Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №175/4987/23 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5355/26 Справа № 175/4987/23 Суддя у 1-й інстанції - Журавель Т.С. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Красвітної Т.П., Халаджи О.В.

за участю секретаря судового засідання: Кирилішиної В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №175/4987/23 (провадження №8/175/13/25) за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2024 року у справі за позовом Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, зустрічним позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, треті особи: служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про припинення опіки над малолітньою дитиною та повернення дитини матері, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2026 року про відмову у перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами, постановлену у складі судді Журавель Т.С., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_4 , треті особи: служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Відповідач ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом до Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, треті особи: служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про припинення опіки над малолітньою дитиною та повернення дитини матері.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2024 року у задоволенні позову Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, відмовлено.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, треті особи: служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про припинення опіки над малолітньою дитиною та повернення дитини матері задоволено. Припинено опіку, встановлену над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народженням, опікунами якого призначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У відповідності до п.5 ч.1 ст.430 ЦПК України допущено негайне виконання цього рішення в частині повернення ОСОБА_4 її малолітнього сина – ОСОБА_3 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кім Г.В., та апеляційну скаргу Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2024 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12 березня 2025 року касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кім Г.В., та апеляційну скаргу Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року залишено без змін.

19 грудня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника звернулися до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2024 року №175/4987/23 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування поданої заяви заявники зазначають про наявність істотних для справи обставин, які не були встановлені судом у справі №175/4987/23 та не були і не могли бути відомі особі, що звертається із заявою, на момент розгляду справи.

Зокрема, заявники вказують, що судами всіх інстанцій не було враховано необхідність забезпечення найкращих інтересів дитини, які полягають у її подальшому проживанні з опікунами. Водночас існують підстави для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав.

Нововиявленою обставиною, на яку посилаються заявники, є проведення досудової психологічної експертизи за замовленням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо характеру відносин між дитиною та опікунами. ОСОБА_4 була належним чином повідомлена про проведення зазначеної експертизи, однак не з`явилася для участі в ній, що свідчить про її навмисне ухилення від встановлення істини у справі. У зв`язку з цим виникає необхідність у призначенні судово-психологічної експертизи, у тому числі із застосуванням поліграфа.

Крім того, заявники зазначають про наявність належних і достатніх підстав для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав, оскільки остання залишила дитину у дитячому будинку та не виконувала своїх батьківських обов`язків щодо малолітнього ОСОБА_3 . Зазначені обставини підтверджуються матеріалами цивільної справи №160/1840/21 Балаклійського районного суду Харківської області, які не були витребувані та досліджені Дніпровським районним судом Дніпропетровської області, а також судами апеляційної та касаційної інстанцій.

З огляду на викладене, заявники вважають, що наявні підстави для перегляду судового рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2024 року за нововиявленими обставинами, оскільки зазначені факти свідчать про неповне дослідження доказів у справі та незаконність ухваленого рішення.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2024 року №175/4987/23 за нововиявленими обставинами – відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, судом порушені норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що позиція суду першої інстанції зводиться до того, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Водночас, обставини, на які посилається представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в заяві в розумінні ст.423 ЦПК України не є нововиявленими обставинами, та існували на час ухвалення судового рішення, щодо них було надано належну оцінку у процесі розгляду справи та винесено законне рішення, яке набрало законної сили

Звертає увагу, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не врахував, що істотні для справи №175/4987/23 обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи є матеріали справи №610/1840/21, що перебували в проваджені Балаклійського районного суду Харківської області. Так, особисто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не брали участь при розгляді справи №175/4987/23 і їм не було відомо про існування справи №610/1840/21.

Матеріали справи №610/1840/21 не були досліджені при розгляді даної справи (№175/4987/23), тому дослідження матеріалів справи №610/1840/21 не є переоцінкою доказів у справі №175/4987/23.

Матеріали справи №610/1840/21 входять до предмета доказування у справі №175/4987/23(позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 ) та обґрунтовують вимоги сторони виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області у справі №175/4987/23 щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 ;

Вважає, що матеріали справи №610/1840/21 можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників, мають інше істотне значення для правильного вирішення спору у справі №175/4987/23 (про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 )

Справа №610/1840/21 існувала на час розгляду справи № 175/4987/23) та матеріали вказаної справи спростовують фактичні дані, покладені в основу рішення у справі №175/4987/23.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 особисто не було та не могло бути відомо про справу №610/1840/21 на час розгляду справи №175/4987/23, Шевчукам стало відомо про існування справи №610/1840/21 від адвоката Олійника В.М. тільки після ухвалення рішення у справі №175/4987/23.

У зв`язку з чим просить ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2026 року про відмову у перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами скасувати, рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_3 задовольнити, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник Шевчук М.П. та Шевчукаа В.В. в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, також просила їх задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом заперечувала проти доводів скарги, просила у її задоволенні відмовити

Інші учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається представник ОСОБА_1 та Шевчука В.В. в заяві в розумінні ст.423 ЦПК України не є нововиявленими обставинами, та існували на час ухвалення судового рішення, щодо них було надано належну оцінку у процесі розгляду справи та винесено законне рішення, яке набрало законної сили.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною другою ст.423 ЦПК України передбачені підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у ст.423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ст.423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі №910/8113/16 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Із змісту заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2024 року №175/4987/23 за нововиявленими обставинами вбачається, що обставини, на які вони посилаються, в розумінні ст.423 ЦПК України - не є нововиявленими обставинами, та існували на час ухвалення судового рішення, щодо них було надано належну оцінку у процесі розгляду справи та винесено рішення, яке набрало законної сили.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив твердження заявників щодо ненадання належної оцінки матеріалам цивільної справи №610/1840/21, що перебували в проваджені Балаклійського районного суду Харківської області, та які не були досліджені Дніпровським районним судом Дніпропетровської області та судами апеляційної та касаційної інстанції, оскільки в ході розгляду цивільної справи №175/4987/23, представником третьої особи було подано клопотання від 21 листопада 2023 року про витребування матеріалів цивільної справи №610/1840/21 за позовом Служби у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 для огляду, та 19 січня 2024 року протокольною ухвалою судом було відмовлено в задоволенні даного клопотання за необґрунтованістю, яка не оскаржувалась сторонами.

Колегія суддів звертає увагу, що судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені ч.2 ст.423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені ч.2 ст.423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №127/10129/17 від 22 січня 2019 року).

Отже, вказані заявником обставини, на які він посилається у своїй заяві, не є нововиявленими у розумінні вимог ст.423 ЦПК України.

Заявником не наведено нововиявлених обставин, передбачених ст.423 ЦПК України, які б давали підстави для задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata — принципу остаточності рішень суду. Цей принцип передбачає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду тільки тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.40).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць.

Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).

Доводи, зазначені заявниками в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, фактично зводяться до переоцінки доказів, яким, на їх думку, суд не надав належної оцінки.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2024 року №175/4987/23 за нововиявленими обставинами.

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі та правильно визначив закон, який їх регулює, застосував норми відповідні норми права та не припустив порушень норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність ухвали суду, в апеляційній скарзі не наведено, тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2026 року про відмову у перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами у справі №175/4987/23 (провадження №8/175/13/25) - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складено 22.07.2026 року.

Головуючий суддя О.В.Агєєв