Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №487/4903/25 — Миколаївський апеляційний суд

21.07.26

22-ц/812/1265/26

Провадження № 22-ц/812/1265/26 Суддя першої інстанції Гаврасієнко В.О.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 липня 2026 року м. Миколаїв Справа № 487/4903/25

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого – Царюк Л.М.,

суддів – Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання – Колосовій О.М.,

за участі представника позивача – Севастьянова М.В.,

представниці відповідача – Грикень Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник – ОСОБА_2 , на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 квітня 2026 року, повне судове рішення складено 09 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Гаврасієнка В.О., в залі судового засідання в м. Миколаїв, за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про захист прав споживача шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії,

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі – АТ «Миколаївобленерго») про захист прав споживача шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії.

Позов обґрунтовано тим, що 14 лютого 2025 року представниками АТ «Миколаївобленерго» складено Акт про порушення № L2127 (далі – Акт про порушення). Виявлено порушення обліку електричної енергії, вид порушення: самовільне підключення електроустановок струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, що неможливо виявити під час контрольного огляду засобу обліку, передбачене підпунктом 7 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).

В акті про порушення зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного Акту про порушення буде проводити засідання 24 лютого 2025 року.

24 лютого 2025 року позивач з`явився на засідання комісії, однак позивачу повідомили, що засідання вже відбулось кілька днів тому і йому поштою надійде протокол.

28 лютого 2025 року позивач поштою отримав копію протоколу від 18 лютого 2025 року № 500, у якому зазначено що на засіданні комісії присутній відповідач. Проте це не відповідає дійсності, оскільки відповідач не був повідомлений про засідання комісії 18 лютого 2025 року, яке відповідно до Акту про порушення мало відбутися 24 лютого 2025 року.

Також в оскаржуваному протоколі зазначено, що розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 ПРРЕЕ та розрахункові документи для оплати не облікованої енергії додаються до протоколу. Але це не відповідає дійсності, оскільки в конверті містився лише оскаржуваний протокол.

Також в оскаржуваному протоколі зазначено, що споживач відмовився від підпису, але позивач не був повідомлений про засідання комісії, а тому не міг відмовитись від підпису оскаржуваного протоколу.

Необґрунтовано нарахована вартість не облікованої електричної енергії в розмірі 160 534.73 грн є не підйомною сумою для 74 річного пенсіонера та неспівмірною з будь-яким порушенням.

Через численні порушення положень ПРРЕЕ через необґрунтованість та недоведеність порушень наявні підстави для визнання неправомірним та скасування рішення відповідача оформлене протоколом.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірним та скасувати рішення АТ «Миколаївобленерго» оформлене протоколом від 18 лютого 2025 року № 500 відносно нього.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 квітня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що наведені у позові аргументи про незаконність рішення Комісії, оформленого протоколом від 18 лютого 2025 року № 500, про нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії є такими, що не знайшли свого підтвердження відповідними доказами у процесі розгляду справи, а тому вимоги позову про визнання неправомірним та скасування рішення комісії від 18 лютого 2025 року задоволенню не підлягають.

Не погодившись з рішення суду ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник – Севастьянов М.В., подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відзив на позовну заяву відповідачем було подано 25 вересня 2025 року, тобто із значним пропуском встановленого строку на його подання.

Відповідач не подавав жодного клопотання про поновлення строку, не навів жодних поважних причин його пропуску, не обґрунтував неможливість подання відзиву вчасно.

Щодо цього факту представником позивача було подано клопотання про відхилення такого відзиву.

Проте суд першої інстанції не дав жодної правової оцінки цій заяві, не вирішив питання допустимості відзиву, не навів мотивів, чому він приймається і фактично просто використав його як належний доказ.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 13 січня 2026 року, суд з власної ініціативи почав витребувати додаткові докази, зокрема розрахунки та інші матеріали. Фактично суд почав формувати доказову базу вже після завершення стадії, на якій це дозволено процесуальним законом.

Фактично суд першої інстанції почав діяти як сторона процесу, допомагаючи відповідачу створити доказову базу. Такі дії порушують баланс сторін, створюють нерівність у процесі та прямо впливають на результат справи.

Рішення суду першої інстанції фактично ґрунтується на результатах процедури, яка була проведена з грубим порушенням порядку та із внесенням до офіційного документа недостовірних відомостей щодо участі позивача.

Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував присутність позивача на засіданні комісії.

Відсутність позивача на засіданні була штучно замінена записом про його присутність, а порушення процедури — формально замасковане під її дотримання.

Саме цей запис використовується відповідачем як доказ дотримання прав споживача, а суд першої інстанції без будь-якої критичної оцінки поклав його в основу рішення.

Суд першої інстанції не перевірив належним чином достовірність ключових доказів та безпідставно поклав їх в основу рішення.

Від АТ «Миколаївобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В своєму відзиві відповідач зазначає, що доводи наведені в апеляційній скарзі є надуманими, неправомірними, такими, що суперечать обставинам справи та необґрунтованими.

При розгляді справи по суті, суд для з`ясування всіх обставин справи та підтвердження виявленого порушення ПРРЕЕ, було зобов`язано надати відеозапис з фактом виявлено порушення, що є належним та допустимим доказом факту недотримання позивачем вимог ПРРЕЕ та здійсненням самовільного підключення.

Відповідач просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що позивач зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 .

14 лютого 2025 року представниками Миколаївського району електричних мереж АТ «Миколаївобленерго», при проведенні перевірки електроустановки у присутності позивача було виявлено порушення підпункт 7 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, а саме: «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, що не можливо виявити під час контрольного огляду засобу обліку».

Акт про порушення складено в присутності ОСОБА_1 , об`єкт перевірки – АДРЕСА_1 . При цьому, акт підписано представниками оператора та ОСОБА_1 без зауважень.

Засідання комісії з розгляду вказаного Акту про порушення відносно споживача електричної енергії ОСОБА_1 оформлено протоколом від 18 лютого 2025 року № 500. У протоколі вказано, що розгляд зазначеного акту відбувся з присутності споживача, який відмовився від підпису.

За результатами розгляду Акту про порушення було нараховано необліковану електричну енергію, вартість якої склала 160 534.73 грн, що підтверджено розрахунком відповідача.

АТ «Миколаївобленерго» направлялось позивачу 14 березня 2025 року повідомлення, протокол засідання комісії, розрахунок до акту та рахунок для сплати вартості необлікованої електричної енергії на 160 534.73 грн, та 19 лютого 2025 року досудова вимога.

Згідно дослідженого у судовому засіданні відеозапису фіксації правопорушення, долученого до позову представником відповідача, встановлено, що представником відповідача знято з лічильника відхідний провід, після чого лічильник навантаження не показує, автомати після облікові вимкнені. При цьому електричне живлення є, вилка вимкнена, напруга є. Лічильник не працює, не рахує електроенергію. Проведений провід, у якому живлення з горища. Проводка на горищі у прихованому місці і фона із порушенням схеми обліку.

В контексті доводів апеляційної скарги та висновків суду першої інстанції в частині вирішення вимог позову апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, положеннями Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до пункту 84 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно з частиною 3 статті 49 Закону України «Про ринок електричної енергії» основний споживач зобов`язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою регулятором. Вартість послуг за цим договором визначається за затвердженою Регулятором методикою. Вартість оплачених оператором системи розподілу послуг за договором про спільне використання електричних мереж включається до тарифу на розподіл відповідного оператора системи розподілу.

За приписами частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Згідно з частиною 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. До правопорушень на ринку електричної енергії, зокрема відносяться крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ визначено наступні поняття: акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил; контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів впливу електричного/електромагнітного полей, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів; необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом комерційного обліку, яку представник електропостачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів під час попереднього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити; технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень.

Згідно з підпунктом 20 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно з пунктом 7.6 розділу VIІ ПРРЕЕ припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення у разі, зокрема, самовільного підключення електроустановок споживача до електричних мереж (у тому числі після їх відключення в установленому законодавством порядку) або підключення електроустановок/струмоприймачів поза засобами комерційного обліку.

Відповідно до пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

Відповідно до пункту 8.4.1 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Підпунктом 5 пункту 8.4.2 розділу VIII ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення зокрема порушень самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.

Відповідно до пункту 8.2.7 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу електричної енергії, які надаються АТ «Миколаївобленерго».

14 лютого 2025 року представниками АТ «Миколаївобленерго» складено акт про порушення № L2127. Виявлено порушення обліку електричної енергії, а саме: самовільне підключення електроустановок струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, що неможливо виявити під час контрольного огляду засобу обліку, передбачене підпунктом 7 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

В акті про порушення зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 24 лютого 25 року.

Між тим, засідання комісії з розгляду вказаного акту про порушення відносно споживача електричної енергії ОСОБА_1 оформлено протоколом від 18 лютого 2025 року № 500. У протоколі вказано, що розгляд зазначеного акту відбувся за присутності споживача, який відмовився від підпису.

За результатами розгляду Акту про порушення було нараховано необліковану електричну енергію, вартість якої склала 160 534.73 грн, що підтверджено розрахунком відповідача.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив визнати неправомірними та скасувати рішення АТ «Миколаївобленерго» відповідно до протоколу від 18 лютого 2025 року відносно ОСОБА_1 .

Підставами для визнання такого рішення неправомірним та його скасування позивач зазначив процедурні порушення, а саме:

позивача не повідомили про те, що акт буде розглянутий 18 лютого 2025 року, а не 24 лютого 2025 року, як то зазначено в самому Акті про порушення;

безпідставно відповідачем було зазначено в протоколі, що Акт про порушення було розглянуто за присутності позивача та останній відмовся від підпису у протоколі, що не відповідає дійсності, що позбавило останнього надати свої пояснення;

при нарахуванні необлікованої електричної енергії, вартість якої склала 160 534.73 грн за результатами розгляду Акту про порушення не було враховано, що визначена сума є занадто великою для сплати позивачем, що є особою пенсійного віку.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, мотивовано виходив з того, що ОСОБА_1 не довів належними, достовірними та допустимими доказами протиправності дій АТ «Миколаївобленерго» при розгляді Акту про порушення та ухвалюванні рішення за результатами такого розгляду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з частинами 1-4 статті 12, частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Цивільна справа підлягає вирішенню з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру

Комісія з розгляду актів порушень створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Якщо споживач або представник споживача відмовився від отримання акта про порушення ( в якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії) або окремого повідомлення із зазначенням місця, часу і дати засідання комісії, тоді оператор системи направляє споживачу повідомлення щодо засідання комісії (рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи) у строк до 60 календарних днів від дати складення акта (крім випадків проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломби та/або індикатора, та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії; повторного розгляду акту на засіданні комісії з розгляду актів про порушення).

У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення, але не пізніше 90 календарних днів від дати направлення такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/ або збитків (пункт 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ).

Представник відповідача в суді першої інстанції та в апеляційному суді пояснювала, що 18 лютого 2025 року позивач звернувся до Миколаївського району електричних мереж АТ «Миколаївобленерго» з питань підключення його житла до енергопостачання, оскільки при складанні Акту про порушення його помешкання відключили від електропостачання. Працівниками йому було надано роз`яснення, що це питання може бути вирішено тільки після розгляду Акту про порушення та за результатами такого розгляду. При цьому було роз`яснено про можливість розгляду такого Акту про порушення раніше зазначеного терміну (24 лютого 2025 року), тобто в день його явки (18 лютого 2025 року). Після чого позивачем було власноруч заповнено заяву про розгляд Акту про порушення ПРРЕЕ №L2127 від 14 лютого 2025 року на комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ. Позивачем було надано документ що посвідчує особу (паспорт громадянина України) та картку фізичної особи – платника податків, з яких працівником Миколаївського району електричних мереж АТ «Миколаївобленерго» було зроблено копії.

З урахуванням отриманої письмової згоди позивача на проведення засідання комісії, засідання комісії відбулося у присутності позивача в кабінеті голови комісії з розгляду Актів про порушення, де він визнав факт самовільного підключення був згоден з висновком комісії про причетність його до порушення, зазначеного у пункті 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ.

Коли позивачу було повідомлено про суму вартості необлікованої електричної енергії за результатами розгляду Акту про порушення, він зазначив, що це занадто велика сума, відмовився від підпису у протоколі та отримання відповідних документів.

На підтвердження таких пояснень відповідач надав копію зазначеної заяви позивача, датовану 18 лютим 2025 роком.

Оскільки позивач не отримав документів за результатами розгляду Акту про порушення, відповідачем 14 березня 2025 року через засоби поштового зв`язку були направлені з листом пропозицією сплатити нараховану суму вартості необлікованої електроенергії, про що свідчить надані відповідачем копія направленого листа та документи пошти про його отримання.

Позивачем надані письмові докази відповідача не спростовані, а тому висновок суду першої інстанції, що оскаржуване рішення АТ «Миколаївобленерго» щодо розгляду Акту про порушення прийнято з дотриманням вимог ПРРЄЄ.

Не надано позивачем й відповідних доказів щодо підстав незгоди з розміром та вартістю необлікованої електроенергії.

Так, згідно підпункту 3 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): зокрема, якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), - з дня останньої технічної перевірки або набуття споживачем права власності/користування на об`єкт (якщо технічну перевірку у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Пунктом 8.4.13 ПРРЕЕ передбачено, що разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величин розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), визначається за формулою 8 цієї глави. При цьому час використання самовільного підключення протягом доби (t вик.с.п.) приймається рівним 8 год.

W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п.,, де:

P с.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується у разі підключення до однієї фази за формулою: P с.п. = I*U ном.фаз. * cos? , де:

I - сила струму, що може протікати по колу самовільного підключення, визначена виходячи: з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3 ПУЕ, А в даному випадку, мідь 2,5 мм2 одного двожильного дорівнює 25А;

U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ враховуючи норми ДСТУ EN 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності», дорівнює 220В (0,22кВ);

cos? - косинус кута між фазною напругою Uфаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників оператора системи відповідних засобів вимірювальної техніки cos? приймається рівним 0,9;

t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 8 год/добу).

Так, P с.п. = 25*0,22*0,9 =4,95 кВт.

W доб.с.п = 4,95* 8 = 39,60 кВт.год.

Розрахунок здійснено за дванадцять календарних місяців з 14.02.2024 по 14.02.2025 (за 366 днів).

W розрахункове = W доб.с.п * кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням ПРРЕЕ.

W розрахункове = 39,60 кВт. год. * 366 дня = 14 494 кВт/год,

Таким чином, обсяг необлікованої електричної енергії склав 14 494 кВт/год., а вартість необлікованої електричної енергії, за тарифами, що діяли в період, за який розраховується розмір необлікованої електричної енергії складає 160 534,73 грн.

Відповідно до частини 4 статті 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Між тим, відносини щодо позаоблікового використання електричної енергії не є деліктними, а полягають у порушенні укладеного між сторонами договору про користування електричною енергією, а тому правила статті 1193 ЦК України щодо можливості зменшення розміру відшкодування шкоди на них не поширюються.

Отже, відповідач позбавлений можливості зменшити вартість необлікованої електроенергії, нарахованої внаслідок виявленого порушення ПРРЕЕ.

Доводи апеляційної скарги про несвоєчасність подання відповідачем відзиву на позовну заяву та не поновлення судом першої інстанції строку на його подачу, не є тим порушенням норм процесуального закону, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Відзив на позовну заяву не є письмовим доказом у розумінні статті 76 ЦПК України, а тому твердження скаржника, що суд першої інстанції використав відзив на позовну заяву як неналежний доказ є неприйнятними.

Щодо аргументів скарги про витребування судом першої інстанції в судовому засіданні 13 січня 2026 року додаткових доказів, зокрема розрахунків та інших матеріали, то слід зазначити, що суд відповідно до пунктів 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України роз`яснює у випадках необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Такі роз`яснення суду першої інстанції не можуть розцінюватися як збирання доказів у цивільній справі.

Доводи апеляційної скарги про порушення процедури щодо участі позивача у розгляді Акту про порушення не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи перевірялись судом першої інстанції та були встановлені обставини, підтверджені належними доказами наданими відповідачем про відсутність порушених прав та інтересів позивача. Стороною позивача встановлені обставини не спростовані, а доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою таких доказів судом першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного суду, надаючи оцінку судовому рішенню на предмет його законності у межах доводів апеляційної скарги, погоджується з висновками суду першої інстанції. За встановлених у цій справі обставин суд правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З огляду на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги слід віднести за рахунок держави.

Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник – ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 квітня 2026 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повне судове рішення складено 24 липня 2026 року.