Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №615/4/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/4/26

Провадження № 2/615/3/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Токмакової А.П.,

секретар судового засідання – Клименко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

за участю представника позивача – ОСОБА_3 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – ОСОБА_4 ,

встановив:

02.01.2026 позивач в особі представника ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить з урахуванням уточнених 02.04.2026 позовних вимог, визнати за нею шляхом поділу спільного майна подружжя право власності на 2/3 частки нерухомого майна, право приватної власності на яке зареєстровано за відповідачем, та здійснити реальний поділ рухомого майна по частині кожному.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 25.04.2016 по 07.08.2025 перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, під час якого придбали нерухоме та рухоме майно за спільні кошти. Але за інформацією із Державного реєстру речових прав №387511082 від 19.07.2024 право приватної власності на нерухоме майно зареєстровано за відповідачем.

Наголосила, що з урахуванням ст.60 СК України спірне нерухоме майно придбано під час перебування сторін у шлюбі, тому на нього поширюється режим спільної сумісної власності подружжя, незалежно від того, на кого оформлено і зареєстровано право власності.

Водночас, посилаючись на ч.1-3 ст.70 СК України, ч.2 ст.372 ЦК України, вважає наявними підстави для відступу від засад рівності часток подружжя шляхом збільшення частки майна позивача, оскільки від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем та фактично перебуває на її утриманні. Відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання доньки, не цікавиться потребами дитини.

Окрім того, під час придбання 23.05.2016 спірного будинку та земельних ділянок по АДРЕСА_1 , сторони використали грошові кошти, отримані нею до одруження від продажу належних їй 36/400 часток квартири АДРЕСА_2 , які в силу ч.7 ст.57 СК України, відносяться до категорії особистої приватної власності.

Також просить врахувати, що відповідач вчиняв щодо неї домашнє насильство, наніс їй тілесні ушкодження, що вважає підставою для відступу від засад рівності часток подружжя у спільному майні, тому просить визнати за нею право власності на 2/3 часток нерухомого майна, яке підлягає поділу між сторонами.

Зауважила, що перелічене в позовній заяві рухоме майно придбано сторонами під час перебування у шлюбі, однак чеки і квитанції не збереглися, що позбавляє можливості надати докази на підтвердження факту купівлі та його вартості. Не має реальної можливості здійснити оцінку предметів побуту (рухомого майна), про поділ яких просить, оскільки за адресою будинку, де знаходяться спірні речі, не проживає та, більше того, у зв`язку з умисним створенням відповідачем перешкод не має доступу до будинку та майна, яке у ньому знаходиться. У зв`язку з чим просить призначити судову товарознавчу експертизу.

Разом з тим, вказує, що частину рухомого майно, вартістю: пральна машина - 8300 грн, морозильна камера - 8000 грн, морозильна камера - 7000 грн, шкаф-купе - 14200 грн, ліжко спальне - 17600 грн, тумбочки приліжкові 2 шт - 1800 грн, диван - 9000 грн, трюмо - 7600 грн, хлібопічка - 2500 грн, мікрохвильова піч - 3000 грн, мультиварка - 3800 грн, м`ясорубка - 4200 грн, люстра - 2200 грн, штори - 5600 грн, тюль - 3500 грн, стіл письмовий - 4000 грн, газова пічка - 6500 грн, два спортивні велосипеди, телевізор - 8700 грн придбала за особисті кошти, тому право власності на ці речі просить визнати за нею, а на інші – за відповідачем.

Поділ спільного майна в досудовому порядку вважає неможливим через неприязні стосунки з відповідачем.

На підставі ухвали від 20.01.2026 відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд проведено в порядку загального позовного провадження.

17.02.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, з урахуванням уточнених позовних вимог 30.04.2026 просить визнати за позивачем право власності на 1/2 частину нерухомого майна.

Звернув увагу, що зазначені у позовній заяві зареєстроване та фактичне місце проживання позивача не відповідає дійсності, оскільки ще в лютому 2024 року вона виїхала разом зі спільною дитиною до Німеччини, де наразі проживають, дитина навчається у ліцеї. Позивач вивезла дитину за межі України без його згоди. За судовим наказом Валківського районного суду Харківської області від 18.08.2025, із заробітної плати регулярно та своєчасно стягуються аліменти на утримання доньки в розмірі частини. Тим самим, на його думку, приймає участь в утриманні доньки способом, який обрала сама позивач.

Посилаючись на практику Верховного Суду, вважає, що факт проживання дитини з одним із батьків і навіть наявність заборгованості зі сплати аліментів, якої не має, не може бути підставою для відступу від засад рівності часток подружжя шляхом збільшення частки майна позивача.

Окрім того, вказав на відсутність доказів, що під час придбання спільного майна були використані особисті грошові кошти позивача. До того ж, вона неодноразово провокувала сварки та зверталась до поліції, але у двох випадках постановами суду провадження у справах закрито в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, в одному – суд обмежився усним зауваженням. Тому не вбачає підстав для визнання за позивачем права власності на 2/3 частки із нерухомого майна подружжя.

Виходячи із рівності прав на майно подружжя, встановленої за ч.1 ст.70 СК України, враховуючи, що твердження позивача про те, шо більшість речей придбані нею за особисті кошти, не підтверджено, вважає, що кожному співвласнику належить частина спільного рухомого майна на суму 82950 грн. Разом з тим, в прохальній частині позивач просить визнати за нею право власності на речі, вартість яких складає 114500 грн., що на 31550 грн. перевищує рівність часткок та на 51400 грн виділену йому частку.

Вважає, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні угоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Хоча позивач не погоджувала з ним вартість майна, не заперечує проти визначеної позивачем вартості у позовній заяві. Тому призначення судової товарознавчої експертизи вважає недоречним. При цьому посилаючись на ст. 105 ЦПК України, вважає, що призначення експертизи є обов`язковим у разі заявлення клопотання про її призначення обома сторонами, або в інших випадках, до яких заявлена позивачем експертиза не відноситься.

Погодився із запропонованим позивачем варіантом реального поділу рухомого майна, окрім газової плити, яка не може входити до переліку спільного майна подружжя, так як є частиною інженерного обладнання житлового будинку. Окрім того, вимогу визнати за позивачем право власності на 2 морозильні камери вважає несправедливою, як і залишити відповідачу стілець дитячий, хоча дитина проживає з нею. Зауважив, що 2 спортивні велосипеди немає в загальному описі майна, а 2 набора каструль взагалі не було в наявності.

Враховуючи, що газова плита вартістю 6500 грн., на погляд відповідача, повинна бути виключена з опису майна, як і набори каструль - 2800 грн., а всього на суму 9300 гон., вартість всього майна буде складати 156600 грн. тому частка спільного майна буде складати - 78300 грн. Навів перелік майна, яке на його погляд може бути передано кожному із сторін. Вважає, що саме такий поділ буде відповідати вимогам ч.1 ст.2 ЦТК України.

Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.174 ЦПК порядку сторони не скористалися.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлено.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просить задовольнити, оскільки вирішити питання в позасудовому порядку не можливо.

Звернула увагу на недостатній розмір аліментів для забезпечення дитини всім необхідним, що свідчить про перерозподіл часток у спільному майні подружжя. Позивач виїхала зі спільного місця проживання через насильницькі дії зі сторони відповідача. Хоча будинок в с. Огульці куплений частково на її особисті кошти в сумі 10 тис. доларів від продажу квартири, що належала матері, розписки про передачу грошей немає. Щодо виключення із числа спільного рухомого майна газову плиту, як інженерне обладнання житлового будинку, залишила на розсуд суду.

Відповідач та його представник підтримали викладені у відзиві обставини. Не заперечували, що нерухоме майно придбано сторонами під час шлюбу, але право власності зареєстровано за відповідачем. Заперечують проти відступу рівності часток, оскільки позивач не надала докази, що під час купівлі будинку давала особисті гроші. Окрім того, позивач вивезла дитину за кордон без згоди відповідача, самостійно вирішила, що він буде сплачувати аліменти, які вираховуються із заробітної плати, тим самим приймає участь в утриманні дитини, не ухиляється. Жодних підстав для перерозподілу майна не вбачають. Саме розподіл порівну вважають справедливим. Звернули увагу, що позивач не збирається проживати у будинку, її цікавить лише отримання грошових коштів. Тривалий час проживає за кордоном, нерухоме майно не утримує, всі витрати на обслуговування несе лише відповідач, обробляє земельні ділянки. Виділення кожному по будинку не можливо через невідповідність стану, фактично проживали в с. Шарівка в новому житловому будинку, а с. Огульці житловий будинок та земельні ділянки використовували, як дачу. Фактів насильства з боку відповідача не було, заявлені позивачем обставини не можуть бути підставою для перерозподілу, на поділ майна не впливають, до того ж мають про вокативний характер.

Відповідач доповнив, що мати позивача допомогла під час купівлі будинку в с. Огульцях, але не такою сумою, як 10 тис. доларів. Заплатила лише за документи. Після купівлі хотіли зробити ремонт в будинку в с Огульці, тому проживали у його батьків. Так як на ремонт, щоб там проживати, йшло багато грошей, вирішили побудувати будинок в с. Шарівка, на що витратили із спільних 1,5 тис. доларів, інші гроші повністю сплатили на будматеріали його батьки, так як у нього була маленька на той час зарплата, а позивач перебувала у декретній відпустці, після чого не працювала, не працює до цього часу. Її батьки також не працювали. Зі своїми батьками домовились, що в майбутньому за рахунок цих коштів не буде претендувати на батьківський будинок, який залишиться братові. Доказів передачі грошей немає. Навіть не думав, що так станеться. Повідомив, що позивачу перераховано суми на сплату аліментів: червень 2026 року – 5000 грн, травень 2026 року – 8000 грн, квітень 2026 року – 4000 грн, жовтень 2025 року – 9000 грн, листопад 2025 року – 10000 грн, грудень 2025 року – 7800 грн, січень 2026 року – 11000 грн.

Заслухавши правову позицію сторін та їх представників, дослідивши надані письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 25.04.2016 по 07.08.2025, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №01 від 25.04.2016, рішенням Валківського районного суду Харківської області від 07.08.2025 у справі №615/2060/25.

В період шлюбу сторони придбали житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами згідно технічного паспорту, що знаходиться по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 927831763212), житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами згідно технічного паспорту, що знаходиться по АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1733192663212, земельну ділянку, кадастровий номер 6321285501:00:001:0352, площею 0,264 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 928213663212), земельну ділянку, кадастровий номер 6321285501:00:001:0351, площею 0,25 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 927811663212), право власності на які зареєстровано за відповідачем, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.07.2024,

Окрім того, в період шлюбу сторони придбали морозильну камеру 1 шт, шкаф-купе, ліжко спальне, тумбочки приліжкові 2 шт., диван, трюмо, хлібопічку, люстру, штори, тюль, стіл письмовий, два спортивні велосипеди, телевізор, стілець дитячий, каструлі два набора, холодильник, шкаф-купе, диван, комод, кухонний стіл, пилосос, мікрохвильову піч, міксер, стільці 4 шт., духову піч, морозильну камеру 1 шт., мультиварку, м`ясорубку, пральну машину, що сторони не заперечують.

Ст.41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ст.328 ЦК України).

Ст.60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ст.61 СК України).

В ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Ч.4 ст.65 СК України встановлено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України (ст.68 СК України).

Ч.1 ст.69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.71 СК України).

З аналізу наданих доказів, спірне нерухоме майно придбано сторонами в період шлюбу, тому належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя. Реєстрація нерухомості на ім`я відповідача, не позбавляє права позивача на частину цього майна.

Враховуючи, що сторони не домовилися про порядок поділу нерухомого майна в добровільному порядку, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, які мають істотне значення та надають право для відступлення від засади рівності часток подружжя та збільшення частики майна дружини за рішенням суду.

За даними свідоцтва про народження в шлюбі народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №601 від 02.09.2014, місце проживання якої зареєстровано разом з батьком.

Відповідач не заперечує, що наразі донька проживає разом з позивачем закордоном, але він сплачує аліменти на утримання доньки відповідно до судового наказу Валківського районного суд Харківської області від 18.08.2025 у справі №615/2143/25.

Із характеристики учениці 6 класу Шарівського ліцею, ОСОБА_6 навчається з 1 класу, продемонструвала середній рівень навчальних досягнень. В зв`язку зі зміною місця проживання (виїздом разом з матір`ю до Німеччини) з 2 семестру 2024-2025 навчального року переведена на сімейну форму навчання. Перебуваючи за кордоном, дитина опрацьовує навчальну програму згідно з вимогами української освіти, у чому їй допомагає мати.

Доказів, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків або вчиняє насильницькі дії, до суду не надано. Вказані в позовній заяві обставини спростовуються постановами Валківського районного суду Харківської області, де сторони під час розгляду справ про адміністративні правопорушення вказували, зокрема, що 12.07.2024 сварка була короткочасною, незначною, після якої подружжя відразу примирилося, наразі стосунки в сім`ї добрі.

Судові витрати у справі підлягають розподілу відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

В порядку поділу спільного майна подружжя:

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами згідно технічного паспорту, що знаходиться по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 927831763212).

Залишити за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами згідно технічного паспорту, що знаходиться по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 927831763212).

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами згідно технічного паспорту, що знаходиться по АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1733192663212 ).

Залишити за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами згідно технічного паспорту, що знаходиться по АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1733192663212 ).

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 6321285501:00:001:0352, площею 0,264 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 928213663212).

Залишити за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 6321285501:00:001:0352, площею 0,264 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 928213663212).

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 6321285501:00:001:0351, площею 0,25 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 927811663212).

Залишити за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 6321285501:00:001:0351, площею 0,25 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 927811663212).

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на рухоме майно: морозильну камеру 1 шт, шкаф-купе, ліжко спальне, тумбочки приліжкові 2 шт., диван, трюмо, хлібопічку, люстру, штори, тюль, стіл письмовий, два спортивні велосипеди, телевізор, стілець дитячий, каструлі два набора.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на рухоме майно: холодильник, шкаф-купе, диван, комод, кухонний стіл, пилосос, мікрохвильову піч, міксер, стільці 4 шт., духову піч, морозильну камеру 1 шт., мультиварку, м`ясорубку, пральну машину.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 – 2141,54 грн. та на користь держави – 5858,46 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова