Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №947/10374/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4451/26

Справа № 947/10374/25

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Таварткіладзе О.М.,

суддів: Вадовської Л.М., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Широківська сільська військова адміністрація Щастинського району Луганської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, компенсації у вигляді середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить:

- стягнути з Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської областіна користь ОСОБА_1 заробітну плату у загальному розмірі 122 209,29 грн.;

- стягнути з Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської областіна користь ОСОБА_1 компенсація за невикористану відпустку за 37 календарних днів за основним місцем роботи у розмірі 37 635,66 грн.;

- стягнути з Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської областіна користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: за адресою: АДРЕСА_1 ) компенсацію у вигляді середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з основного місця роботи у розмірі 123 138,00 грн.;

- стягнути з Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської областіна користь ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини заробітку з урахуванням індексу інфляції у розмірі 27 176,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 04 січня 2022 року, згідно Розпорядження №92-о від 31 грудня 2021 року, на посаду начальника Відділу соціального захисту Широківська сільська військово-цивільна адміністрація Щастинського району Луганської області було призначено ОСОБА_1 .

З травня 2022 року Щастинський район Луганської області було окуповано військами російської федерації, відповідно з 01 травня 2022 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата у зв`язку з тим, що начальника Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області було взято в полон та відповідно останній не міг виконувати свої посадові обов`язки та підписувати будь-які документи. Позивач не зважаючи на факт окупації продовжувала здійснювати свої посадові обов`язки начальника Відділу соціального захисту Широківської сільської військовоцивільної адміністрації Щастинського району Луганської області.

Зазначає, що 20 серпня 2022 року позивачці вдалось евакуюватись з Луганської області. Але під час евакуації позивачці не вдалось вивезти будь-які документи та печатки Відділу соціального захисту Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області, оскільки, існував ризик викриття її російськими військовими як українського посадовця. Зазначає, що позивач неодноразово зверталась до керівників відповідача та третьої особи з метою нарахування та виплати їй заробітної плати за період з 01 травня 2022 року по 26 жовтня 2022 року, але постійно отримувала необґрунтовані відмови та посилання, що вони не мають жодного відношення до Відділу соціального захисту Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області та Широківська сільська військово-цивільна адміністрація Щастинського району Луганської області та не мають повноважень щодо виплати позивачу належної заробітної плати та відповідних виплат.

26 жовтня 2022 року позивач звернулась до Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості щодо припинення трудових відносин та звільнення її з посади начальника Відділу соціального захисту Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області (код ЄДРПОУ 44471759). З 27 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року позивач була зареєстрована як безробітна в Одеському міському центрі зайнятості.

Зазначає, що відповідач відновив свою діяльність з 23 вересня 2022 року відповідно до Указу Президента України від 23.09.2022р. №665/2022 «Про творення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області». Крім цього, два рази змінювався керівник відповідача, а саме 08.12.2022 р. було внесено зміни про нового керівника відповідача, яким став ОСОБА_3 замість позивача. Також, 26.06.2023 р. було призначено керівником відповідача ОСОБА_4 замість ОСОБА_3 .

Позивачка вважає, що відповідач був зобов`язаний з моменту відновлення своєї діяльності здійснити всім звільненим працівникам, включаючи позивача, заробітну плату та належні виплати, але не виконав вимоги закону про що свідчать отриманні позивачем відповіді на направленні звернення.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області, третя особа – Широківська сільська військова адміністрація Щастинського району Луганської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, компенсації у вигляді середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, - задоволено.

Стягнуто з Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області (код ЄДРПОУ 44471759, місцезнаходження: Україна, 93624, Луганська обл., Щастинський р-н, селище Широкий, вул. Центральна, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: за адресою: АДРЕСА_1 ) заробітну плату у розмірі 122209,29 гривень.

Стягнуто з Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області (код ЄДРПОУ 44471759, місцезнаходження: Україна, 93624, Луганська обл., Щастинський р-н, селище Широкий, вул. Центральна, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: за адресою: АДРЕСА_1 ) компенсацію за невикористану відпустку за 37 календарних днів за основним місцем роботи у розмірі 37 635,66 гривень.

Стягнуто з Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області (код ЄДРПОУ 44471759, місцезнаходження: Україна, 93624, Луганська обл., Щастинський р-н, селище Широкий, вул. Центральна, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: за адресою: АДРЕСА_1 ) компенсацію у вигляді середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з основного місця роботи у розмірі 123 138 гривень.

Стягнуто з Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області (код ЄДРПОУ 44471759, місцезнаходження: Україна, 93624, Луганська обл., Щастинський р-н, селище Широкий, вул. Центральна, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: за адресою: АДРЕСА_1 ) суму компенсації втрати частини заробітку з урахуванням індексу інфляції у розмірі 27 176,45 гривень.

Стягнуто з Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області (код ЄДРПОУ 44471759, місцезнаходження: Україна, 93624, Луганська обл., Щастинський р-н, селище Широкий, вул. Центральна, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: за адресою: АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 968,96 грн.

Стягнуто з Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області на корись держави судовий збір у сумі 1496,17 гривень.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення місячного заробітку.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відділ соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 червня 2025 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач обіймала посаду начальника Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області, що підтверджується Розпорядженням № 92-о від 31.12.2021 року. Також сама позивач в своїй позовній заяві при розрахунках застосовує Постанову Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268, яка визначає умови оплати праці та схеми посадових окладів посадових осіб органів місцевого самоврядування. Позивач при поданні позовної заяви долучала до матеріалів справи свою трудову книжку. Відповідно до запису від 08.10.2021 року нею була прийнята Присяга посадової особи органів місцевого самоврядування і відповідно до запису від 08.10.2021 року присвоєно 12 ранг посадової особи органів місцевого самоврядування. Також скаржник зазначає, що суть позовних вимог полягала у стягненні сум, пов`язаних із проходженням служби та її припиненням, а саме: стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, компенсації у вигляді середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Тобто факт того, що відповідач є суб`єктом владних повноважень, позивач за правовим статусом – посадова особа місцевого самоврядування, а правові відносини, щодо яких позивач звернувся до суду стосуються проходження ним публічної служби і відносяться до сфери публічно-службових, свідчить, що розгляд спору між зазначеними суб`єктами відноситься до адміністративно-правової юрисдикції.

Разом з тим, судом першої інстанції у рішенні взагалі не наведено підстав, відповідей, обґрунтувань чи аргументів щодо врахування чи не врахування жодного з доводів, пояснень та доказів, наданих суду відповідачем. Таким чином, при ухваленні рішення судом не були враховані та належно оцінені доводи та докази, наведені у відзиві та поясненнях відповідача та третьої особи, а отже порушені норми процесуального права щодо змагальності сторін процесу, рівності у доказуванні обставин на які сторони посилаються.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Клещової Лілії Іванівни на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого остання просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції – скасувати із закриттям провадження, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 та стягуючи з Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області заробітну плату у розмірі 122 209,29 грн., компенсацію за невикористану відпустку за 37 календарних днів за основним місцем роботи у розмірі 37 635,66 грн., компенсацію у вигляді середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з основного місця роботи у розмірі 123 138 грн. та суму компенсації втрати частини заробітку з урахуванням індексу інфляції у розмірі 27 176,45 грн., суд першої інстанції виходив з того, що:

- про відновлення діяльності відповідача свідчать записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до яких 08.12.2022 року було змінено його назву з Відділ соціального захисту Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області на Відділ соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області;

- відповідно до штатного розпису Відділу соціального захисту Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області від 05 січня 2022 року посадовий оклад начальника відділу складав 10 350 грн.;

- позивач на день звільнення мала понад 20 років стажу, відтак розмір надбавки за вислугу років складає 30 відсотків від посадового окладу, який визначено у розмірі 10 350 грн.: (10 350,00 грн. +350 грн.) х 30% = 3210,00 грн.;

- позивачу присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування, що підтверджується записом у трудовій книжці. Відповідно до додатку 57 до Постанови №268 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. №525) визначено розмір надбавок до посадових окладів за ранги посадових осіб місцевого самоврядування. Відтак, належна позивачу доплата за 12 ранг становить 350,00 грн.;

- оскільки позивач працювала в жовтні 2022 року неповний місяць, то її зарплату слід рахувати шляхом множення денного заробітку працівника на кількість відпрацьованих ним робочих днів протягом місяця. При цьому денний заробіток обчислюють шляхом ділення посадового окладу працівника на кількість робочих днів згідно з графіком роботи за жовтень. Кількість робочих днів у жовтні місяці 2022 року складала 21 день. Позивачем у жовтні 2022 року відпрацьовано 18 днів. Відтак, заробітна плата позивача складає 17 884, 29 грн. Загальна заборгованість відповідача по невиплаченій заробітній платі перед позивачем за період з 01 травня 2022 року по 26 жовтня 2022 року складає 122 209,29 грн.;

- середньоденна заробітна плата позивача для розрахунку компенсації за невикористану відпустку, яка виплачується працівнику при звільненні складає 1017,18 грн., яка розрахована на основі ділення загальної суми заробітної плати на кількість календарних днів у розрахунковому періоді за мінусом святкових, неробочих днів та днів, виключених з розрахункового періоду: 274639,50 /270. Тривалість невикористаної відпустки складає 37 календарних днів. Загальна сума компенсації за невикористану відпустку становить 37 635,66 грн., яку розраховано на основі середньоденної заробітної плати та кількості календарних днів відпустки: 37 * 1017,18 = 37 635,66 грн.;

- позивачу належить компенсація у вигляді середнього заробітку за 180 календарних днів за затримку остаточного розрахунку при звільненні з основного місця роботи. Середньоденна зарплата позивача обчислена з виплат за останніх два календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому було звільнено позивача: 20865,00 грн. х 2 / 61 = 684,10 грн. Середньоденна зарплата позивача 684,10 грн х 180 календарних днів = 123 138,00 грн. Враховуючи зазначене, компенсація у вигляді середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку при звільненні з основного місця роботи за 180 календарних днів складає 123 138,00 грн.;

- крім цього, з відповідача слід стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ №159 від 21.02.2001 року.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 04 січня 2022 року, згідно Розпорядження №92-о від 31 грудня 2021 року, на посаду начальника Відділу соціального захисту Широківська сільська військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області (код ЄДРПОУ 44471759) було призначено ОСОБА_1 , що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_2 та копією зазначеного розпорядження.

03 жовтня 2022 року позивач була взята на облік як внутрішньо переміщена особа та зареєструвала своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №5106-5002196806.

26 жовтня 2022 року позивач звернулась до Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості щодо припинення трудових відносин та звільнення її з посади начальника Відділу соціального захисту Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області (код ЄДРПОУ 44471759).

З 27 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року позивач була зареєстрована як безробітна в Одеському міському центрі зайнятості, що підтверджується довідкою №385/02-07 від 14.06.2023 року.

Президентом України було видано Указ «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області» №665/2022 від 23.09.2022 року, відповідно до якого на базі військово-цивільних адміністрацій населених пунктів Луганської області було утворено відповідні військові адміністрації населених пунктів.

На виконання Указу №665/2022 було утворено Широківську сільську військову адміністрацію Щастинського району Луганської області (код ЄДРПОУ 44105104).

Згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.01.2023 року Широківська сільська військово-цивільна адміністрація Щастинського району Луганської області змінила назву на Широківська сільська військова адміністрація Щастинського району Луганської області. Зазначено юридична особа зареєстрована за кодом ЄДРПОУ 44105104.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 08.12.2022 року, також, змінилась назва Відділу соціального захисту Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області на Відділ соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області (код ЄДРПОУ 44471759).

