Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №638/23314/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 638/23314/24

Номер провадження 22-ц/818/1855/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Візіра О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2025 року у складі судді Кіндера В.А. по справі № 638/23314/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, третя особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема, квартиру у АДРЕСА_1 . Його батько та син померлої – ОСОБА_3 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших спадкоємців немає. Вказав, що він мав намір прийняти спадщину після смерті баби, проте з поважних причин, через хворобу, не звернувся до нотаріальної контори у встановлений законом шестимісячний строк. З урахуванням запровадженого на території України воєнного стану, триваючих обстрілів м. Харкова та м. Києва він мав намір звернутися до нотаріальної контори в період з 18 по 22 вересня 2024 року, проте у зв`язку з поганим самопочуттям був вимушений звернутися за медичною допомогою. У період з 16 по 27 вересня 2024 року він перебував на лікуванні, та був позбавлений можливості звернутися з заявою про прийняття спадщини.

Просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті баби - ОСОБА_2 протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

04 серпня 2025 року від представника Харківської міської ради надійшли пояснення, в яких він просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що жодної поважної причини пропуску строку для прийняття спадщини у період з часу її відкриття по 16 вересня 2024 року позивач не надав. Посилання позивача на запровадження воєнного стану в Україні не може бути поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом незалежно від місця відкриття спадщини (у тому числі поштовим зв`язком).

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що наведені позивачем причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини не є поважними, він перебував на лікуванні нетривалий час і мав можливість звернутися до будь-якого нотаріуса, не лише у м. Харкові.

На вказане судове рішення засобами поштового зв`язку 05 грудня 2025 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду – скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовну заяву.

Апеляційна скарга мотивована тим, що він через неправильні юридичні консультації звернувся до нотаріуса лише у квітні 2025 року, вже після звернення до суду з цим позовом, що значно збільшило пропущений ним строк. Про те, що він міг звернутися із заявою про прийняття спадщини до будь-якого нотаріуса, а не лише у м. Харкові, він дізнався лише з рішення суду. Крім того, юристи надавали йому роз`яснення щодо збільшення строку для прийняття спадщини у зв`язку з запровадженням воєнного стану. Для нього обставини щодо постійних обстрілів м. Харкова мали вирішальне значення, оскільки він постійно відкладав поїздку, сподіваючись на стабілізацію обстановки. Також на момент подачі позову він не був обізнаний про наявність заповіту баби на його ім`я, вважав себе спадкоємцем за законом.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з`явилися.

Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 23 липня 2026 року надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:

ОСОБА_1 – повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (а.с. 133–134, т. 1);

Харківською міською радою отримано в електронному кабінеті 16 січня 2026 року (а.с. 130, т. 1);

Шостою ХМДН конторою отримано в електронному кабінеті 16 січня 2026 року (а.с. 131, т. 1).

30 січня 2026 року від Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшло надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

23 липня 2026 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Миролюбової О.В. про відкладення розгляду справи через те, що тільки 22 липня 2026 року між нею і ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги. Клопотання мотивоване тим, що вона не ознайомилися з матеріалами справи, що позбавляє її можливості ефективно представляти інтереси позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципів) цивільного судочинства, окрім іншого, є верховенство права, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Представником відповідача ОСОБА_4 адвокатом Шафоростовим В. О. 10 липня

Про дату, час та місце судового розгляду справи 23 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 повідомлявся завчасно та належним чином у січні 2026 року (а.с. 133), з огляду на що мав достатньо часу для організації його представництва по даній справі.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у м. Києві (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_2 у віці 85 років (а.с. 9, 11, 12).

ОСОБА_2 була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 76).

Батько ОСОБА_1 – ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

З інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що за життя ОСОБА_2 належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14, 56-57).

06 серпня 2018 року ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хомою О.В. та зареєстрований у реєстрі за №2164, згідно якого ОСОБА_2 все її майно, де б таке не було, та з чого б воно не складалось, все те, що буде їй належати на день смерті, та на що за законом матиме право, в тому числі її письмові твори наукового, філософського, історичного, політичного або іншого характеру, заповіла онуку ОСОБА_1 (а.с.66-67).

З довідки ТОВ «Медичний центр «Верум» від 27 вересня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні у період з 16 по 27 вересня 2024 року з діагнозом гостра інфекція верхніх дихальних шляхів.

14 квітня 2025 року ОСОБА_1 подав на адресу Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті своєї баби ОСОБА_2 (а.с.60), на підставі якої Шостою Харківською міською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 157/2025 (номер у Спадковому реєстрі 73938840) (а.с. 49, 59-70).

16 квітня 2025 року державним нотаріусом Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Теленковим В.С. прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_2 не прийняв: заяву про прийняття спадщини після смерті спадкодавця до нотаріальної контори протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не подав та за однією адресою зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживав і не був зареєстрований. Із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини ніхто не звертався, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 80825192 від 14 квітня 2025 року (а.с. 37, 65).

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (стаття 1223 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).

Підпунктом 2.1 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини.

За змістом частин 1 та 3 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18.

Не є поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини відносяться причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця таких перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний правовий висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 419/3788/17 (провадження № 61-2969св19); від 16 березня 2020 року у справі № 644/5098/17 (провадження № 61-20806св19); від 17 березня 2020 року у справі № 683/2587/18 (провадження № 61-11406св19).

Оцінка причин пропуску строку на предмет поважності лежить в площині дискреційних повноважень суду, оскільки базується безпосередньо на наданих сторонами та наявних в матеріалах справи доказах та встановлених в ході судового розгляду обставинах.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) зазначено, що за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.

Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц, від 01 червня 2020 року у справі № 185/777/17.

Як встановлено судом, спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже останній день шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини припав на 23 вересня 2024 року. Протягом цього часу онук померлої ОСОБА_1 не подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Із позовом до суду у цій справі про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 звернувся 05 грудня 2024 року, а до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину - 14 квітня 2025 року.

ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті своєї баби, на його ім`я померла залишила заповіт, про існування якого йому не було відомо до розгляду судом цієї справи, він вважав себе спадкоємцем за законом.

Пропуск строку на прийняття спадщини позивач пояснив перебуванням на лікуванні з 16 по 27 вересня 2024 року, віддаленістю м. Києва, де він проживає, від м. Харкова, де відкрилась спадщина, і де, як він вважав, він мав подати заяву про прийняття спадщини, а також запровадженням воєнного стану і постійними обстрілами інфраструктури з боку рф.

Шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини сплинув 23 вересня 2024 року, та до суду з даним позовом позивач звернувся 05 грудня 2024 року - трохи більше ніж через два місяці після вказаної дати, що не є значним часовим проміжком.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2020 року у справі № 315/714/19 гостре раптове захворювання в останні дні спливу шестимісячного строку у сукупності із незначним терміном пропуску строку можуть вважатися поважними причинами при вирішенні питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, місто Харків з 16 вересня 2022 року дотепер належить до території можливих бойових дій.

Також є загальновідомими і не потребують доказування факти постійних обстрілів території України після початку повномасштабної військової агресії росії проти України та запровадження в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року, зокрема, обстріли міст Харкова і Києва, в тому числі залізничної інфраструктури, що мали місце і протягом строку на прийняття спадщини у даній справі.

Вказані обставини, на переконання колегії суддів, об`єктивно перешкоджали своєчасному поданню позивачем заяви про прийняття спадщини, яку, як він вважав, добросовісно при цьому помиляючись, він мав подати саме у м. Харкові за місцем відкриття спадщини.

Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, свобода заповіту, що включає також неодмінність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи обставини, на які посилався позивач, та загальновідомі факти, негативний вплив воєнного стану в Україні на всі суспільні відносини, конкретні обставини справи (відсутність інших спадкоємців, наявність заповіту, гостре захворювання позивача в останні дні строку на прийняття спадщини, незначний пропуск строку), колегія суддів дійшла висновку про наявність поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після смерті баби та необхідність визначення йому на підставі частини 3 статті 1272 ЦК України додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у 30 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

За результатами розгляду апеляційної скарги суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

На підставі викладеного оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) додатковий строк тривалістю тридцять календарних днів з дня набрання даним судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 23 липня 2026 року

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина