Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №932/4470/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2046/26 Справа № 932/4470/26 Суддя у 1-й інстанції - Татарчук Л.О. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., переглянувши апеляційну скаргу захисника Андрієвської Л.О., на постанову Шевченківського районного суду м. Дніпра від 17 червня 2026 року, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 17 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Районним судом встановлено, що 24 березня 2026 року о 22:45 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21099» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по проспекту Богдана Хмельницького, буд.156 в м. Дніпро, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду та закрити справу стосовно ОСОБА_1 за відсутності складу правопорушення, так як на місці зупинки останньому не пропонувався огляд. При цьому, відсутні докази законної зупинки та факту керування автомобілем ОСОБА_1 . Безпідставно відмовлено у допиті свідка працівника поліції.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється без участі учасників, які повідомлені належним чином та клопотань до початку судового засідання не отримано.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими.

У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи.

Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення в якому викладено обставини правопорушення; відеозаписом, яким підтверджується законність запропонованої процедури проходження огляду.

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів законної зупинки апеляційний суд вважає, що не є таким, які б слугували підставою для закриття провадження за відсутності складу правопорушення, так як не спростовують факт його вчинення за ст. 130 КупАП.

Факт керування автомобілем саме ОСОБА_1 , підтверджується відеозаписом згідно якого автомобіль було зупинено працівниками поліції під керуванням саме останнього.

Порушень процедури огляду не встановлено, так як у ОСОБА_1 були встановлені ознаки наркотичного сп`яніння, та проводилися відповідні дії на їх встановлення. В разі встановлення ознак наркотичного сп`яніння, то огляд проводиться в закладі охорони здоров`я, що й було запропоновано водієві, від чого ОСОБА_1 відмовився.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Андрієвської Л.О. - залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Дніпра від 17 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 665грн. 60 коп. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Р.В.Мудрецький