнення додаткових витрат на судовий збір, правничу допомогу та з метою розгляду справи по суті у коротші строки. Також, така передача справи жодним чином не вплинула на суму витрат на правничу договору.

Щодо невиконання обов`язку надати з позовною заявою всі наявні у позивача докази, позивач зазначає, що позивачем були подані ці всі документи до позовної заяви, нові документи з заявою про усунення недоліків позивачем не подавалися, але в заяві докладно було роз`яснено порядок укладання договору на розподіл природного газу і чому заява про приєднання це і є договір. Також, згідно актів, подання заяви про усунення недоліків не вплинула на суму витрат на правничу допомогу.

Позивач зазначив, що відповідач не обґрунтував які саме процесуальні дії чи документи, що зазначені в актах не були розумними, обґрунтованими і в чому не є співмірними.

Позивач вказав на те, що ним при поданні позову навів орієнтованих розрахунок з докладним роз`ясненням, також додано до позову договір з додатковою угодою та додатком, згідно якого заздалегідь можна розрахувати відповідні витрати на правничу допомогу. Дійсність надання правничої допомоги не залежить від акту підписаного сторонами чи здійснення оплати (хоча всі ці докази надано до суду). Таку дійсність можна довести матеріалами справи, а саме поданими документами та доказами до них, участь адвоката в судових засідання в режимі відеоконференції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями 31.12.2025 справу №904/3649/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Владимиренко С.В. - головуючий, Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2026 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» в частині апеляційного перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі №904/3649/24 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Владимиренко С.В. - головуючий, Демидова А.М., Ходаківська І.П. Призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» в частині апеляційного перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі №904/3649/24 до розгляду у судовому засіданні на 17.02.2026 на 12 год. 45 хв.

У зв`язку тим, перебуванням Владимиренко С.В., у відпустці, яка є головуючим суддею (суддею-доповідачем), для розгляду справи №904/3649/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Крижний О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі №904/3649/24 прийняти до провадження у визначеному складі колегії суддів: Гаврилюк О.М., судді - Крижний О.М., Майданевич А.Г. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 05.05.2026.

У судовому засіданні 05.05.2026 суддею Майданевичем А.Г. заявлено самовідвід від розгляду справи № 904/3649/24 з метою недопущення сумнівів в неупередженості, які можуть виникнути, у зв`язку з тим, що його близький родич працює в Акціонерному товаристві «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2026 задоволено заяву судді Майданевича А.Г. про самовідвід у справі № 904/3649/24. Справу № 904/3649/24 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 904/3649/24 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Ткаченко Б.О., Крижний О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 прийнято справу № 904/3649/24 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Крижний О.М. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі №904/3649/24 призначено на 26.05.2026

Враховуючи викладене, воєнний стан та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 904/3649/24 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників справи та позиція учасників справи

Представник відповідача у судовому засіданні 26.05.2026 просив додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 скасувати в частині задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, ухвалити у скасованій частині нове рішення про відмову в задоволенні клопотання позивача.

Представник позивача у судове засідання 26.05.2026 не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Господарський суд міста Києва рішенням 17.04.2025 у справі №904/3649/24 позовні вимоги задовольнив.

21.04.2025 до суду надійшло клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зірка 51М» про ухвалення додаткового рішення, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зірка 51М» судові витрати на професійну правничу допомогу у справі № 904/3649/24 у розмірі 39 000, 00 грн.

13.05.2025 до суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на клопотання, в яких відповідач, зокрема зазначає, що позивач жодним чином не обґрунтовував поважності причин, які перешкодили йому подати докази щодо витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів. Також, відповідач вказує, що дії позивача (порушення правил територіальної підсудності, невиконання обов`язку надати з позовною заявою всі наявні у позивача докази, некоректне формулювання предмету позову) ускладнювали розгляд справи та перешкоджали якнайшвидшому розгляду справи судом.

Як вже зазначалось, Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 15.05.2025 у справі № 904/3649/24 задовольнив частково клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/3649/24 та стягнув з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо відсутності підстав для скасування чи зміни додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у даній справі, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга, в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 904/3649/24, не підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3-5 ст. 126 зазначеного Кодексу, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2021 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Зірка 51М» та адвокатом Носовою Вікторією Іванівною було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якого, адвокат зобов`язується надати Клієнту правову (правничу) допомогу (здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги в інтересах Клієнта), на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар Адвокату за надання правової (правничої) допомоги, а також фактичні витрати, пов?язані з виконанням цього Договору.

Згідно із п. 4.1. договору, розмір та порядок оплати гонорару за надання правової допомоги Адвоката Клієнту, обумовлених п.п. 1.1., 1.2. даного договору встановлюються у додаткових угодах до Даного договору (орієнтована сума гонорару встановлена у Додатку № 1).

29.07.2024 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Зірка 51М» та адвокатом Носовою Вікторією Іванівною укладено додаткову угоду № 9 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 30.04.2021, за умовами якої адвокат здійснює представництво Клієнта у господарській справі за позовом ОСББ «Зірка 51М» до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про зобов?язання (спонукання) вчинити дії щодо перерахунку за договором постачальника останньої надії за листопад та грудень 2021 року.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди, адвокату виплачується гонорар, який складається з частин у наступному розмірі, зокрема:

- за послуги з правового аналізу матеріалів справи, підготовки та подання до суду позовної заяви - 15 000,00 грн, відповідь на відзив - 6 000,00 грн, клопотання, заяв тощо - 2 000,00 грн за кожний процесуальний документ; ознайомлення з матеріалами справи у суді м. Дніпро - 3 000,00 грн;

- ведення справи у господарському суді першої інстанції (участь у судових засіданнях (підготовче провадження та/або по суті розгляду справи м. Дніпро) в інтересах Клієнта у суді першої інстанції у якості представник відповідача, встановлюється - 3 000,00 грн за одне судове засідання.

Також, у додатку до додаткової угоди № 9 від 29.07.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 30.04.2021, сторони погодили розмір гонорару адвокату при наданні правової (правничої) допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що 15.08.2024, 27.11.2024, 25.01.2025, 14.02.2025 та 21.04.2025 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Зірка 51М» та адвокатом Носовою Вікторією Іванівною було складено та підписано наступні акти про надання правової допомоги №№ 1/08-24, 2/08-24, 3/01-25, 4/01-25, 6/01-25, відповідно до яких адвокат надав, а клієнт прийняв надану правову допомогу у справі за позовом ОСББ «Зірка 51М» до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про зобов?язання (спонукання) вчинити дії щодо перерахунку за договором постачальника останньої надії за листопад та грудень 2021 року.

Гонорар за правову допомогу надану відповідно до пп. 2.1. п. 2, п. 4 додаткової угоди до договору складає:

- за послуги з правового аналізу матеріалів справи, підготовки та подання до суду позовної заяви та відповідних додатків в інтересах клієнта, через підсистему Електронний суд у розмірі 15 000,00 грн;

- за послуги з правового аналізу відзиву на позовну заяву з урахуванням зазначеної відповідачем судової практики, підготовка відповіді на відзив, додатків до нього та подання до Господарського суду міста Києва через підсистему Електронний суд у розмірі 6 000,00 грн;

- за участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, 16.01.2025 року у господарському суді міста Києва, в інтересах клієнта у суді першої інстанції у якості представника позивача - 3000,00 грн, за направлення позовної заяви разом з додатками на електрону адресу третьої особи, яка залучена до участі у справі на підставі ухвали суду від 16.01.2025 - 1000,00 грн;

- за участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, 13.02.2025 року у господарському суді міста Києва, в інтересах клієнта у суді першої інстанції у якості представника позивача - 3000, 00 грн, підготовка заперечень на пояснення третьої особи з додатками - 5000,00 грн. Разом 8000,00 грн;

- за участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 03.04.2025 та 17.04.2025 у господарському суді міста Києва, в інтересах клієнта у суді першої інстанції у якості представника позивача - 3 000,00 грн за кожне судове засідання. Клієнт до якості та об`єму наданої адвокатом правової допомоги претензій не має. Загальний розмір гонорару 6 000,00 грн;

Тож, загальний розмір наданої правничої допомоги за вказаними актами складає 39 000,00 грн.

