Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №615/1976/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 липня 2026 року

м. Харків

справа №615/1976/25

провадження № 22-ц/818/3191/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Валківської міської ради Харківської області, Чутівської селищної ради, третя особа: Приватний нотаріус Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Левчук Сергій Васильович, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 27 січня 2026 року, постановленого під головуванням судді Левченка А.М., -

в с т а н о в и в:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Валківської міської ради Харківської області, Чутівської селищної ради, третя особа: Приватний нотаріус Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Левчук Сергій Васильович, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 27 січня 2026 року у задоволенніпозову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Відмовляючи у задоволенні позову про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання права позивач, в силу ст. 12 ЦПК України, зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка радгосп Коханівка Чутівського району Полтавської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 74 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Валківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 24 грудня 2024 року, актовий запис № 621.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянкки площею 1,6283 га, кадастровий номер: 5325455300:00:001:0305 розташованоїза адресою АДРЕСА_1 ; земельнаділянка площею 1, 6279 га, кадастровий номер: 53254553000:00:001:0304, місце розташування Полтавська область Полтавський район Скороходівська селищна територіальна громада земельна ділянка 76; двокімнатна квартира АДРЕСА_2 та надвірні будівлі, що відносяться до квартири - гараж «В», 1/3 частина сараю «В», погріб «П», 1/3 частина вбиральні «Б» 1/3 частина, огорожі 1/3 частина колодязя.

На виконання ухвали Валківського районного суду Харківської області від 21 серпня 2025 року приватним нотаріусом Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Левчуком С.В. долучено до матеріалів справи копію спадкової справи № 3/2025 щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , заведеної на підставі заяви ОСОБА_1 .

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79685599 року від 13 січня 2025 року за параметрами пошуку ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 інформація відсутня.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 79685756 від 13 січня 2025 року за параметрами пошуку ОСОБА_2 наявна інформація про заповіт номер в реєстрі нотаріальних дій 218 посвідчений 26 листопада 2010 року, місце посвідчення: Скороходівська селищна рада Чутівського району Полтавської області, стан: скасований за заявою 68704202, дата посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце посвідчення: Приватний нотаріус Дем`яненко В.О.

24 березня 2025 року приватним нотаріусом Богодухівського районного нотаріального округу Левчуком Сергієм Васильовичем на звернення позивача до нотаріальної контори було надано письмову інформацію № 01-16/133. Як зазначено у листі «З поданої Вами інформації батьки та чоловік ОСОБА_2 померли раніше. ОСОБА_3 та дід як з боку батька так і з боку матері ОСОБА_2 також померли раніше, дітей братів та сестер вона не мала. Про наявність рідних дядьків та тіток з Ваших слів Вам невідомо. Осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини не має. Також відповідно до поданої Вами інформації Ви є спадкоємцем за законом 5 черги відповідно до ст. 1265 Цивільного кодексу України, як двоюрідний дядько ОСОБА_2 ».

Оскільки позивач не може надати в повні мірі документи, що підтверджують родинні зв`язки зі спадкодавцем, запропоновано для підтвердження родинних зв`язків з ОСОБА_2 звернутися до суду.

Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , яка народилася в с. Коханівка Чутівського району Полтавської області де проживали її батьки. Позивач народився та проживає в с. Філенкове Чутівського району Полтавської області, що знаходиться на відстані 5км від с. Коханівка. Батьки ОСОБА_2 та позивача все життя спілкувалися та перебували у дружніх стосунках, мати позивача називала ОСОБА_4 «донькою». Після смерті батьків ОСОБА_2 у 2000 році вона приїжджала до позивача з м. Валки, де проживала, на всі вихідні та у відпустку. А з 2005 року, коли вийшла на пенсію, стала залишатися на більш тривалий час. Такі відносини склалися не тільки через дружні стосунки, позивач є двоюрідній дядько ОСОБА_2 . Дід позивача, ОСОБА_5 мав двох дітей: ОСОБА_5 (батько позивача) та ОСОБА_6 , прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_7 . У цьому шлюбі народився син ОСОБА_8 , який одружився із ОСОБА_9 , та у них народилася донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При зверненні до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, позивачу було повідомлено, що оскільки він не має можливості надати всі документи на підтвердження родинного зв`язку, слід звернутися до суду, як спадкоємцю п`ятої черги. Позивач зазначає, що у Державному архіві в метричних книгах Покровської церкви Харківської губернії не збереглися книги за 1895-1898 роки. Відсутній запис про народження ОСОБА_6 , який підтверджує факт того, що батько позивача та ОСОБА_11 були рідними братом та сестрою. Однак, мається запис про те, що 15 січня 1912 року « ОСОБА_6 в 18 років вступила в шлюб з ОСОБА_12 . Також, те що вона була рідною сестрою батька позивача підтверджується місцем записів про народження батька та запису про шлюб, а саме с. Любовка Покровська церква Богодухівського повіту Харківської губернії та співпадінням прізвища та по батькові. Крім того, саме позивач, який є єдиним родичем, отримав довідку про причину смерті, здійснив поховання ОСОБА_2 в с. Скороходове Полтавської області.Ураховуючи викладене, просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є двоюрідний дядько ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнати право власності в порядку спадкування після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . на земельну ділянку площею 1,6283 га, кадастровий номер: 5325455300:00:001:0305 розташовану за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 1, 6279 га, кадастровий номер: 53254553000:00:001:0304, місце розташування Полтавська область Полтавський район Скороходівська селищна територіальна громада земельна ділянка 76; двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 та надвірні будівлі, що до квартири відносяться - гараж «В», 1/3 частина сараю «В», погріб «П», 1/3 частина вбиральні «Б» 1/3 частина, огорожі 1/3 частина колодязя.

