Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №196/444/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2084/26 Справа № 196/444/26 Суддя у 1-й інстанції - Бабічева Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро за участю:

захисника Ванжули Я.В. (в режимі відекоконференції)

апеляційну скаргу захисника Халупка С.В., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Царичанського районного суду міста Дніпропетровської області від 10 червня 2026 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

При обставинах зазначених в протоколі та в оскарженій постанові суду першої інстанції, 24 березня 2026 року о 20 год. 52 хв. в с. Новопідкряж по вул. Миру, водій ОСОБА_1 керував автомобілем MITSUBISHI PAJERO, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме мав різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під відеозапис на бодікамеру Motorola vb400 799525, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Крім того, 24 березня 2026 року о 20 год. 52 хв. в с. Новопідкряж по вул. Миру, водій ОСОБА_1 керував автомобілем MITSUBISHI PAJERO, д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керувати даним транспортним засобом через відсутність водійського посвідчення категорії "В". Порушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1 а. ПДР України.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Халупко С.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не перевірив допустимість і достатність доказів, не надав належної оцінки статусу ОСОБА_1 як військовослужбовця, а також не усунув розумних сумнівів щодо законності зупинки, факту керування, підстави вимоги про проходження огляду, належності відмови та повторності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вказує, що у рапорті працівника поліції використано формулювання «було виявлено автомобіль», а не «зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 у момент руху».

Стверджує, що на відео не зафіксовано моменту виявлення правопорушення, а саме несправності правого габариту заднього ліхтаря, не зафіксовано руху транспортного засобу з такою технічною несправністю, а матеріали не містять належного доказу, що ця несправність дійсно існувала до контакту з поліцією та була реальною підставою для зупинки.

Захисник вказує, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, а працівниками поліції було це проігноровано та не проведено огляд на стан сп`яніння у спеціальному порядку відносно військовослужбовців.

Також вказує, що права та обов`язки перед пропозицією пройти огляд не були роз`яснені належним чином, наслідки відмови не були повідомлені, а тому неможливо встановити, чи усвідомлював ОСОБА_1 саме юридичні наслідки своєї поведінки.

Стверджує, що висновок суду про наявність повторності за ч. 5 ст.126 КУпАП є необґрунтованим, оскільки долучена до протоколу постанова серії ЕНА № 6495568 від 11.01.2026 не містить необхідних реквізитів, підписів, доказів вручення та набрання законної сили, а відеозаписом не зафіксовано, що ОСОБА_1 було роз`яснено, яка саме постанова береться за основу повторності.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, захисник наголосив, що ОСОБА_1 не заперечує проти розгляду справи за його відсутності, оскільки він є діючим військовослужбовцем та не може з`явитись до судового засідання.

В судовому засіданні захисник Ванжула Я.В. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити з викладених у ній підстав.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, та підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким місцевим судом була надана належна оцінка.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відеозапис підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, у своїй сукупності вказують на те, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, що є підтвердженням об`єктивної сторони скоєного останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому наявний в матеріалах справи відеозапис відповідає вимогам ст. 251 КУпАП та визнається апеляційним судом належним та допустимим доказом.

В матеріалах справи наявна довідка інспектора сектору адміністративної практики Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області Брєус Н., згідно якої ОСОБА_1 не має посвідчення.

Крім того, в матеріалах міститься копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6495568 віл 11.01.2026, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та стягнуто штраф у сумі 3400 грн. Постанова, відповідно до довідки, наданої інспектором сектору адміністративної практики Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області Брєус Н. набула законної сили та не оскаржувалась.

Вказані документи є належними та допустимими доказами у справі та підтверджують наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв`язку із чим доводи захисника щодо відсутності повторності вчинення правопорушення є необгрунтованими.

Доводи захисника, які полягають у відсутності законності зупинки та факту керування транспортним засобом, спростовуються наявним в матеріалах відеозаписом.

Так, згідно долученого відеозапису з боді камер поліцейських вбачається, що в темну пору доби було зупинено автомобілем MITSUBISHI PAJERO, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , через несправність заднього габариту, що і не заперечував сам ОСОБА_1 під час зупинки. Крім того, на вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія, ОСОБА_1 повідомив, що таке посвідчення в нього відсутнє.

Твердження захисника про відсутність підстав пройти огляд на стан сп`яніння не знайшло своє підтвердження, оскільки відповідно до відеозапису встановлено, що під час розмови водія ОСОБА_1 з працівниками поліції, та складання протоколу у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, після чого водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора “Драгер” на місці, або проїхати до медичного закладу, на що останній останній надав відмову. Після чого поліцейський роз`яснив наслідки такою відмови та про те, що буде складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із чим, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не усвідомлював юридичні наслідки своєї поведінки, необгрунтованими.

Також вказує, що права та обов`язки перед пропозицією пройти огляд не були роз`яснені належним чином, наслідки відмови не були повідомлені, а тому неможливо встановити, чи усвідомлював ОСОБА_1 саме юридичні наслідки своєї поведінки.

Доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції було проігноровано, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та не проведено огляд на стан сп`яніння у спеціальному порядку відносно військовослужбовців не є слушними, оскільки згідно відеозапису ОСОБА_1 повідомив, що є військовим, однак підтверджуючих документів на те не надав, та вказав, що має багато посад, він водій, ТВО, виконує обов`язки тих кого немає.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні доказів того, що ОСОБА_1 на час зупинки працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням, виконував військові обов`язки та транспортний засіб належить військовій частині, у зв`язку із чим доводи про те, що огляд має проводити ВСП в порядку ст. 266-1 КУпАП, є безпідставними.

Докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки наявними в матеріалах провадження доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши зібрані у справі докази та давши їм належну оцінку, суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, обґрунтовано прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 дійсно містять склад правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Халупка С.В., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – залишити без задоволення.

Постанову Царичанського районного суду міста Дніпропетровської області від 10 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 , за ч. 5 ст. 126, 1 ст. 130 КУпАП, — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Пістун