Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №938/759/26 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№ 938/759/26

Судове провадження № 1-кп/938/113/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року селище Верховина Верховинського району Івано-Франківської області

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2026 за №12026091130000055 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шепіт Косівського району Івано-Франківської області, зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

обвинувачений ОСОБА_4 , в середині березня 2026 року, точну дату та час досудовим слідством не встановлено, перебуваючи в лісовому масиві Верхньо-Ясенівського лісництва Верховинського районного лісгоспу, який розташований в адміністративних межах присілка Бубки, с. Бережниця, Верховинської селищної ради, Верховинського району, Івано-Франківської області, а саме на території кварталу №5 виділ №40, що відноситься до експлуатаційних лісів, але не належить до територій чи об`єктів природно-заповідного фонду, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх діянь та свідомо бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, самовільно, тобто без відповідного дозволу (лісорубного квитка, ордера), виданого уповноваженим органом, за допомогою власної бензопили іноземного виробництва, невстановленої марки, здійснив незаконну порубку лісу, а саме чотирьох сироростучих дерев породи ялина, загальною кубомасою 3,68 м.куб., чим заподіяв державі в особі Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області істотну шкоду на суму 39502 грн 72 коп.

Таким чином, визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, оскільки вчинив незаконну порубку лісу, що заподіяла істотну шкоду.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у інкримінованому обвинуваченні визнав повністю і суду показав, що він фактично здійснює догляд за дружиною, якій встановлено інвалідність ІІ-ї групи внаслідок психічних розладів, а тому вимушений з нею часто їздити на лікування в м. Івано-Франківськ. Він знав, що для порубки дерев у лісі необхідно отримати дозвіл, однак в березні 2026 року у нього закінчувалися дрова, а через необхідність постійного догляду за дружиною він не мав часу, щоб його отримати в адміністративному порядку. Тому, вирішив самовільно спилити декілька дерев для їх подальшої переробки на дрова. Для реалізації зазначеного наміру, він взяв власну бензопилу іноземного виробництва та в середині березня 2026 року, точної дати не пригадує, пішов в лісовий масив, що знаходиться неподалік дому, де спилив чотири ялини. Деревину він почистив від гілок, розділив на колоди та транспортував до дому, де частину порубав на дрова. Іншу частину деревини він використав для ремонту хліву. В подальшому був виявлений працівниками лісової охорони і поліції, яким він зізнався у вчиненні кримінального правопорушення та детально розповів про обставини скоєного. На даний час у вчиненому щиро розкаявся та шкодує про вчинене, цивільний позов визнав в повному обсязі, зобов`язався відшкодувати заподіяну шкоду, просить суворо не карати.

Зважаючи на те, що обвинувачений в судовому засіданні повністю визнав вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та не заперечив фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті, за яких визнається вчиненим кримінальне правопорушення, суд, переконавшись, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, не оспорюють їх та надають свою згоду на проведення судового розгляду без їх дослідження, і така позиція є добровільною, а наслідки застосування ч.3 ст.349 КПК України у вигляді позбавлення права на апеляційне оскарження щодо доведеності фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення учасникам кримінального провадження є зрозумілими, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного кримінального правопорушення, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, а також стосуються процесуальних витрат на проведення експертиз, обґрунтованості вимог цивільного позову.

Таким чином, суд вважає, що в ході судового розгляду вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, є доведеною, його дії є правильно кваліфіковані за вказаною кримінально-правовою нормою, оскільки він вчинив незаконну порубку дерев у лісі, що заподіяло істотну шкоду.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує положення ст.50 КК України відповідно до яких покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, але яке має на меті не лише кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Крім цього, у відповідності до ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому, таке покарання повинне бути призначене у межах, установлених санкцією частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 КК України, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, способу його вчинення, мети та мотиву вказаного діяння, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд зважає, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, ніде не працює, в той же час раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах, розкаявся та щиро шкодує про скоєне кримінальне правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю даного злочину.

З огляду на зазначене, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, обставини, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, позицію прокурора щодо міри покарання, а також самого обвинуваченого, його стан здоров`я та спроможність працювати, вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання передбачене у межах санкції ч.1 ст.246 КК України у виді пробаційного нагляду, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.2, ч.3 ст.59-1 КК України.

На думку суду, саме таке покарання, буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_4 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Менш тяжке покарання у виді штрафу суд не вбачає підстав для застосування, оскільки обвинувачений ніде не працює та не має легальних доходів.

Крім цього, суд враховує, що у даному кримінальному провадженні Верховинською селищною радою Верховинського району Івано-Франківської області заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 39502,72 грн, який підлягає одночасному вирішенню з кримінальним провадженням.

Згідно зі ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У ч.1 ст.129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1166 ЦК України - майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_4 внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, заподіяно шкоду державі, в особі Верховинської селищної ради в розмірі 39502,72 грн, розмір якої підтверджується висновком інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/109-26/6904-ФХЕД від 15.05.2026, а тому цивільний позов підлягає до задоволення повністю.

Крім цього, у відповідності до вимог ч.2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.246 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 2 та п.4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області шкоду, заподіяну вчиненням кримінального правопорушення, в розмірі 39502 гривня 72 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь Державного бюджету України процесуальні витрати – витрати пов`язані із залученням експертів в загальному розмірі в сумі 1925 гривень 44 копійки.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

З інших підстав, на вирок може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_5