Додаткове рішення від 23 липня 2026 р. у справі №176/1110/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/320/26 Справа № 176/1110/25 Суддя у 1-й інстанції - Гусейнов К.А. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючої - Городничої В.С.,

суддів: Макарова М.О., Свистунової О.В.,

розглянувши без повідомленням учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» — Васильєва Ярослава Миколайовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №176/1110/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,–

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2025 року ТОВ «Українські фінансові операції» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором №5585823 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.02.2022 року станом на 17.09.2024 року у розмірі 91 167,50 грн, а також судові витрати по справі, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Заочним рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26 червня 2025 року позов ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість за Договором №5585823 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.02.2022 року станом на 17.09.2024 року в розмірі 91 167 (дев`яносто одна тисяча сто шістдесят сім) гривень 50 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом – 25 000,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами – 66 167,50 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 гривень 40 копійок та 10 000 гривень - витрати на правову допомогу.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26 червня 2025 року по цивільній справі №176/1110/25 - залишено без задоволення.

Постановою Дніпровського апеляційного суду 07 квітня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 — адвоката Мамай І.Є. — задоволено частково.

Заочне рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26 червня 2025 року — скасовано з ухваленням нового рішення.

Позов ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість за договором №5585823 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.02.2022 року станом на 17.09.2024 року в розмірі 91 167 (дев`яносто одна тисяча сто шістдесят сім) гривень 50 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом – 25 000,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами – 66 167,5 грн.

Вказаною постановою питання щодо розподілу судових витрат в суді першої інстанції вирішено не було.

Представник ТОВ «Українські фінансові операції» — Васильєв Я.М. через підсистему «Електронний суд» сформував заяву про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат в суді першої інстанції.

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мамай І.Є. подав до суду апеляційної інстанції заперечення на заяву про ухвалення додаткової постанови, в якій просив у задоволенні такої заяви відмовити.

Перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат і наявні в матеріалах справи документи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

За подачу позову ТОВ «Українські фінансові операції» сплачено 2 422,40 грн судового збору.

Оскільки апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, при цьому задовольнив позов повністю належить провести розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 2 422,40 грн судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

Вирішуючи заявлене ТОВ «Українські фінансові операції» в позовній заяві клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанцій, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4, 5, 6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

01 серпня 2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідухом Є.О. укладено договір про надання юридичних послуг №01/08/2024-А. За умовами договору адвокат зобов`язується надати клієнту наступні юридичні послуги: складання проектів процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, представництво інтересів клієнта в органах державної влади та місцевого самоврядування (п. 1.1 договору). Вартість послуг адвоката визначається в актах наданих послуг по домовленості. Замовник оплачує виконавцю послуги шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця протягом 30 банківських днів з моменту підписання відповідного акта наданих послуг, якщо сторонами в акті не визначено інакше (п. 3.1, 3.4 договору).

Наявний у справі акт приймання-передачі наданих послуг №5585823 від 17 вересня 2024 року свідчить про те, що адвокат Дідух Є.О. надав наступні послуги в суді першої інстанції: підготовка та подача позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором №55855823 про надання споживчого кредиту від 23.02.2022 року, вартість яких становить 10 000,00 грн.

Матеріали цивільної справи свідчать про те, що адвокатом Дідухом Є.О. через систему «Електронний суд» подано позовну заяву, до якої також долучено додатки, в тому числі адвокатський запит від 04.09.2024 року та клопотання про витребування доказів від 17.09.2024 року. Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт надання позивачу адвокатом Дідух Є.О. послуг з правничої допомоги.

Доводи відповідача по справі у запереченнях щодо таких витрат стосовно змісту складеного адвокатом запиту та отримання на нього формальної відповіді, а також того, що позов та клопотання про витребування доказів були подані лише в 2025 році, що свідчить про те, що на момент підписання акту вказані послуги надані не були колегія суддів відхиляє як безпідставні оскільки як вбачається з матеріалів справи адвокатський запит та клопотання про витребування доказів були складені адвокатом ще до підписання акту. Сам факт подання позову до суду в 2025 року не спростовує того факту, що такий позов також був складений на момент підписання акту. Зміст відповіді Банку на адвокатський запит взагалі не має значення для вирішення питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Доводи про те, що заявником не надано доказів оплати витрат на правничу допомогу колегія суддів не бере до уваги оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі №756/8241/20 (провадження №61-9789св21).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно п.4 Акту сторонами визначено про те, що замовник сплачує вартість юридичних послуг частинами, перша частина у розмірі 1 000,00 грн сплачується протягом 10 календарних днів з моменту зазначення дати підписання даного договору, інша частина коштів у розмірі 9 000,00 грн сплачується на рахунок адвоката після прийняття судом рішення по справі (протягом тридцяти днів з моменту проголошення рішення суду).

Колегія суддів вважає визначений стороною позивача розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції співмірним наданим послугам, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, їх обсягу та ціні позову, і доходить висновку про необхідність відшкодування витрат на правову допомогу надану в суді першої інстанції, та стягнення з відповідача на користь ТОВ «Українські фінансові операції» таких витрат у сумі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. 270, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,–

УХВАЛИЛА:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» — Васильєва Ярослава Миколайовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №176/1110/25 — задовольнити.

Ухвалити у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості додаткову постанову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» судові витрати по справі в суді першої інстанції, а саме: судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст додаткової постанови складено «24» липня 2026 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.О. Макаров

О.В. Свистунова