Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №742/3861/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/784/26

Єдиний унікальний № 742/3861/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі судових засідань Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце роботи – Прилуцький ліцей №6, технічний працівник, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП –

за участі:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 неналежно виконувала передбачені законом батьківські обов`язки щодо виховання та нагляду за малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 01.07.2026 року в період часу з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., перебуваючи на водоймі в с. Дідівці Прилуцького району без належного контролю з боку матері, вживала алкогольні напої, зокрема горілку, внаслідок чого отримала алкогольне отруєння та була доставлена до лікувального закладу.

Таким чином, ОСОБА_1 ухилилася від виконання покладених на неї батьківських обов`язків, визначених ч. 2 ст. 150 СК України, щодо виховання своєї малолітньої дитини, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнала свою вину у вчиненні правопорушення, щиро розкаювалася та зобов`язувалась посилити контроль за вихованням та проведенням дитиною дозвілля.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст.18 Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Національним законодавством України, зокрема ч.1,2 ст.150 СК України, визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки несуть відповідальність за створення належних умов для всебічного розвитку дитини, збереження її здоров`я та життя.

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх (малолітніх) дітей.

Під ухиленням від виконання батьківських обов`язків слід розуміти тривалу або разову протиправну бездіяльність батьків, які не виконують або виконують неналежним чином свої обов`язки з виховання дитини, що призводить до негативних наслідків для її фізичного, психічного чи морального стану.

Під час судового розгляду беззаперечно встановлено, що малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (віком 13 років), перебуваючи 01.07.2026 р. у період часу з 14:00 год. до 18:00 год. на водоймі в с. Дідівці Прилуцького району без супроводу дорослих та належного контролю з боку матері ОСОБА_1 , вживала міцні алкогольні напої (горілку). Це призвело до гострого алкогольного отруєння дитини та її подальшої термінової госпіталізації до лікувального закладу.

Суд наголошує, що перебування 13-річної дитини без нагляду протягом кількох годин поспіль у місці підвищеної небезпеки (біля водойми) створює пряму загрозу її життю та здоров`ю. Відсутність належного роз`яснювального виховання та превентивного контролю з боку матері уможливила доступ малолітньої до алкогольних напоїв. Вказані обставини свідчать про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між неналежним виконанням ОСОБА_1 батьківських обов`язків та настанням шкідливих наслідків для здоров`я дитини.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується належними, допустимими та взаємоузгодженими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №941790 від 01.07.2026 р.; рапортом працівника поліції Прилуцького РВП ГУНП від 01.07.2026 р.; письмовими поясненнями та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Одночасно суд зважає на те, що бездіяльність ОСОБА_1 потягла за собою настання конкретних негативних наслідків для здоров`я малолітньої дитини у виді алкогольного отруєння та подальшої госпіталізації, що підвищує суспільну небезпечність вчиненого нею правопорушення порівняно з формальним невиконанням батьківських обов`язків без таких наслідків. Вказана обставина суттєво підвищує рівень суспільної небезпечності вчиненого нею правопорушення.

Згідно приписів ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, суд, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, яка працює технічним працівником Прилуцького ліцею № 6, її посередній майновий стан, підлітковий вік дитини, відсутність відомостей про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а також наявність обставини, що пом`якшує відповідальність, та відсутність обставин, що її обтяжують.

За таких обставин, враховуючи визнання ОСОБА_1 своєї вини, щире розкаяння, вжиття нею заходів реагування у вигляді зобов`язання посилити контроль за поведінкою та дозвіллям дитини, вчинення правопорушення вперше та відсутність обтяжуючих обставин, суд дійшов висновку, що застосування стягнення у виді попередження, яке передбачене санкцією ч.1 ст.184 КУпАП, є достатнім та співмірним заходом, здатним забезпечити мету адміністративного стягнення без застосування суворішого виду відповідальності.

Відповідно до положень ст.40-1 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.23,33,401,ч.1 ст.184, ст.ст.283-285 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 /шістсот шістдесят п`ять/ 60 коп. судового збору.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г.Павлов