Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №505/746/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4968/26

Справа № 505/746/24

Головуючий у першій інстанції Павловська Г. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Сєвєрової Є.С. (суддя-доповідач),

суддів: - Вадовської Л.М., Погорєлової С.О.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області,

розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 16 жовтня 2025 року, у складі судді Павловської Г.В.,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В лютому 2024 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення суми недоотриманої пенсії у розмірі 87580,77 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 . Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, зокрема визнано протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі нової довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/1820 від 09.09.2020 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 0104.2019 на підставі нової довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/1820 від 09.09.2020 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з урахуванням вже виплачених сум.

На час звернення до суду рішення суду не виконано. Позивач як дружина ОСОБА_2 та спадкоємець першої черги прийняла спадщину після померлого чоловіка. Інших спадкоємців немає. Оскільки суми пенсії, які нараховані проте не виплачені за життя спадкодавцеві, вони входять до складу спадщини та позивач має право на їх отримання.

На запит нотаріуса щодо розміру заборгованості з недоотриманої пенсії, відповідач надав відповідь, що у відповідності до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сумі втому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією уразі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Згідно до розрахунків сума невиплаченої пенсії на виконання рішення суду у справі №420/7572/21 становить 87580,77 грн.

Прийнявши спадщину в установленому законом порядку, спадкоємець набула право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, в тому числі і на нараховану, але не отриману ним пенсію, а тому відповідно до ст. 1227 ЦК України має право на її отримання. Тому, на думку позивача, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації права позивачки як спадкоємиці на отримання всього належного їй спадкового майна, у зв`язку з чим вимушена звернутись до суду для захисту свого порушеного права.

Позиція відповідача в суді першої інстанції

У відзиві на позовну заяву, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області Головним управлінням просило відмовити в його задоволенні.

Зазначили, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 по справі № 420/7572/21 ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019.

Відповідно до розрахунку на доплату пенсії ОСОБА_2 нарахована сума на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/7572/21. Оскільки Позивач не є стягувачем по справі № 420/7572/21, тому для виплати недоотриманої доплати пенсії за зазначеним рішенням суду правові підстави відсутні. Погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон № 2262) Виплата пенсії припинена у зв`язку з його смертю.

Однак, будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 , є саме правонаступниками померлого ОСОБА_2 щодо отримання невиплачених за життя коштів, особою не надано. Належним доказом правонаступництва заявників та підставою для її заміни сторони правонаступником, є наявність документів, визначених законом, про те, що права та обов`язки померлого ОСОБА_2 перейшли до заявника, а саме виданого на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи зазначене, звертали увагу, що відповідно до статті 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини не входять права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. Таким чином, спірні правовідносини не допускають правонаступництва, та відповідно й заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду в частині зобов`язання Головного управління здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Крім того позивачкою та її представником не надано документу, який підтверджує право на спадщину, а саме свідоцтво про право на спадщину.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Подільського міськрайонного суду Одеської області від 16 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 87 580 грн. 77 коп. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968 грн. 96 коп.

Рішення суду мотивоване тим, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/7572/21 від 02.08.2021, яке ухвалене та набрало законної сили за життя спадкодавця ОСОБА_2 , зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести йому перерахунок та виплату пенсії, однак суми пенсії, що належали чоловіку позивачки, залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а тому заявлена нею вимога про стягнення грошових коштів з органу Пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушених спадкових прав.

Доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про те, що суми недоодержаної пенсії не входять до складу спадщини, та посилання на статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є безпідставними, оскільки, як вже зазначалось, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, яка у встановлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , а тому вона успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті.

При цьому сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя внаслідок неправомірних дій Пенсійного фонду, який не виконував у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 16 жовтня 2025 року та винести нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі від 02.08.2021 № 420/7572/21, сума доплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2019 по 30.09.2020 склала 87580, 77 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Одеса , актовий запис № 82 від 02.02.2023.

Апелянт також звертав увагу, що згідно із статтею 61 Закону № 2262 суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Особи, визначені у ч. 1 ст. 61 Закону № 2262, у шестимісячний строк після смерті Позивача відповідно до ч. 3 ст. 61 Закону № 2262, із зверненням про виплату нарахованих на виконання рішення суду і невиплачених Позивачу сум пенсії до Головного управління не зверталися.

Також, апелянт посилався на ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає можливість заміни сторони правонаступником. Однак, будь-яких доказів того, що є ОСОБА_1 саме правонаступником померлого ОСОБА_2 щодо отримання невиплачених за життя коштів, особою не надано.

Правовідносини не допускають правонаступництва, та відповідно й заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду в частині зобов`язання Головного управління здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Також апелянт звертав увагу, що відповідно до статті 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини не входять права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. Відповідна правова позиція викладена в ухвалі ВАС України від 08.05.2012 № К/9991/8624/11.

Позиція позивача в суді апеляційної інстанції

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_1 посилаючись на її необґрунтованість, просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Вказували, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 638/19167/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.

Доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про те, що суми недоодержаної пенсії не входять до складу спадщини, та посилання на статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є безпідставними, оскільки, як вже зазначалось, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості – переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, яка у встановлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , а тому вона успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті.

При цьому сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя внаслідок неправомірних дій Пенсійного фонду, який не виконував у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 673/393/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.

Спір, що виник у зв`язку з відмовою органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішений за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 28 листопада 2023 року у справі № 420/244/20, від 14 березня 2024 року у справі № 420/3331/21, від 19 вересня 2024 року у справі № 500/620/20.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.

Пунктом 1 ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Малозначними справами є справи, у у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1, 5 цієї частини.

Дана справа за ціною позову (87580,77 грн.) є малозначною, тому вона підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику його учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

ОСОБА_2 перебував на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ виплата якої припинено, у зв`язку зі смертю останнього.

Встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є дружиною померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 17.03.1984.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Людмили Крисюк №160/01-16 від 01.08.2023, 23.03.2023 року ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги звернулась до приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області із заявою про прийняття спадщини після померлого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрита спадкова справа №49/2023 року.

У даній справі предметом позову є право позивача ОСОБА_1 як спадкоємця першої черги після померлого ОСОБА_2 на отримання спадкового майна у вигляді неодержаної спадкодавцем за його життя пенсії.

ОСОБА_2 за життя звертався за захистом своїх порушених прав на виплату пенсії у належному розмірі до Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України №2938-41060/О-02/8-1500/24 від 25.01.2024 позивачці ОСОБА_1 повідомлено, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 по справі №420/7572/21 ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019, відповідно до розрахунку на доплату пенсії ОСОБА_2 нарахована сума на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/7572/21. Оскільки позивачка не є стяувачем по справі №420/7572/21, тому для виплати недоотриманої доплати пенсії за зазначеним рішенням суду правові підстави відсутні.

Згідно розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №1510006598 пенсіонеру ОСОБА_2 здійснена на підставі рішення суду виплата розмір якої становить 87580,77 грн.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Так, згідно з положеннями ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у ч. 2 ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Для вказаної категорії пенсіонерів постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Порядком №22-1, зокрема, п. 2.26, передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім`ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Подібні положення щодо виплати суми пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю містить також і Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Згідно п. 3 Порядку № 3-1, така заява подається заявником до органу, що призначає пенсію.

Водночас, зі смертю особи, незалежно від її статусу, пов`язаний інститут спадкування, що регламентується, головним чином, нормами цивільного права.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

З вищевказаного можна зробити висновок, що особливість пенсійних (публічно-правових) відносин у сфері соціального захисту між конкретною особою та Пенсійним фондом України полягає в тому, що вони нерозривно пов`язані з особою пенсіонера, а відтак, після смерті цієї особи зобов`язання Пенсійного фонду України, за загальним правилом, не можуть бути об`єктом спадкування та виплат на майбутнє його спадкоємцям.

Водночас, недоотримана, у зв`язку зі смертю пенсіонера, сума пенсії, на яку він мав право, виплачується, зокрема, в порядку Закону № 1058-IV, а також у порядку Закону № 2262-ХІІ (для категорії пенсіонерів-військовослужбовців).

Вказані положення зазначених законів дають змогу дійти висновку, що виплата суми пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, за загальним правилом, здійснюється у позасудовому порядку (добровільно) органами Пенсійного фонду України членам сім`ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися із відповідною заявою протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера.

Зазначені висновки висловлені у постанові Верховний Суд у постанові від 15.12.2023 року у справі №805/2628/18.

У разі відсутності членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в межах цього строку суми пенсій, призначених, зокрема, за Законом № 1058-IV, можуть входити до складу спадщини.

Сума пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, охоплює собою всю суму заборгованості Пенсійного фонду України, у тому числі, кошти, які нараховані на виконання рішення суду, але невиплачені.

У позовній заяві позивачка зазначає про те, що сума недоотриманої пенсії згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі №420/7572/21 становить 87580,77 гривень, що підтверджується копією розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1510006598.

Оскільки, ГУ ПФУ в Одеській області не довів наявності членів сім`ї та їх звернення до ГУ ПФУ в Одеській області за виплатою суми недоотриманої пенсії в межах шестимісячного строку, суд першої інстанції правильно вважав, що зазначена сума входить до складу спадщини.

Оскільки, після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла тільки ОСОБА_1 , сума невиплаченої пенсії підлягає нарахуванню в повному обсязі на користь позивачки.

Тому, враховуючи те, що позивач із заявою про виплату недоодержаної пенсії до ГУ ПФУ в Одеській області у встановлений законом строк не зверталась, а нарахована за життя спадкодавця, але невиплачена пенсія може бути об`єктом спадкових правовідносин, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_2 , а сума пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера підтверджується належними та допустимими доказами, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви у повному обсязі та стягнення з відповідача в порядку спадкування грошових коштів у вигляді нарахованої, але не виплаченої згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі №420/7572/21 у розмірі 87580,77 гривень.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилалась як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Твердження скаржника про те, що бюджет Головного управління, передбачений для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, вичерпано, а Головне управління станом на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду, тому покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі та в порядку встановленому законодавством, апеляційним судом оцінюються критично, оскільки відсутність відповідного фінансування, жодним чином не впливає на права позивача щодо стягнення недоплаченої пенсії на її користь як спадкоємця особи, яка за життя набула право на дану пенсію, однак так і не отримала. Таке право позивача передбачено цивільним законодавством і не може обмежуватись через відсутність відповідного фінансування.

Щодо доводів апеляційної скарги, що «право ОСОБА_2 на перерахунок пенсії є нерозривно пов`язаним з його особою і не може передаватися його правонаступникам», то апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Вказане пов`язане саме безпосередньо не з правом на перерахунок пенсії, а з вже реалізованим правом ОСОБА_2 на перерахунок пенсії і винесеними рішенням судом адміністративної юрисдикції, яке на дату смерті ОСОБА_2 не були виконані.

Таким чином, вказаний довід апеляційної скарги є неспроможним.

За вказаних обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є недоведеними, а тому її треба залишити без задоволення.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відсутні.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 16 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя: Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

С.О. Погорєлова