Відповідно до положення про Відділ соціального захисту Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області, Широківська сільська військова адміністрація Щастинського району Луганської області (код ЄДРПОУ 44105104) є засновником Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області (код ЄДРПОУ 44471759) та здійснює функції з керівництва за його поточною діяльністю.

Колегія суддів виходить з наступного.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Згідно ч. 2 ст. 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення суду незалежно від доводів апеляційної скарги.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, такі складові як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожен із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачений розгляд судами у порядку цивільного судочинства справ, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа - учасник приватноправових відносин.

Отже в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04).

Відповідно до частини першої статті 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України).

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

До справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір (постанова Велика Палата Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 368/561/19 (провадження № 14-118цс20)).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні керуватися сутністю права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі N 520/13190/17, від 27 листопада 2018 року у справі N 820/3534/17.

Велика Палата Верховного Суду послідовно зазначала, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (див. постанови від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21, від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21, від 23 листопада 2021 року у справі № 641/5523/19 та інші).

Будь-які трудові правовідносини мають приватноправову природу, оскільки виникають на добровільній основі між двома рівноправними суб`єктами на підставі трудового договору. Підпорядкування працівника роботодавцеві в межах цих відносин має договірний, а не адміністративний характер.

Єдиний виняток - це правовідносини щодо проходження публічної служби, зокрема державної служби.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 623/1656/16-ц зазначила: "Публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства".

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 426/160/14, від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/33941/16-ц зазначено, що відносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням регламентуються нормами адміністративного законодавства, а спори, які виникають із таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 814/2514/17 вказано: «Для набуття спором ознак публічно-правового в контексті статті 19 КАС України спірні правовідносини мають безпосередньо випливати з перебування особи на посаді, яка віднесена до публічної служби, та здійснення нею службової діяльності. […] Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що спір у правовідносинах, які виникають із трудових відносин, не пов`язаних з проходженням публічної служби, є приватноправовим незалежно від участі у ньому суб`єкта публічного права. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/6612/17».

Вирішення питання про те, чи є правовідносини приватноправовими чи публічно-правовими, залежить, зокрема, від змісту та характеру правовідносин, суб`єктного складу, наявності підстав для виникнення зобов`язань та умов їх виконання, а також мети, якої хоче досягти працівник, звернувшись до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 761/27364/17 (провадження № 14-21цс19) зробила висновок, що за правилами адміністративного судочинства розглядаються спори, пов`язані з проходженням публічної служби. Ці спори можуть стосуватися як порядку проходження такої служби, до якого включається і виплата заробітної плати, так і пов`язані зі звільненням з публічної служби, до яких належать і спори про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні.

Тобто до вказаних правовідносин, які є різновидом трудових, застосовуються і норми трудового права, у тому числі і статей 116, 117 КЗпП України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження чи звільнення, на відміну від спорів щодо оскарження рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства незалежно від того, чи здійснює орган, з яким виник спір, у конкретних правовідносинах з позивачем владні управлінські функції. Для визначення юрисдикції спору з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження чи звільнення суд має встановити, чи проходила особа публічну службу (у розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України), а також, у зв`язку з чим - прийняттям, проходженням або звільненням - виник спір (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 757/70264/17-ц (провадження № 14-360цс18)).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що законодавець урегулював питання, пов`язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням), спеціальними нормативно-правовими актами.

Судом встановлено, що розпорядженням керівника Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області від 07.12.2021 року № 286 створено Відділ соціального захисту Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області та затверджено Положення про Відділ соціального захисту Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області.

Пунктом 1.2. Положення про Відділ соціального захисту Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області (далі – Положення) передбачено, що Широківська сільська військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області є засновником Відділу та здійснює функції з керівництва за його поточною діяльністю.

Згідно п. 1.3. Положення Відділ – це виконавчий орган (структурний підрозділ) Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області.

З пункту 1.4. Положення вбачається, що Відділ є юридичною особою публічного права, має розрахункові та інші рахунки у фінансових установах і банках державного сектору, бланки, штампи, печатки із зображенням Державного Герба України.

Пунктом 5.1. Положення передбачено, що Відділ очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади керівником Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації».

Військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на територіях відповідних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів та інші повноваження, визначені цим Законом (стаття 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації»).

Військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів набувають прав та обов`язків з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (стаття 2 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації»).

Згідно з Розпорядження №92-о від 31 грудня 2021 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Відділу соціального захисту Широківська сільська військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області з 04 січня 2022 року.

Відповідно до пункту 1.1. Посадової інструкції начальника Відділу соціального захисту Широківська сільська військово-цивільної адміністрації начальник відділу є посадовою особою місцевого самоврядування.

Відповідно до абз. 2 ст. 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» працівники військово-цивільних адміністрацій населених пунктів (крім військовослужбовців військових формувань, утворених відповідно до законів України, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, які відряджаються до них у встановленому законодавством порядку для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, службі в правоохоронних органах без виключення зі списків особового складу), які здійснюють посадові обов`язки, безпосередньо пов`язані з виконанням цими військово-цивільними адміністраціями повноважень органів місцевого самоврядування, є посадовими особами місцевого самоврядування, на яких поширюється дія Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Разом з тим, з копії трудової книжки НОМЕР_2 , доданої ОСОБА_1 до позовної заяви, вбачається наявність запису від 08.10.2021 року щодо прийняття позивачем Присяги посадової особи органів місцевого самоврядування, та на підставі розпорядження № 54-о від 07.10.2021 року присвоєння 12 рангу посадової особи органів місцевого самоврядування.

Наведене свідчить, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу проходження та припинення позивачем публічної служби як посадовою особою органу місцевого самоврядування.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що відповідач є структурним підрозділом суб`єкта владних повноважень, позивач за правовим статусом – посадовою особою органу місцевого самоврядування, а спірні правовідносини щодо яких позивач звернулася до суду стосуються проходження нею публічної служби і відносяться до сфери публічно-службових.

Ураховуючи те, що спір у справі, яка переглядається, виник після звільнення ОСОБА_1 з державної служби, однак, пов`язаний із вирішенням питань, які стосуються проходження нею публічної служби, зокрема, заявлені вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, компенсацію у вигляді середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та компенсацію втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.11.2024 року № 142/616/18.

Таким чином, встановивши, що між сторонами існує спір з публічно-правових відносин, який з урахуванням суб`єктного складу його учасників та правовідносин має розглядатися за правилами адміністративної юрисдикції, суд апеляційної інстанції доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спірні правовідносини у цій справі є цивільно-правовими, у зв`язку з чим порушив норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи та розгляду у порядку цивільного судочинства справу, яка підлягала розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому ухвалене по справі судове рішення із цих підстав підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги - частина 2 статті 377 ЦПК України.

Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України апеляційний суд роз`яснює позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови він може звернутися до Одеського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У своїй прецедентній практиці ЄСПЛ чітко визначив поняття «суд, встановлений законом». Зокрема, у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) суд зазначив з посиланням на прецедентну практику, що термін «встановлений законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що «судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом, а фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», Комісія висловила думку, що термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Таким чином, суди не вправі діяти всупереч нормам процесуального права, яке передбачає лише певні дії у деяких випадках (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18).

Враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та закриття провадження у справі.

При цьому апеляційний суду роз`яснює, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду і що у відповідності до ч. 4 ст. 377 ЦПК України у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області – задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 червня 2025 року – скасувати.

Провадження у справі позовом ОСОБА_1 до Відділу соціального захисту населення Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Широківська сільська військова адміністрація Щастинського району Луганської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, компенсації у вигляді середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати – закрити.

Роз`яснити, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 24.07.2026 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: Л.М. Вадовська

С.О. Погорєлова