Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №175/15225/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1914/26 Справа № 175/15225/25 Суддя у 1-й інстанції - Лютая Г.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: ОСОБА_1 , захисника Тертишної К.О., переглянувши апеляційну скаргу захисника, на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року, стосовно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 25 лютого 2026 року ОСОБА_3 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Районним судом встановлено, що 19.08.2025 приблизно о 22:20 у с-ще Слобожанське по вул. Зарічна, 1 ОСОБА_3 керував транспортним засобом Fiat Punto, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим водій порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду та закрити справу стосовно ОСОБА_3 за відсутності складу правопорушення, так як останній був пасажиром автомобіля, а за кермом перебував ОСОБА_4 , що підтверджується відеозаписом. Про дані обставини повідомили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Також просить поновити строк, оскільки повний текст отримано лише 03 березня 2026 року.

Під час перегляду ОСОБА_3 та захисник підтримали вимоги апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення учасника перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_3 за ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими.

У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи.

Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_3 за ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення в якому викладено обставини правопорушення; направленням в яких зазначено ознаки алкогольного сп`яніння, відеозаписом, яким підтверджується законність запропонованої працівниками процедури огляду.

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відеозапис наявний в матеріалах справи на переконання апеляційного суду є належним доказом. При цьому, на відеозаписі зафіксовано, як працівники поліції на місці установили, що саме ОСОБА_3 керував транспортним засобом, а згодом перевів на інше місце та був у якості пасажира. Тому посилання на пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 апеляційний суд не бере до уваги. Доводи апеляційної скарги про не доведення факту керування апеляційний суд вважає безпідставними.

Інших доводів у апеляційній скарзі не наведено.

Істотних порушень, які б слугували підставою для скасування постанови під час апеляційного перегляду не встановлено.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_3 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Тертишно К.О. - залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року, якою ОСОБА_2 , визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 605грн. 60 коп. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Р.В.Мудрецький