Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №393/380/26 — Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/380/26

пров. 2/393/393/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Подліпенця Є.О.,

з участю секретаря судових засідань Гладир К.С.,

учасники справи:

позивачка — ОСОБА_1 ,

відповідач — ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Кам`янець, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою вказуючи, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який уклали 04.02.2023 року. Шлюб зареєстровано Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що складено відповідний актовий запис № 94. Від шлюбу мають сина — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею. Спільне життя між нею та відповідачем не склалося, через різні погляди на життя, ведення спільного господарства, несумісність характерів. Вона з відповідачем шлюбних стосунків не підтримує, проживає окремо за іншою адресою, шлюб носить формальний характер, сім`я фактично розпалася, тому збереження шлюбу неможливе. Просить розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем та визначити місце проживання їхньої неповнолітньої дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з нею ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 28.05.2026 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. В заяві, яку позивачка подала до суду 23.07.2026р., остання просила справу розглянути без її участі та задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзиву на позовну заяву суду не надав з заявами та клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників справи достатніми, суд розглянув справу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказах у відсутність учасників справи, що не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, заяву позивачки, письмові докази, суд встановив наступне.

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони зареєстрували шлюб 04.02.2023 року у Подільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що складено відповідний актовий запис №94.

Прізвище після реєстрації шлюбу позивачка змінила з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Згідно копії Витягу з реєстру Новгородківської територіальної громади від 31.03.2023р., зареєстрованим місцем проживання позивачки ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_2 .

Відповідно до відповіді №2802690 від 28.05.2026р. з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 є АДРЕСА_3 .

Від шлюбу сторони мають сина — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 14.02.2024р., та останній зареєстрований за адресою позивачки: АДРЕСА_2 .

Згідно ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Статтею 112 СК України визначені підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, зокрема ч.1 цієї статті передбачено, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Також ч.2 передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 113 СК України - особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

В позовній заяві позивачка просить після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".

Відповідно положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Суд вважає доведеними доводи позивачки, що вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, але шлюбні відносини фактично припинені, а тому враховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позов не надав, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, а тому її права підлягають судовому захисту, в зв`язку з чим шлюб необхідно розірвати, а позов в цій частині задовольнити.

Щодо вимоги про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з позивачкою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.

Суд вправі застосувати вищезазначене положення закону в тому випадку, коли мати та батько дитини проживають окремо, тобто за різними адресами; не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати дитина, що відповідає спірним правовідносинам.

Як слідує з тексту позовної заяви позивачки, то їхня спільна з відповідачем дитина, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з нею, тобто спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини немає.

Крім того, за ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У даному випадку жодна особа не порушує, заперечує чи оспорює права позивачки на проживання з нею дитини.

Так, в постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року №200/952/18 зазначено, що суд, у разі відсутності спору між сторонами, може, а не зобов`язаний, визначити місце проживання дитини.

Разом з цим, стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

А тому, з урахуванням вищезазначеного участь органу опіки та піклування саме за місцем проживання дитини при розгляді справи є обов`язковою, як і є обов`язковим акт обстеження житлово-побутових умов дитини та висновок.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї додатків, до органу опіки та піклування з питання визначення місця проживання дитини сторони не зверталися.

Враховуючи, що позивачкою не надано суду доказів наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини, зокрема, не надано відомостей про звернення позивачки до служби у справах дитини з приводу визначення місця проживання дитини або вмотивованої відмови даних органів у розгляді її звернення, акту обстеження умов проживання дитини, що були проведені компетентними органами, висновку даного органу щодо доцільності визначення місця проживання дитини, суд вважає, що в задоволенні позовної вимоги щодо визначення місця проживання дитини з матір`ю необхідно відмовити.

Щодо розподілу наявних судових витрат по справі у виді судового збору, що сплатила позивачка при подачі позову слід зазначити наступне.

Так, відповідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивачка просила задовольнити її дві самостійні вимоги, а саме: про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, тобто мала спратити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2 662,40 грн (1 331,20 грн*2), проте згідно наявної в матеріалах справи квинанції сплатила лише за одну позовну вимогу в сумі 1 331,20 грн.

А тому, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивачки понесені нею при зверненні до суду і документально підтвердженні судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, а з відповідачки необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 7, 12, 13, 19, 76-82, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 274, 277-279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 19, 105, 112, 113, 160 Сімейного Кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини — задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) зареєстрований 04.02.2023 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що складено відповідний актовий запис № 94.

Залишити позивачці шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 331,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судові витрати у виді судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію рішення надіслати позивачці та відповідачу.

Суддя Є.О. Подліпенець