Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №177/1659/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1659/26

Провадження № 3/177/379/26

П О С Т А Н О В А

2Іменем України

23 липня 2026 року

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В.

розглянувши матеріали, які надійшли від Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

За ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

09.05.2026 року о 22:36 год, по вул. Степова в с. Зелений Луг Криворізького району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки ИЖ днз НОМЕР_2 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, що виразилося у продовженні руху та ігноруванні світлового сигналу синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу поліцейського авто, чим порушив п. 2.4 ПДР України.

За вказаним епізодом дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Крім цього, в цей же день та час, 09.05.2026 року о 22:36 год, по вул. Степова в с. Зелений Луг Криворізького району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом автомобілем марки ИЖ днз НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів та поведінка що не відповідає обстановці, при цьому відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в порядку визначеному законом, чим порушив п. 2.5 ПДР України, що передбачає адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

За вказаним епізодом дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, дату розгляду справи судом, до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Забезпечив участь у справі захисника Шульгу Д.В., яка надала клопотання про закриття провадження по кожному з адміністративних правопорушень, у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування клопотання вказала про відсутність доказів законної зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також доказів керування ним транспортним засобом. Оскільки, на переконання захисника, транспортний засіб був зупинений з порушенням вимог закону, це ставить під сумнів саму процедуру виявлення «нетверезого водія». Вимога про пред`явлення документів на право керування транспортними засобами була незаконною, працівники поліції не мали права зупиняти транспортний засіб. Поліцейські не представилися, не повідомили причину зупинки транспортного засобу, а вибігши з автомобілю почали кричати про невиконання законної вимоги. Поліцейські не назвали своє прізвище. Вказувала про відсутність доказів керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, а на відеозаписі та бодікамері не зафіксовано перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу під час руху автомобілем. Поліцейські бігли до ОСОБА_1 , коли той стояв біля автомобілю. Не зафіксовано факт переслідування саме автомобілю ОСОБА_1 . Захисник вказувала про формальність посилання поліцейського на п. 3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію України», а формулювання «наявність інформації», «пити серед села алкоголь, а потім сідати за кермо – погана ідея», не підтверджує законність зупинки.

Захисник вказувала про не встановлення поліцейським ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , «огляд і момент виявлення стану сп`яніння був умовним», а поліцейський мав упереджене ставлення. Вказувала захисник й про те, що працівники поліції під`їхали в темний час доби, з ввімкненими світловими покажчиками, вимагали документи, погрожували арештом, повалили на землю і протягом майже чотирьох хвилин притискали ОСОБА_1 до землі, в силу віку він злякався та забився, а тому не здатен був нормального говорити, рухатися та поводитися. Запах алкоголю не був встановлений та підтверджений.

Адвокат вказала, що на 22:52:05 ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, в подальшому від цього не відмовлявся, а о 22:53:08 поліцейський вирішив, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Протокол було складено не працівником поліції, який виявляв ознаки сп`яніння, а отже протокол як основний доказ «складений не тим поліцейським, який проводив огляд ОСОБА_1 ». Огляд проведений з порушення вимог ст. 266 КУпАП вважається недійсним.

З посиланням на вказані обставини, захисник просила закрити провадження по справам про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушень передбачених ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП.

При розгляді даної справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Частина 1 ст. 122-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 ст. 130 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень передбачених ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується письмовими докази по справі, зокрема:

- протоколами про адміністративні правопорушення ЕПР1 № 661834, 661854 від 09.05.2026, що складені уповноваженим суб`єктом та в яких викладені обставини вчинення інкримінованих правопорушень;

- рапортом працівника поліції щодо обставин виявлення правопорушень, складення протоколів за ст. ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП. Рапорт містить пояснення похибки часу на рестораторі патрульного автомобілю;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд до медичного закладу, згідно змісту яких огляд на стан алкогольного сп`яніння не проводився, за відмовою від нього ОСОБА_1 ;

- відеозаписами з місця події (відео реєстратора патрульного автомобілю та бодікамери), на яких зафіксовано факт руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , при цьому ОСОБА_1 тривалий час ігнорував вимогу працівника поліції щодо зупинки транспортного засобу, подану звуковим та світловим сигналом службового автомобілю поліції, словесною вимогою щодо зупинки автомобілю ИЖ, намагався втекти. Після зупинки транспортного засобу, під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , в останнього виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, частина з яких є очевидною за змістом відеозапису (порушена мова, координація рухів, поведінка, що не відповідала обстановці).

На відеозаписі з бодікамери зафіксовано, як ОСОБА_1 вийшов з водійського місця автомобілю ИЖ, що щойно зупинився, будучи переслідуваним патрульним автомобілем (22:39).

На вимогу ОСОБА_1 працівники поліції надали для огляду свої посвідчення працівників Криворізького ВРПП (22:40, 22:41).

ОСОБА_1 вказав, що не зупинявся на вимогу працівника поліції, тому що «не хочу зупинятися» (22:41, 22:58:11), «легко» керує без посвідчення (22:43). Вказав, що «гуляли в Кіровці 9 травня», «його здали» (а.с. 23:09). Намагався врегулювати питання, пояснюючи, що «Ми по бур`янах проїхали» (23:11).

ОСОБА_1 роз`яснено його процесуальні права (22:57), неодноразово висловлено вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі (22:43:30, 22:45, 22:52, 22:53, 22:55:45), на що останній пред`являв безпідставні вимоги поліцейським, намагався заперечувати факт керування транспортним засобом (22:43), вказував, що ніби він вийшов з двору, при цьому вказував: «їжджу без прав легко», «не зупинився, бо не хотів» (21:55), проявляв поведінку, що не відповідала обстановці, безпідставно висловлювався грубо нецензурною лайкою, а в подальшому пропонував поліцейським вирішити питання іншим чином. Вважав свої дії допустимими, оскільки їхав додому після гуляння, по своїй вулиці. ОСОБА_1 неодноразово було висловлено вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, але він відмовився (22:55) постійно проявляв поведінку, що явно свідчила про ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння (22:43, 22:45, 22:52, 22:53). Поліцейським роз`яснив, що дана поведінка буде розцінена, як ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння (22:53, 23:01), але ОСОБА_1 своєї позиції не змінив, ухилявся від проходження огляду на стан сп`яніння.

Вищевказаний відеозапис спростовує доводи сторони захисту щодо недоведеності факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , не виконання ним вимоги працівників поліції щодо зупинки, адже сукупність відеозаписів з патрульного автомобілю (має місце похибку часу, що обґрунтовано в рапорті поліцейського) та нагрудних відеокамер поліцейських, свідчать що саме автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 переслідувався патрульним автомобілем, а вимога про зупинку подавалася як звуковими, так і світловими сигналами. ОСОБА_1 вийшов з місця водія одразу після зупинки автомобілю, пояснив що не запинявся «бо не хотів».

Дані відеозаписів спростовують доводи захисту щодо того, що працівники поліції не представилися, адже на «прохання» ОСОБА_1 було надано для огляду посвідчення поліцейських (22:43, 23:06). Неспроможними є доводи сторони захисту щодо тиску працівників поліції, їх неправомірних дій та упередженості щодо ОСОБА_1 , адже дані відеозаписи свідчать, що саме поведінка водія ОСОБА_1 , з самого початку спілкування з працівниками поліції, була неадекватною, супроводжувалася нецензурною лексикою, образами відносно поліцейських, та навіть штовханням працівників поліції, киданням у них взуття, намагаючись залишити місце події та уникнути складення матеріалів за фактом виявлених порушень. У зв`язку з чим, працівники поліції змушені були вживати заходи реагування.

Доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу безпідставні, адже однією з функцій поліції є попередження та припинення порушень ПДР України. В даному випадку працівник поліції повідомив, що при патрулюванні отримано повідомлення про керування транспортним засобом водієм у стані алкогольного сп`яніння (23:07), у зв`язку з чим було висловлено вимогу про зупинку, але ОСОБА_1 почав вчиняти інше правопорушення на транспорті – не виконувати вимогу поліції про зупинку, що вимагало від працівників поліції реагування, переслідування автомобілю та складення відповідних матеріалів за фактами порушень на транспорті.

Твердження сторони захисту про нібито відсутність ознак алкогольного сп`яніння, а продемонстрована поведінка ОСОБА_1 є проявом хвилювання, віку, страху, суд до уваги не приймає, адже вони спростовуються даними відеозаписів, згідно яких ОСОБА_1 проявляв невідповідну поведінки одразу після зупинки, його мова була невиразною, а хода хитка, що зафіксовано на відеозаписах. Він підтвердив той факт, що «гуляв 9 травня в Кіровці», його обурювало те, що його хтось «здав» (23:09), свій вчинок критично не оцінював, оскільки їхав додому, а працівники поліції стояли не в тому місці.

Дані відеозаписів спростовують доводи захисника про те, що нібито ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, адже він не лише сказав, що огляд проходити не буде (22:55:45), а й послідовно проявляв поведінку, що явно свідчила про ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння, хоча поліцейський чітко повідомив, що така поведінка буде розцінена ним як ухилення від проходження огляду та матиме наслідком складення протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП. Так, дійсно о 22:52 хв ОСОБА_1 сказав, що пройде огляд на місці події, але при цьому намагався піти з місця події, переміститися до свого подвір`я, поліцейський приніс технічний прилад для огляду на місці події, але ОСОБА_1 проявляв поведінку що явно свідчила про ухилення від огляду, ображав поліцейських, а потім сказав, що не буде проходити огляд (22:55).

Доводи захисту про нібито не перебування водія в стані алкогольного сп`яніння та щодо недійсності огляду з порушенням порядку, суд до уваги не приймає, адже у вину ОСОБА_1 ставиться не перебування у стані сп`яніння, а саме ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння, що є самостійним складом правопорушення. В даному випадку огляд на стан сп`яніння не проводився, у зв`язку з відмовою від нього ОСОБА_1 , а тому про порушення порядку огляду мова не йде.

Отже, доводи сторони захисту є безпідставними, спростованими доказами по справі, та направленими виключно на уникнення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене, що є лінією захисту.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також складу правопорушення за ч.1 ст. 122-2 КУпАП за ознаками невиконання водієм вимоги поліцейського про зупинки транспортного засобу.

Згідно довідки інспектора ВРПП, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Беручи до уваги викладене, при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, їх суспільну небезпечність та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення за ч.1 ст. 130, ч.1 ст. 122-2 КУпАП, з застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка встановлює відповідальність за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Матеріали справи підлягають об`єднанню в одне провадження.

Оцінюючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 25, 27, 30, 40-1, 122-2 ч.1, 130 ч. 1, 283, 284, 289 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення № 177/1659/26, провадження № 3/177/379/26, № 177/1660/26, провадження № 3/177/380/26 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП та присвоїти об`єднаній справі № 177/1659/26, провадження № 3/177/379/26.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення за цим законом, з застосуванням ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП (не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Повний текст постанови складено 24.07.2026.

Суддя М.В. Березюк