У частині першій статті 315ЦПК України наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. Хоча за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається її спадщина. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина перша статті 1221 ЦК України).

У статті 1258 ЦК України зазначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (частина перша статті 1265 ЦК України).

Таким чином, у п`яту чергу спадкують наступні родичі спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення); правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення); двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п`ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 24 лютого 1950 року батьками ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

08 лютого 1974 року між ОСОБА_16 та ОСОБА_13 було укладено шлюб про що Полтавським міським Палацом одруження зроблено відповідний актовий запис № 277, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 . Прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_17 .

До матеріалів справи долучено архівну довідку № 01-43/1615 від 20 травня 2025 року, видану Державним архівом Харківської області, в якій зазначено, що в архівному фонді Харківська духовна консисторія в метричній книзі Покровської церкви с. Любівка Богодухівського повіту Харківської губернії за 1912 рік є запис № 69 про народження 04 жовтня «Петр» (так у документі) батьки якого: « села Любовки крестьянин ОСОБА_18 и законная его жена ОСОБА_19 дочь, оба православные» (так у документі).

В архівній довідці № 01-43/1585 від 20 травня 2025 року зазначено, що в архівному фонді Харківська духовна консисторія в метричній книзі Покровської церкви с. Любівка Богодухівського повіту Харківської губернії за 1912 рік є запис № 2 про шлюб 15 січня «уволений в запас рядовой из крестьян села Любовки ОСОБА_18 , православного исповедания, первым браком, 25 лет» ( так у документі) та « села Любовки крестьянка Анастосія Федорова Гуринова, православного исповедания, первым браком, 18 лет».

У листі Державного архіву Харківської області № 01-43/381-386 від 19 лютого 2025 року повідомлено, що у метричних книгах Покровської церкви с. Любівка Богодухівського повіту Харківської губернії за 1899-1901 року запису про народження ОСОБА_6 не виявлено. Метричні книги вищевказаної церкви про народження за 1895 -1898 роки на зберігання до архіву не надходили, тому надати відомості щодо наявності в них запису про народження ОСОБА_6 немає можливості.

Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_5 та ОСОБА_20 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , актовий запис № 20 від 19 листопада 1969 року.

Батько позивача ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 65 років, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , актовий запис № 38.

В архівній довідці № 01-43/381-386 від 19 лютого 2025 року зазначено, що в архівному фонді Харківська духовна консисторія в метричній книзі Покровської церкви с. Любівка Богодухівського повіту Харківської губернії за 1904 рік є запис про народження та хрещення ІНФОРМАЦІЯ_7 (реєстраційний номер 24) «Феодоть», батьки якого « ОСОБА_21 крестьянинъ ОСОБА_22 и законная его жена ОСОБА_23 дочь, оба православные» (так у документі).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Матеріали справи свідчать про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

З заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернувся позивач, посилаючись на те, що він є двоюрідним дядьком спадкодавця.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою,шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 не може підтвердити родинні відносини його батька та ОСОБА_6 , яка є бабою ОСОБА_2 у зв`язку тим, що запис про народження ОСОБА_6 відсутній.

Разом з тим доказів на підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: що її баба ОСОБА_24 є рідною тіткою позивача матеріали спарви не містять.

Належних і допустимих доказів, що ОСОБА_1 . є двоюрідним дядькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ., та має право на спадкування як спадкоємець 5 черги позивачем суду не надано.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Висновок суду відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 27 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина