Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №401/3244/25 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/3244/25

Провадження № 2/401/326/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2026 р. м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючий суддя Макарова Ю.І.,

секретар судового засідання Горбатюк К.А.,

з участю:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача Репецький В.О.,

відповідач ОСОБА_2 ,

представник відповідача Міщенко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Світловодська в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Міщенко Андрій Миколайович, до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2025 року представник позивача звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, згідно якою просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу Kia Optima, загальний легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, колір білий, об`єм двигуна 2359 см.куб., VIN-код НОМЕР_2 у розмірі 188 557,29 грн. Крім того, просить стягнути з ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 1 885,57 грн., понесені витрати на проведення експертизи у розмірі 2 500,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 квітня 2010 року між сторонами укладено шлюб, який розірвано рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 березня 2023 року. Зазначає, що за час перебування у шлюбі сторони за спільні грошові кошти придбали автомобіль Kia Optima, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 . Вказує, що після розірвання шлюбу транспортний засіб перебуває у фактичному одноосібному володінні, користуванні та розпорядженні відповідача, доступ позивача до нього припинений. Згідно із ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Крім того, зазначає, що оскільки автомобіль є неподільною річчю, яку неможливо поділити порівну в натурі без втрати її цільового призначення, то вважає, що найбільш ефективним способом захисту прав позивача є стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частки транспортного засобу. Відповідно до висновку експерта № 114 від 10 вересня 2025 року ринкова вартість автомобіля становить 377 114,59 грн, у зв`язку з чим вартість 1/2 його частки складає 188 557,29 грн. Також вказує, що позивач вживала заходів досудового врегулювання спору, однак відповідач на направлену пропозицію щодо поділу спільного майна не відповів, у зв`язку з чим спір у добровільному порядку не вирішено.

Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу Kia Optima, загальний легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, колір білий, об`єм двигуна 2359 см.куб., VIN-код НОМЕР_2 у розмірі 188 557,29 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1 885,57 грн., витрати з проведення експертизи в розмірі 2 500,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5 500,00 грн. (а.с. 2-8)

Ухвалою суду від 02 жовтня 2025 року відкрито загальне позовне провадження по справі, призначено підготовче засідання на 22 жовтня 2025 року. (а.с. 31-32)

06 жовтня 2025 року позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову. (а.с. 34-45)

Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Потреба Сергій Миколайович, про забезпечення позову. Накладено арешт на автомобіль Kia Optima 2014, загальний легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, колір білий, об`єм двигуна 2359 см.куб., VIN-код НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 . (а.с. 48-51)

Підготовче засідання, призначене на 22 жовтня 2025 року, відкладено до 25 листопада 2025 року у зв`язку з відсутністю електроенергії (позапланове знеструмлення) та неможливістю фіксувати судове засідання технічними засобами. (а.с. 66, 67)

Підготовче засідання, призначене на 25 листопада 2025 року, відкладено до 16 грудня 2025 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці. (а.с. 74, 75)

12 грудня 2025 року представник відповідача - адвокат Міщенко А.М. подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, в якому просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 15 183,58 грн. у порядку поділу майна подружжя. Крім того, просить відмовити у задоволенні первісного позову та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати та витрати на оцінку транспортного засобу.

Зустрічну позовну заяву обґрунтовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 квітня 2010 року, який розірвано рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 березня 2023 року. При цьому фактичні шлюбні відносини між сторонами припинилися з 23 листопада 2022 року, з цього часу сторони спільного господарства не вели та спільного бюджету не мали. Зазначає, що у період перебування сторін у шлюбі, з метою придбання автомобіля Kia Optima, ОСОБА_2 укладено з АТ "ОТП Банк" кредитний договір № 2038691351 від 05 січня 2022 року, відповідно до умов якого отримано кредит у розмірі 250 000,00 грн. строком на 5 років. Загальна сума платежів за кредитним договором, з урахуванням відсотків та комісійної винагороди, становила 397 783,50 грн. Вказує, що придбаний за кредитні кошти транспортний засіб використовувався в інтересах сім`ї, а виконання кредитних зобов`язань після припинення шлюбних відносин здійснювалося позивачем за зустрічним позовом самостійно за рахунок власних коштів. Звертає увагу, що на день припинення шлюбних відносин (за період з січня 2022 року по листопада 2022 року) сторонами погашено 79 360,00 грн. за кредитним договором, а залишок заборгованості становив 318 423,50 грн. Вказує, що кредитні зобов`язання виникли в інтересах сім`ї, а погашення кредиту після припинення фактичних шлюбних відносин здійснювалося виключно ОСОБА_2 , у зв`язку з чим вважає, що останній має право на компенсацію половини сплачених ним коштів у розмірі 159 211,75 грн. (318 423,50 грн./2). Разом із тим, позивач за зустрічним позовом не погоджується з визначеною ОСОБА_1 у первісній позовній заяві вартістю автомобіля Kia Optima, оскільки, на його думку, оцінка проведена без врахування фактичного стану транспортного засобу, його пробігу та наявних пошкоджень. Вказує, що відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу від 10 грудня 2025 року, ринкова вартість автомобіля становить 288 056,34 грн., а розмір компенсації половини його вартості складає 144 028,17 грн. Враховуючи, що сума виконаних позивачем за зустрічним позовом після припинення шлюбних відносин кредитних зобов`язань становить 159 211,75 грн., а компенсація половини вартості автомобіля, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 , становить 144 028,17 грн., позивач за зустрічним позовом вважає, що різниця між зазначеними сумами у розмірі 15 183,58 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Крім того, представник позивача за зустрічним позовом просив поновити строк для подання зустрічного позову, посилаючись на поважність причин його пропуску. (а.с. 81-83)

Підготовче засідання, призначене на 16 грудня 2025 року, відкладено до 19 січня 2026 року у зв`язку з відсутністю електроенергії та неможливістю фіксувати судове засідання технічними засобами. (а.с. 111, 112)

02 січня 2026 року представник позивача за первісним позовом - адвокат Потреба С.М. подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, згідно якого представник заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що при визначенні розміру боргових зобов`язань, які підлягають врахуванню при поділі майна подружжя, необхідно враховувати лише суму кредитних платежів, сплачених ОСОБА_2 після припинення шлюбних відносин, яка, відповідно до виписки АТ "ОТП Банк" від 09 грудня 2025 року, становить 229 750,00 грн. Вказує, що ОСОБА_2 має право на компенсацію половини зазначеної суми, тобто 114 875,00 грн. Також зазначає, що з урахуванням взаємозаліку грошових вимог, у разі визначення вартості автомобіля Kia Optima, відповідно до звіту про оцінку, наданого відповідачем за первісним позовом, у розмірі 288 056,34 грн., сума компенсації половини його вартості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , становить 29 153,17 грн. У зв`язку з цим вважає, що зустрічні позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 15 183,58 грн. задоволенню не підлягають. Щодо звіту № 888 про оцінку транспортного засобу, виконаного ФОП ОСОБА_3 , вказує, що він викликає сумніви щодо його обґрунтованості та достовірності. Крім того, не погоджується із визначеною у звіті вартістю автомобіля, оскільки вона є меншою за вартість транспортного засобу, визначену судовим експертом Сумцовим С.С., та зазначає про невідповідність окремих фотографій у фототаблиці до звіту фактичному стану транспортного засобу. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви, викликати до суду суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 для надання пояснень щодо проведення оцінки транспортного засобу та стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. (а.с. 115-119)

14 січня 2026 року представник позивача за первісним позовом - адвокат Потреба С.М. подав до суду письмове клопотання про витребування доказів. (а.с. 130-135)

Ухвалою від 19 січня 2026 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Міщенко Андрій Миколайович, до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Позовні заяви об`єднані в одне провадження. Відкладено підготовче засідання до 10 лютого 2026 року. (а.с. 137-138)

Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом адвоката Потреби С.М. про витребування доказів. Витребувано від АТ "ОТП БАНК" інформацію щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 2038691351 від 05 січня 2022 року, укладеного між АТ "ОТП БАНК" та ОСОБА_2 , за згодою ОСОБА_4 . (а.с. 145-147)

09 лютого 2026 року представник позивача за первісним позовом - адвокат Потреба С.М. подав до суду відповідь на відзив на зустрічний позову, в якій зазначає, що за кредитним договором № 2038691351 від 05 січня 2022 року, укладеним під час перебування сторін у шлюбі з метою придбання спірного автомобіля, загальна сума зобов`язань становила 397 783,50 грн., з яких 250 000,00 грн. - тіло кредиту, 147 783,50 грн. - витрати за кредитом. За період шлюбних відносин сторонами погашено 79 360,00 грн., у зв`язку з чим після припинення шлюбних відносин залишилися боргові зобов`язання у розмірі 318 423,50 грн. Зазначає, що саме ОСОБА_2 після припинення спільного проживання сторін здійснював погашення кредитної заборгованості за рахунок особистих коштів, у зв`язку з чим, на його думку, має право на компенсацію половини виконаних ним зобов`язань, що становить 159 211,75 грн. Щодо доводів про те, що кредит погашено у меншому розмірі, а саме 309 110,00 грн., вказує, що 19 квітня 2023 року ОСОБА_2 був змушений укласти новий кредитний договір № 2039677132 з АТ "ОТП Банк" для погашення заборгованості за попереднім кредитним договором № 2038691351 від 05 січня 2022 року. Також зазначає, що отримані за новим кредитним договором кошти в розмірі 205 650,00 грн. спрямовані на погашення попередньої кредитної заборгованості, що підтверджується платіжними документами та банківською випискою. Звертає увагу, що за новим кредитним договором загальна сума зобов`язань становила 345 405,24 грн., однак вказаний кредит використаний для погашення кредиту, отриманого під час шлюбу, а тому обов`язок ОСОБА_1 щодо участі у погашенні половини боргових зобов`язань не залежить від способу та порядку погашення кредиту. Враховуючи викладене, вважає, що з урахуванням дійсної вартості спірного автомобіля, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 15 183,58 грн. у порядку поділу майна подружжя. (а.с. 151-155)

25 лютого 2026 року позивач за первісним позовом подала до суду заперечення на відповідь на відзив щодо зустрічної позовної заяви, в яких зазначає, що кредитний договір № 2039677132 від 19 квітня 2023 року, укладений ОСОБА_2 для погашення заборгованості за кредитним договором № 2038691351 від 05 січня 2022 року, не може вважатися таким, що укладений в інтересах сім`ї, оскільки на момент його укладення шлюб між сторонами розірвано рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 березня 2023 року. Вказує, що укладення договору перекредитування здійснювалось ОСОБА_2 самостійно, без її згоди, а тому обов`язок щодо погашення такого кредиту не може бути покладений на неї. Також зазначає, що доводи відповідача за первісним позовом про необхідність укладення нового кредитного договору у зв`язку з неможливістю своєчасного погашення попереднього кредиту не підтверджуються доказами, оскільки з виписки АТ "ОТП Банк" від 09 грудня 2025 року вбачається, що платежі за кредитним договором № 2038691351 від 05 січня 2022 року здійснювалися щомісячно та без прострочень. Вважає, що вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з неї половини коштів, отриманих за кредитним договором № 2039677132 від 19 квітня 2023 року, є безпідставними. Крім того, зазначає, що відповідач за первісним позовом фактично просить стягнути з неї частину зобов`язань за кредитом, укладеним під час шлюбу, а також половину кредиту, який він самостійно оформив після розірвання шлюбу, що, на її думку, є несправедливим та спрямованим на безпідставне збагачення. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви. (а.с. 173-176)

Підготовче засідання, призначене на 09 березня 2026 року, відкладено до 30 березня 2026 року у зв`язку з направленням нагадування АТ "ОТП БАНК" про необхідність виконання ухвали суду. (а.с. 177, 178)

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду на 29 травня 2026 року. (а.с. 186-187)

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року виправлено описку в ухвалі суду від 30 березня 2026 року. (а.с. 190-191)

30 березня 2026 року АТ "ОТП БАНК" на виконання ухвали суду від 10 лютого 2026 року надано витребувані докази. (а.с. 194-201)

24 квітня 2026 року представник позивача за первісним позовом - адвокат Потреба С.М. подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що відповідно до листа АТ "ОТП Банк", кредитний договір № 2038691351 від 05 січня 2022 року закритий 19 квітня 2023 року. Вказує, що зазначена інформація підтверджує доводи ОСОБА_1 , викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву, про те, що зобов`язання за кредитним договором виконані у 2023 році достроково. Також посилається на виписку АТ "ОТП Банк" від 09 грудня 2025 року, надану ОСОБА_2 , відповідно до якої в рахунок погашення кредитної заборгованості за період з лютого 2022 року по квітень 2023 року сплачено 308 992,80 грн., з яких 79 360,00 грн. - у період перебування сторін у шлюбі, а 229 632,80 грн. - після припинення шлюбних відносин. Враховуючи викладене, зазначає, що при поділі майна подружжя необхідно враховувати боргові зобов`язання саме у розмірі 229 632,80 грн., у зв`язку з чим ОСОБА_2 має право на стягнення з ОСОБА_1 половини виконаних ним після припинення шлюбних відносин боргових зобов`язань, що становить 114 816,40 грн. (а.с. 204-206)

Протокольною ухвалою суду від 29 квітня 2026 року, оголошено перерву у судовому засіданні до 02 червня 2026 року за клопотанням представника відповідача. (а.с. 211)

02 червня 2026 року представником відповідача - адвокатом Міщенком А.М. подано до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. (а.с. 217-235)

Протокольною ухвалою суду від 02 червня 2026 року, оголошено перерву у судовому засіданні до 15 липня 2026 року з метою надання часу для ознайомлення з висновком експерта. (а.с. 236)

07 липня 2026 року представник позивача за первісним позовом - адвокат Репецький В.О. подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що 01 червня 2026 року відповідачем за первісним позовом долучено до матеріалів справи висновок експерта № 32-26 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження, відповідно до якого вартість автомобіля Kia Optima становить 339 872,40 грн., у зв`язку з чим 1/2 частина його вартості складає 169 936,20 грн. Вказує, що при проведенні експертного дослідження експертом використано Бюлетень автотоварознавця № 146 за квітень 2026 року, хоча на дату складення висновку оприлюднено новий випуск Бюлетеня № 147, який містить актуальні дані, що можуть впливати на визначення вартості транспортного засобу. Також зазначає, що попередньо відповідачем за первісним позовом подано звіт про оцінку транспортного засобу № 888 від 10 грудня 2025 року, відповідно до якого вартість автомобіля визначена у розмірі 288 056,00 грн., однак вважає такі дії відповідача спрямованими на заниження вартості спірного майна. Щодо боргових зобов`язань за кредитним договором № 2038691351 від 05 січня 2022 року, зазначає, що відповідно до банківських виписок розмір фактично погашених коштів за кредитом становить 309 110,00 грн., з яких 229 750,00 грн. сплачено після припинення шлюбних відносин. Вважає, що саме ця сума повинна враховуватися при проведенні взаємозаліку грошових вимог сторін. При цьому зазначає, що кредитний договір № 2039677132 від 19 квітня 2023 року, укладений ОСОБА_2 після розірвання шлюбу, не може впливати на розподіл боргових зобов`язань, оскільки укладений ним самостійно, без погодження з ОСОБА_1 , а необхідність його укладення не підтверджена належними доказами. Враховуючи уточнену вартість спірного автомобіля та суму, яка підлягає врахуванню при взаємозаліку зустрічних вимог, представник позивача зазначає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 55 119,80 грн. (169 936,20 грн. - 114 816,40 грн.). У зв`язку з викладеним просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості транспортного засобу Kia Optima, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 55 119,80 грн., що підлягає сплаті після проведення взаємозаліку зустрічних грошових вимог сторін. (а.с. 241-247)

Позивач за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Зазначила, що спірний автомобіль придбаний за кредитні кошти, частина яких погашалася сторонами під час перебування у шлюбі, а частина - після його розірвання. Вказала, що сума у розмірі 79 360,00 грн. сплачена сторонами спільно у період шлюбу, а 209 000,00 грн. сплачено після шлюбу самим відповідачем. Також зазначила, що оцінка транспортного засобу проводилася 10 грудня 2025 року за відсутності відповідача, який у цей час перебував на роботі, при цьому фото автомобіля, використані під час оцінки, є застарілими. Крім того, вказала, що до проведення оцінки відповідач виставляв автомобіль на продаж за ціною 9 000,00 доларів США.

Представник позивача за первісним позовом - адвокат Репецький В.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач за первісним позовом у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив задовольнити зустрічний позов.

Представник відповідача за первісним позовом - адвокат Міщенко А.М. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив задовольнити зустрічний позов.

Щодо заяви представника позивача за первісним позовом про уточнення позовних вимог суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 вказано, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому, при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Статтею 49 ЦПК України передбачено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вимоги ст. 49 ЦПК України, суд вважає, що заяву про уточнення позовних вимог слід вважати заявою про зменшення розміру позовних вимог, яка може бути подана до закінчення підготовчого засідання, а отже, суд відмовляє у прийнятті вказаної заяви та розглядає справу в межах первісного позову, оскільки вищевказана заява подана на стадії судового розгляду.

Суд, заслухавши сторін та їх представників, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 04 січня 2022 року ОСОБА_2 підписав анкету-заяву на отримання кредиту в АТ "ОТП Банк". Згідно із розділом 3 анкети-заяви, сума бажаного кредиту - 250 000,00 грн., строк кредиту - 60 місяців, ціль отримання кредиту - придбання автомобіля Kia Optima вартістю 9 000,00 доларів США. (а.с. 84)

05 січня 2022 року між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2038691351, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у загальному розмірі 297 475,00 грн., з яких: 250 000,00 грн. - на загальні споживчі цілі; 47 475,00 грн. - на сплату комісійної винагороди за видачу кредиту. Дата остаточного повернення кредиту - 05 січня 2027 року (п. 1.1). Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка: у розмірі 0,01 % річних у період з 05 січня 2022 року до 04 січня 2023 року включно; у розмірі 19,99 % річних у період з 05 січня 2023 року до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором (п. 1.2). Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів (п. 1.3). (а.с. 87-89)

Додатком № 1 до кредитного договору № 2038691351 від 05 січня 2022 року встановлено Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, відповідно до якого загальна вартість кредиту становить 397 783,50 грн. (а.с. 90)

Згідно із паспортом споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), сума кредиту становить 297 475,00 грн., процентна ставка складає 19,99 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 397 783,50 грн., що також підтверджується додатком № 1 до паспорту споживчого кредиту від 05 січня 2022 року. (а.с. 85, 86)

Відповідно до виписки з особового рахунку від 09 грудня 2025 року, наданою АТ "ОТП Банк", за період з 05 січня 2022 року по 09 грудня 2022 року в рахунок погашення кредиту за договором № 2038691351 від 05 січня 2022 року здійснювалися наступні платежі: 04 лютого 2022 року на суму 20 000,00 грн.; 04 березня 2022 року на суму 7 000,00 грн.; 06 квітня 2022 року на суму 7 000,00 грн.; 05 травня 2022 року на суму 6 500,00 грн.; 06 червня 2022 року на суму 6 300,00 грн.; 06 липня 2022 року на суму 6 500,00 грн.; 04 серпня 2022 року на суму 7 000,00 грн.; 06 вересня 2022 року на суму 6 500,00 грн.; 06 жовтня 2022 року на суму 6 300,00 грн.; 04 листопада 2022 року на суму 6 260,00 грн.; 09 грудня 2022 року на суму 6 300,00 грн.; 06 січня 2023 року на суму 6 500,00 грн.; 10 лютого 2023 року на суму 6 300,00 грн.; 19 квітня 2023 року на суму 210 650,00 грн.. Усього сплачено 309 110,00 грн. (а.с. 91-97)

Згідно з інформацією, наданою АТ "ОТП Банк" на запит суду, між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2038691351 від 05 січня 2022 року. 19 квітня 2023 року кредитний договір був закритий. (а.с. 194)

Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 14 березня 2023 року у справі № 524/7684/22 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 розірвано. (а.с. 12)

19 квітня 2023 року між АТ "ОТП БАНК" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2039677132. Відповідно до п. 1.1 договору, банк надає позичальнику кредит, відповідно до розділу "2.1. Кредитний договір (Кредит на загальні споживчі цілі)" Правил кредитування, а позичальник отримує кредит на наступних умовах: загальний розмір кредиту становить 205 650,00 грн. на загальні споживчі цілі, дата остаточного повернення кредиту - 19 грудня 2028 року. Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка в розмірі 20,00 % річних (п. 1.2). Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів (п. 1.3). (а.с. 159-163)

Відповідно до паспорта споживчого кредиту (інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), строк кредитування становить 68 місяців, мета отримання кредиту - загальні споживчі цілі. Загальні витрати за кредитом становлять 139 755,24 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом складає 345 405,24 грн., що також підтверджується додатком № 1 до паспорту споживчого кредиту від 19 квітня 2023 року. (а.с. 167-168)

Згідно із платіжною інструкцією на видачу готівки № 25913814, 19 квітня 2023 року АТ "ОТП БАНК" виплатило ОСОБА_2 кошти за кредитним договором № 2039677132 від 19 квітня 2023 року в розмірі 205 650,00 грн. (а.с. 156)

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 25895658 від 19 квітня 2023 року, ОСОБА_2 внесено кошти у сумі 5 000,00 грн. на погашення кредиту, призначення платежу: № 2038691351-003031757- ОСОБА_2 . (а.с. 157)

Згідно із квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 25914128 від 19 квітня 2023 року, ОСОБА_2 внесено кошти у сумі 205 650,00 грн. на погашення кредиту, призначення платежу: № 2038691351-003031757- ОСОБА_2 . (а.с. 158)

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , 23 червня 2023 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 змінила своє прізвище на " ОСОБА_6 ". (а.с. 11)

Судовим наказом Автозаводського районного суду міста Кременчука від 18 жовтня 2023 року у справі № 524/7556/23 стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 кошти (аліменти) на утримання малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у розмірі 268,40 грн. (а.с. 102)

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кременчук Полтавської області, батьками якого записані ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . (а.с. 59)

Відповідно до висновку експерта № 114 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 10 вересня 2025 року, складеного судовим експертом Сумцовим С.С., вартість автомобіля Kia Optima № НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 , 2014 року випуску, двигун бензиновий об`ємом 2359 см3, легковий седан, КПП автоматична, колір білий, яка визначена без його складу, складає 377 114,59 грн. (а.с. 13-18, 19)

10 вересня 2025 року ОСОБА_1 направила ОСОБА_2 пропозицію щодо поділу спільного майна подружжя, в якій запропонувала виплатити їй грошову компенсацію вартості її частки у спільному майні в розмірі 188 557,29 грн., залишивши автомобіль Kia Optima 2014, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , у власності ОСОБА_2 (а.с. 20-22)

17 листопада 2025 року закінчено виконавче провадження № 79313044 за ухвалою № 401/3244/25, виданою 06 жовтня 2025 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області про накладення арешту на автомобіль Kia Optima 2014, загальний легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 р.в., колір білий, об`єм двигуна 2359 см.куб., VIN-код НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується копією постанови про закінчення виконавчого провадження. (а.с. 108)

Згідно із звітом № 888 про оцінку транспортного засобу від 10 грудня 2025 року, складеного ФОП ОСОБА_3 , ринкова вартість автомобіля Kia Optima 2.4 MPi (TF), державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 на дату оцінки складає 288 056,34 грн. (а.с. 98-101)

Відповідно до висновку експерта № 32-26 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 01 червня 2026 року, складеного судовим експертом Корягіним В.В., вартість автомобіля Kia Optima, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 339 872,40 грн. (а.с. 218-230, 231-232)

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Статтею 355 ЦК України визначено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною 3 ст. 368 ЦК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Згідно із ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним, та про поділ спільного майна подружжя" вказано, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Згідно із пунктом 30 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року, рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України.

Системний аналіз наведених норм матеріального права свідчить про існування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц.

Відповідно до правових висновків, викладених Верховним Судом України у справах № 6-79цс13, № 6-2641цс15, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. Разом з тим, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи вказані норми та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто критеріями, які дозволяють надати спірному набутому майну режим спільного майна є: час набуття такого майна, кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття), мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя.

Також суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 646/7463/16-ц, в якій зазначено, що якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього, в даному випадку на транспортний засіб, лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Судом встановлено, що кредитний договір № 2038691351 від 05 січня 2022 року укладено ОСОБА_2 в інтересах сім`ї з метою придбання автомобіля Kia Optima, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , а отримані за договором кредитні кошти використані саме на придбання спірного автомобіля.

Таким чином, оцінивши подані учасниками справи докази, суд дійшов висновку, що автомобіль Kia Optima, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , є об`єктом спільної сумісної власності сторін.

Щодо визначення вартості спірного автомобіля суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року по справі № 6-1109цс15 вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, якщо таке майно існує.

Так, матеріали справи містять висновок експерта № 114, відповідно до якого вартість спірного автомобіля станом на 10 вересня 2025 року становить 377 114,59 грн.; звіт про оцінку № 888, згідно з яким ринкова вартість автомобіля станом на 10 грудня 2025 року складає 288 056,34 грн., а також висновок експерта № 32-26, відповідно до якого ринкова вартість спірного автомобіля станом на 01 червня 2026 року становить 339 872,40 грн.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" встановлено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, що також узгоджується із роз`ясненнями, наданими судам у пунктах 22, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя".

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі № 754/3132/16-ц, від 06 квітня 2023 року у справі № 199/291/21.

Враховуючи викладене, при визначенні вартості автомобіля Kia Optima, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , суд надає перевагу висновку експерта № 32-26 від 01 червня 2026 року, оскільки відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11, вартість майна, що підлягає поділу, визначається виходячи з його дійсної вартості на час розгляду справи. Крім того, під час цієї експертизи транспортний засіб оглянутий безпосередньо експертом, його вартість визначена з урахуванням фактичного стану транспортного засобу, а тому найбільш точно відображає актуальну ринкову вартість транспортного засобу на момент судового розгляду.

Враховуючи викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає встановленим, що ринкова вартість спірного автомобіля на час розгляду справи складає 339 872,40 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 71 СК України встановлено, що неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Враховуючи, що дійсна вартість автомобіля Kia Optima, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , на час розгляду справи становить 339 872,40 грн., суд дійшов висновку, що частка кожного з подружжя у спільному майні складає 169 936,20 грн. (339 872,40 грн./2).

Як вбачається з правового висновку Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-1109цс15 під час здійснення поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток подружжя, а також з вимог статті 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна (ч. 2 ст. 364 ЦК України).

Оскільки спірний автомобіль є неподільною річчю, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом грошової компенсації вартості 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль Kia Optima, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 169 936,20 грн.

Разом із тим, відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11, до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Майно, придбане за запозичені (кредитні) кошти та оформлене на одного з подружжя, все одно є об`єктом спільної сумісної власності і підлягає поділу судом, оскільки не входить до переліку майна, передбаченого ст. 57 СК України - "майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка." Окрім цього для суду важливим є встановлений факт, що нерухомість була придбана в інтересах сім`ї, тому відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договори купівлі-продажу, кредиту та іпотеки створюють обов`язки для обох з подружжя і після розлучення.

Крім того, відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 15 травня 2017 року у справі № 718/585/16-ц, майно придбане за позичені (кредитні) кошти та оформлене на одного з подружжя все одно є об`єктом спільної сумісної власності і підлягає поділу судом оскільки не входить до переліку майна, передбаченого ст. 57 СК України - майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.

Згідно із ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та використовуються подружжям спільно на підставі рівних прав на володіння, користування і розпоряджання відповідним майном.

Частина 4 статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Згідно із нормами сімейного законодавства умовою належності майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя.

У постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 524/8822/19 зазначено, що під час поділу майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Тлумачення частини четвертої статті 65 СК України дає підстави для висновку, що той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає зобов`язаною стороною (боржником) за наявності двох умов: (1) договір укладено другим із подружжя в інтересах сім`ї; (2) майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Верховний Суд України у постанові № 6-486цс16 від 27 квітня 2016 року вказав, що у подружжя, окрім права спільної сумісної власності на отримані грошові кошти та одержаний за рахунок останніх автомобіль, внаслідок укладення кредитного договору, також виникає зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 205/5882/18 зазначено, що за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя. Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність. При вирішенні спору про порядок виконання подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном.

Верховний Суд у постанові № 320/3072/18 від 13 лютого 2020 року зазначив, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Тобто, у подружжя, крім права спільної сумісної власності на отримані грошові кошти та одержані за рахунок останніх автомобіль, внаслідок укладення кредитного договору, також виникає зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники. Разом з тим, це не змінює статус спільності набутої під час шлюбу майна за запозичені кошти, які були використані в інтересах сім`ї саме на придбання цього майна.

У постанові Верховного Суду від 09 січня 2020 року у справі № 367/7110/14 зазначено, що спірне майно придбане за кредитні кошти, отримані подружжям за час шлюбу, відтак, право на це майно у рівних частках набули позивач і відповідач, при цьому боргові зобов`язання є спільними для обох із подружжя, незалежно від того, із ким із подружжя укладений кредитний договір. У зв`язку із зазначеним вище відсутні підстави для відступлення від засад рівності часток у спільному майні подружжя.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2021 року у справі № 712/11174/19 в якій також суд вказав, що: "З огляду на викладене, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що спірне рухоме майно, набуте подружжям за час шлюбу і за кошти, які отримані за договором позики, які ним використано в інтересах сім`ї, підлягає поділу між ними у рівних частинах. При цьому відповідачем презумпцію спільності майна подружжя не спростовано".

Крім того, на необхідності поділу боргів подружжя вказує у своїх висновках Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 08 липня 2020 року у справі № 465/275/16-ц, зокрема зазначивши, що до складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя. Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя. Оскільки подружжям отримано у кредит для придбання спільного майна та проведення у ньому капітального ремонту, то і кредитні кошти є об`єктом спільної сумісної власності, тому борг з їх повернення є спільним боргом подружжя.

У постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 755/16464/20 зазначено, що борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї, враховуються при поділі майна (пункти 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11). Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя. Виконання кредитних зобов`язань, які виникли у обох з подружжя, за рахунок коштів одного з них (у тому числі і частково) може бути підставою для вимог до іншого подружжя, в тому числі і за правилами статті 544 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як закріплено в ч. 2 ст. 76 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Судом встановлено, що за період спільного проживання сторін у шлюбі, а саме з 05 січня 2022 року по 23 листопада 2022 року (день фактичного припинення шлюбних відносин), за кредитним договором № 2038691351 від 05 січня 2022 року спільно сплачено кредитні платежі на загальну суму 79 360,00 грн. Після фактичного припинення шлюбних відносин ОСОБА_2 сплачено кредитні платежі за договором № 2038691351 від 05 січня 2022 року на загальну суму 229 750,00 грн., що підтверджується випискою АТ "ОТП Банк" від 09 грудня 2025 року.

Статтею 541 ЦК України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Якщо один із колишнього подружжя в повному обсязі виконав зобов`язання, то він у порядку частини першої статті 544 ЦК України має право на зворотну вимогу (регрес) до іншого з подружжя у відповідній частині.

Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц.

У справі № 308/7268/17 Верховний Суд дійшов висновку, що під час поділу майна подружжя враховуються також борги подружжя за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Якщо одним із подружжя укладений договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя. Правовий режим спільної сумісної власності подружжя передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що свідчить про їх солідарний характер. Оскільки кошти за укладеним під час шлюбу кредитним договором були витрачені на придбання квартири в інтересах сім`ї, і сторони не оспорювали належність квартири до об`єктів спільної сумісної власності, боргові зобов`язання за цим договором є спільними.

Отже, практика Верховного Суду зводиться до того, що виконання кредитних зобов`язань, які виникли у обох з подружжя, за рахунок коштів одного з них (у тому числі і частково), є підставою для вимог до іншого подружжя, в тому числі і за правилами статті 544 ЦК України.

Пунктом 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" встановлено, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Оскільки відповідач за первісним позовом сплатив борг за кредитним договором № 2038691351 від 05 січня 2022 року вже після припинення шлюбних відносин із позивачем за первісним позовом, тобто за рахунок особистих коштів, відповідно до змісту ст. ст. 57, 60, 69, 71 СК України половина його вартості, у сумі 114 875,00 грн. (229 750,00 грн./2), припадає на частку позивача за первісним позовом.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 638/9020/14, у разі ж, коли кредитне зобов`язання виникло під час шлюбу, але його виплата була здійснена вже після припинення шлюбних відносин за рахунок особистих коштів одного з колишнього подружжя, Верховний Суд вважає, що відповідно до змісту ст. ст. 57, 60, 69, 71 СК України половина вартості сплаченої суми припадає на частку іншого з колишнього подружжя.

За таких обставин, враховуючи дійсну вартість автомобіля Kia Optima, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , на час розгляду справи, рівність часток подружжя у спільному майні та право відповідача за первісним позовом на регрес щодо половини коштів, сплачених ним після припинення шлюбних відносин у рахунок погашення спільного зобов`язання за кредитним договором № 2038691351 від 05 січня 2022 року, суд дійшов висновку про необхідність проведення взаємозарахування зустрічних грошових вимог сторін та визначення остаточного розміру грошової компенсації, яка підлягає стягненню на користь позивача за первісним позовом.

Враховуючи викладене, у порядку поділу спільного майна подружжя, у межах доведеного, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню: 169 936,20 грн. - 229 750,00 грн./2 = 169 936,20 грн. - 114 875,00 грн. = 55 061,20 грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають частковому задоволенню.

Щодо кредитного договору № 2039677132 від 19 квітня 2023 року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що кредитний договір № 2039677132 від 19 квітня 2023 року укладений ОСОБА_2 після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 (14 березня 2023 року).

Враховуючи, що вищевказаний кредитний договір укладений після розірвання шлюбу, презумпція спільності майна подружжя, яка встановлена ч. 2 ст. 60 СК України, на нього не поширюється. Крім того, з огляду на положення ч. 4 ст. 65 СК України, суд дійшов висновку, що зазначений кредитний договір не створює жодних обов`язків для позивача за первісним позовом, оскільки на момент його укладення сторони не перебували у шлюбі, а тому не можна вважати, що ОСОБА_2 діяв за згодою ОСОБА_1 .

Отже, суд вважає безпідставними позовні вимоги позивача за зустрічним позовом щодо розподілу кредитних зобов`язань та стягнення з відповідача за первісним позовом 1/2 грошових коштів, сплачених позивачем за зустрічним позовом на виконання кредитного договору № 2039677132 від 19 квітня 2023 року.

Таким чином, враховуючи, що первісний позов задоволено частково, суд відмовляє у задоволені зустрічного позову.

Щодо вирішення питання про судові витрати та витрати пов`язані із правничою допомогою, суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положеннями про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК України). Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст. 28 "Правил адвокатської етики", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

У постановах Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 320/3271/19, від 05 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19 викладено правову позицію, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно із пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Водночас суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (п. п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України, від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

Згідно із ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених судових витрат у вигляді професійної правової допомоги, позивачем за первісним позовом подано: ордер серії ВІ № 1337317 від 26 вересня 2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 297 від 06 жовтня 1998 року; Договір про надання правничої допомоги від 23 вересня 2025 року; рахунок № 230925 від 23 вересня 2025 року на суму 5 500,00 грн.; квитанція № 2.321908035.1 від 23 вересня 2025 року; Додаткова угода № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 23 вересня 2025 року. (а.с. 23, 24, 25, 26, 27, 122)

Разом із тим, суд враховує ту обставину, що первісна позовна заява задоволена частково (на 29,20 % = 55 061,20 грн. х 100/188 557,29 грн.), таким чином, витрати на правову допомогу у розмірі 5 500,00 грн. підлягають частковому відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам, а тому з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом необхідно стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 1 606,00 грн. (5 500,00 грн. х 29,20 %).

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із квитанції № 114 від 09 вересня 2025 року встановлено, що позивачем за первісним позовом сплачено 2 500,00 грн. за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля Kia Optima, д.н.з. НОМЕР_1 . (а.с. 19)

Таким чином, розмір понесених позивачем за первісним позовом та доведених належними доказами витрат на проведення експертизи становить 2 500,00 грн., тому пропорційно до частки задоволених позовних вимог, із відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом належить стягнути 730,00 грн. (2 500,00 грн. х 29,20 %) зазначених витрат.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме 550,59 грн. (55 061,20 грн. х 100 / 188 557,29 грн. = 29,20 % х 1 885,57 грн. / 100 = 550,59 грн.).

Оскільки позовні вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню, судові витрати по сплаті судового збору та витрат на оцінку транспортного засобу слід віднести за його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 57, 60, 61, 65, 69-71 СК України, ст. ст. 355, 364, 368 ЦК України, ст. ст. 2, 12, 13, 76-81, 92, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на транспортний засіб Kia Optima, загальний легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, колір білий, об`єм двигуна 2359 см.куб., VIN-код НОМЕР_2 , у розмірі 55 061 (п`ятдесят п`ять тисяч шістдесят одна) гривня 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 550 (п`ятсот п`ятдесят) гривень 59 коп., витрати з проведення експертизи в сумі 730 (сімсот тридцять) гривень 00 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 606 (одна тисяча шістсот шість) гривень 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Міщенко Андрій Миколайович, до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - відмовити.

Відомості про сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_5 , виданий 11 липня 2023 року органом № 5316, РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт № НОМЕР_7 , виданий 27 лютого 2019 року органом № 3531, РНОКПП НОМЕР_8 , УНЗР 19800707-07593, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 355 ЦПК України, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова