Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №750/2456/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 750/2456/26 Головуючий у 1 інстанції Крапивний Б. В.

Провадження № 33/4823/675/26

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року місто Чернігів

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду Гусач О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору.

Як установив місцевий суд, 25 лютого 2026 року, в 00 год. 10 хв., ОСОБА_1 по просп. Миру, 175, у м. Чернігові, на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом Scoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, зі згоди водія проводився за допомогою приладу Drager Alkotest 6820 ARHE-0221, результат огляду позитивний, 1,86 проміле.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити. Також просить викликати представника патрульної поліції для допиту; зобов`язати орган патрульної поліції надати на дослідження свідоцтво про повірку драгера № 0221 та сертифікат відповідності.

Мотивує тим, що він не був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцевому суді, а тому був позбавлений можливості надати особисто пояснення, а саме надати документи та пояснення на спростування його винуватості, а також позбавлений права заявити клопотання про дослідження як доказів сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку Драгера, що вважає істотним та необхідним для доведення своєї невинуватості щодо перебування у стані сп`яніння з результатом 1,86 проміле.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, про що свідчить розписка про вручення рекомендованого поштового відправлення, ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибув, поважності причин своєї відсутності не надав, клопотань про відкладення судового засідання не заявляв.

Згідно ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови.

У свою чергу, ОСОБА_1 порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке належним чином мотивоване, а тому з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження необхідно поновити.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Положеннями ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 600153 від 25 лютого 2026 року, в якому викладені обставини вчинення правопорушення; роздруківкою з приладу Драгер, відповідно до якого за результатом тестування у ОСОБА_1 виявлено алкоголь у повітрі, що ним видихається – 1,86 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; роздруківкою з приладу Drager ALCOTEST 6820, прилад № ARНЕ-0221, результат продуття зазначеного спеціального технічного приладу становить 1,86 проміле, з яким ОСОБА_1 був згоден, про що свідчить підпис у відповідній графі акту огляду; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; огляд не проводився; рапортом командира взводу № 2 роти № 3 БУПП в Чернігівській області ДПП Ніфдалієвої Е.М., відповідно до якого 25.02.2026 під час несення служби в період дії комендантської години зупинено транспортний засіб Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , у ході спілкування з останнім виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку водію запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер, на що він погодився, проба позитивна 1,86 проміле, з результатом водій погодився, було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, водія відсторонено від керування транспортним засобом; інформацією, яка розміщена на CD диску, на якому детально зафіксовано обставини, за яких було запропоновано особі пройти огляд на виявлення стану сп`яніння та його проходження /посилання на вказаний відеозапис міститься в протоколі/.

Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи з нагрудних камер інспекторів патрульної поліції, зміст якого підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та висновки місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Із переглянутого апеляційним судом відеозапису, доданому працівниками поліції до протоколу серії ЕПР1 №600153 від 25.02.2026, видно рух транспортного засобу Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 25.02.2026 в 00 год. 10 хв. (під час дії комендантської години), та його зупинку на вимогу поліцейських, подану шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору. Нагрудною відеокамерою поліцейського зафіксовано спілкування з водієм зазначеного автомобіля ОСОБА_1 , у ході якого поліцейський запитав у водія, чи вживав він алкогольні напої, вказавши останньому, що у нього почервоніле обличчя та з салону автомобіля відчуває запах алкоголю. Поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля, на що водій погодився. Зафіксовано спроби продуття ОСОБА_1 приладу Драгер, під час яких останній вказав, що пив пиво. Після цього водій все ж пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки. За результатом продуття ОСОБА_1 приладу Драгер виявлено алкоголь у повітрі, що ним видихається, 1,86 проміле. Водій неодноразово повідомляв поліцейським, що пив пиво, та пропонував «порішати», просив не складати протокол. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився. Зафіксовано процедуру складення матеріалів про адміністративне правопорушення.

З роздруківки приладу «Drager Alcotest 6820», прилад ARНЕ-0221, тест №4189 вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, проба позитивна 1,86 проміле, з чим погодився останній та поставив свій підпис.

В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в графі «з результатами згоден» ОСОБА_1 поставив свій підпис.

За вказаних обставин місцевий суд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 погодився із результатом огляду на стан сп`яніння проведеного на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.

Особі що притягається до адміністративної відповідальності також було роз`яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, наслідки відмови від такого огляду, можливість пройти огляд в закладі охорони здоров`я.

Крім того, водієві було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП.

Отже, істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядку його оформлення, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було.

Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Посилання ОСОБА_1 на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції були порушені його права, оскільки розгляд справи було здійснено без його участі, не знайшло свого об`єктивного підтвердження, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, судові засідання призначались до розгляду на 13.03.2026, 26.03.2026, 06.04.2026, 16.04.2026, 29.04.2026, 11.05.2026, 21.05.2026, 03.06.2026. Кожного разу перед судовим засіданням від імені ОСОБА_1 на електронну пошту суду надходили заяви про відкладення судового розгляду в зв`язку виконанням своїх трудових обов`язків на території іншої держави, які є ідентичними за змістом. На підтвердження зайнятості до суду надходили товаро - транспортні документи щодо експорту лісоматеріалів, однак не додано документів щодо виїзду за кордон України саме ОСОБА_1 . Окрім того, останній не з`явився в судове засідання 16.06.2026, не отримавши повістку про судовий виклик за місцем проживання. У жодне з дев`яти судових засідань ОСОБА_1 не з`являвся. Враховуючи наведене, а саме такі дії ОСОБА_1 , місцевий суд правильно розцінив як ухилення від правосуддя та як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Більше того, ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, участь у розгляді яких передбачає обов`язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте ст. 130 КУпАП до цього переліку не входить.

Щодо клопотання апелянта про виклик представника патрульної поліції для допиту, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

Свідком може бути будь-яка особа, стосовно якої в уповноваженого органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, є дані, що їй відомі обставини, які стосуються справи, що підлягають установленню. При цьому суд наголошує на тому, що жодних обов`язкових вимог про виклик та допит свідків чи інших осіб по справі у суді положення КУпАП не передбачають. Виклик свідків є правом, а не обов`язком суду та здійснюється лише на розсуд суду при необхідності встановлення додаткових обставин справи.

Крім того, варто зауважити, що патрульні поліцейські, які скали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, виклали свою позицію у відповідних документах, які долучені до матеріалів справи. Уся процедура оформлення матеріалів зафіксована на долучених до адміністративних матеріалів носіях інформації.

Суд зазначає, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Натомість, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.

Оскільки поліцейськими події вчинення адміністративного правопорушення, зафіксовані на боді - камеру, відеозапис якої долучено до справи, в матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, які узгоджуються між собою, є чіткими, несуперечливими суд вважає, що виклик співробітників патрульної поліції, якими складені відповідні документи не є необхідним.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зобов`язання органу патрульної поліції надання на дослідження свідоцтва про повірку Драгера №0221 та сертифікату відповідності, апеляційний суд вважає його таким що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно п. 3. 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Вимоги про надання, кожній особі, яка проходить обстеження, сертифікату відповідності технічного засобу Інструкція, немає. Крім того, ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу та продуття приладу Драгер такого не просив.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої законом відповідальності за скоєне.

Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та були підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.

Враховуючи викладене, вважаю обґрунтованим висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отримуючи посвідчення водія та сідаючи за кермо будь-якого транспортного засобу, яке є джерелом підвищеної небезпеки, ОСОБА_1 повинен був неухильно дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, якими категорично заборонено керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

Адміністративне стягнення накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи ОСОБА_1 , ступеня його вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.

Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чернігівського апеляційного судуО. М. Гусач