Так, Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Зірка 51М» здійснено оплату послуг адвоката на суму 39 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 617 від 16.08.2024, № 698 від 29.11.2024, № 745 від 26.01.2025, № 763 від 15.02.2025 та № 812 від 21.04.2025.

Отже, позивачем підтверджено належними доказами заявлений розмір судових витрат.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду враховуючи підтвердження позивачем доказами, наявними у матеріалах справи, заявлений розмір судових витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, з урахуванням середнього розміру заробітної плати, задоволення позовних вимог, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 904/3649/24 підлягає частковому задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 20 000,00 грн судових витрат.

Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується і доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Доводи скаржника про те, що дії позивача, зокрема, такі як порушення правил територіальної підсудності, невиконання обов`язку надати з позовною заявою всі наявні у позивача докази, некоректне формулювання предмету позову, ускладнювали розгляд справи та перешкоджали якнайшвидшому розгляду справи судом, оцінюються колегією суддів критично, оскільки зазначене не вплинуло на суму витрат на професійну (правничу) допомогу.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про безпідставність доводів скаржника про те, що позивачем жодним чином не обґрунтовано поважності причин, які перешкодили йому подати докази щодо витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів, оскільки відповідно до приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у позовній заяві зазначив, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, про що позивач робить відповідну заяву, при цьому, рішення у даній справі було ухвалено 17.04.2025, відповідне клопотання про ухвалення додаткового рішення, разом з доказами понесених витрат на правничу допомогу було подано позивачем 21.04.2025, тобто в межах строку визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової (правничої) допомоги від 30.04.2021, додаткову угоду № 9 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 30.04.2021, додаток до додаткової угоди № 9 «Розмір гонорару адвокату при наданні правової (правничої) допомоги», натомість інші докази, в тому числі акти про надання правничої допомоги за весь час надання правничої допомоги та платіжні інструкції, були надані в межах строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Також колегія суддів апеляційної інстанції враховує те, що подання всіх актів разом із платіжними інструкціями після рішення суду є найбільш раціональним процесуальним рішенням, яке повністю відповідає принципам процесуальної економії та не порушує норми процесуального законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що розмір судового збору є виключно фіскальним платежем за вчинення процесуальних дій і жодним чином не відображає ні складності справи, ні обсягу правової допомоги, необхідної для захисту порушеного права учасника справи, при цьому, у справах немайнового характеру обсяг роботи адвоката (вивчення матеріалів, збір доказів, підготовка процесуальних документів, участь у засіданнях) може бути значним, незалежно від розміру встановленого законом судового збору, у зв`язку із чим, доводи скаржника у цій частині є безпідставними.

Також колегія суддів апеляційної інстанції враховує те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що скаржником не доведено необґрунтованості та неспівмірності витрат, не надано таких доказів до матеріалів справи, водночас сама лише незгода скаржника з наданою господарським судом першої інстанції оцінкою обставин справи та відповідних доказів не вказує на те, що така оцінка була проведена з порушенням норм права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у додатковому рішенні Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 904/3649/24, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, тому підстави для скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 904/3649/24, відсутні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення суду прийнято відповідно до вимог процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 904/3649/24 задоволенню не підлягає. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 904/3649/24 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі №904/3649/24 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 904/3649/24 залишити без змін.

3. Справу № 904/3649/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 23.07.2026.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

О.М. Крижний