Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №204/566/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/566/26

Провадження № 2/204/1979/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Жеребцової В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2026 року до суду надійшла позовна заява у якій позивачка просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 241 859 грн. 97 коп., моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. та судові втрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що їй на праві приватної власності належить транспортний засіб – загальний легковий універсал «Hyundai Kona», реєстраційний номер НОМЕР_1 . 11 червня 2025 року, приблизно о 12 годині 55 хвилин в м. Дніпро по вул. Новошкільна, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в районі будинку 51, виконуючи маневр повороту ліворуч, не в межах перехрестя, не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, змінивши рух вліво, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Hyundai Kona», який перебував під керуванням водія ОСОБА_3 , який слідував у зустрічному напрямку, після цього транспортний засіб «Hyundai Kona» здійснив наїзд на паркан будинку АДРЕСА_1 , а автомобіль «Renault» вчинив наїзд на дерево. У зв`язку із ДТП транспортні засоби, паркан будинку АДРЕСА_1 та дерево пошкоджені, а автомобілі зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, водії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України за що передбачена ст. 124 КУпАП, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеного вище транспортного засобу, що підтверджується, постановою Чечелівського районного суду м. Дніпра від 13.08.2025 року винесеною у справі № 204/7528/25, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2025 року (номер судового провадження 33/803/2598/25, справа № 204/7528/25) апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 , адвоката Довженка О.В., залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції — без змін. В подальшому, експертом, за заявою ОСОБА_1 складено Висновок експерта № 10280 від 22 липня 2025 року, яким визначено: вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Kona» у розмірі 562 598 грн. Відповідно до наявної інформації, страхова компанія відповідача — АТ "СГ "ТАС" виплатила компенсацію в розмірі 206 700 грн., яка була здійснена 5 грудня 2025 року. Дана виплата була проведена згідно з умовами договору страхування та на підставі страхового випадку, що стався з застрахованим майном позивача. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 11.06.2025 року позивачу ОСОБА_1 , завдано моральної шкоди, що виразилась у значних душевних стражданнях, емоційному потрясінні, постійному відчутті тривоги та страху за життя і здоров`я чоловіка ( ОСОБА_3 ), який отримав тілесні ушкодження, а також у переживаннях, пов`язаних із самою подією ДТП, її наслідками та подальшим врегулюванням (спілкування зі страховиком, оформлення документів, проведення експертних оцінок тощо). Крім того, після ДТП у позивача з`явилося стійке відчуття страху керувати автомобілем та пересуватися містом як водій, що суттєво обмежує її повсякденне життя та спричиняє додаткові моральні страждання. При цьому зазначені переживання для Позивача є істотно тяжчими, оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи. З огляду на стан здоров`я Позивача та наявні обмеження повсякденного функціонування, будь-які стресові події переносяться нею значно тяжче, що посилює інтенсивність та тривалість моральних страждань. З урахуванням характеру правопорушення, глибини і тривалості душевних страждань, індивідуальних особливостей стану здоров`я позивача, а також принципів розумності та справедливості, позивач оцінює розмір моральної шкоди у 50 000 грн. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 11 червня 2025 року з вини відповідача, позивачу заподіяно шкоду, яка підлягає відшкодуванню у такому обсязі: вартість матеріального збитку згідно з висновком експерта № 10280 від 22.07.2025 року — 562 598 грн.; страхове відшкодування, виплачене страховою компанією АТ «СГ «ТАС» (ПРИВАТНЕ) — 206 700 грн., витрати на пальне за період відсутності електромобіля — 10 961,97 грн., моральна (немайнова) шкода — 50 000 грн. Крім того, після ДТП позивач відчужила транспортний засіб «Hyundai Kona», номерний знак НОМЕР_3 , за Договором купівлі-продажу транспортного засобу № 3245/2025/5556907 від 21.08.2025 року; ціна за договором становить 125 000,00 грн. З огляду на те, що зазначені кошти фактично отримані від відчуження пошкодженого майна (залишкова вартість), вони зменшують розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню аби уникнути подвійного відшкодування. Загальна сума матеріальної шкоди становить 573 559,97 грн. Невідшкодований залишок матеріальної шкоди (з урахуванням страхового відшкодування та суми, отриманої від продажу транспортного засобу) становить 241 859,97 грн. У зв`язку з тим, що завдана позивачу шкода у наведеному розмірі залишається невідшкодованою, позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом за захистом порушених прав.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, але від її представника до суду надійшла заява, в якій він просив розглянути справі без його участі та участі позивачки, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, був повідомлений про дату та час розгляду справи належним чином. Проте, відповідач ОСОБА_2 приймав участь у судовому засіданні раніше. У своїх поясненнях під час розгляду справи зазначав, що не визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У судовому засіданні встановлено, що 11.06.2025 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Рено, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Хюндай, номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження.

Автомобіль Hyundai Kona, номерний знак НОМЕР_4 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить позивачці ОСОБА_1 .

Постановою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 13.08.225 року винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП визнано водія ОСОБА_2 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2025 року, постанову Чечелівського районного суду міста Дніпра залишено без змін.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування збитку, отриманого в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну, здоров`ю третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновка експерта № 10280 від 22.07.2025 року, вартість відновлюваного ремонту автомобіля Hyundai Kona, номерний знак НОМЕР_4 , складає 1 607 240 грн. 63 коп., а ринкова вартість даного автомобіля до ДТП складає 562 598 грн. 24 коп., тому експерт визначив вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Hyundai Kona, номерний знак НОМЕР_4 , пошкодженого у наслідок від ДТП, сумою ринкової вартості автомобіля до ДТП – 562 598 грн. 24 коп. (а.с. 27-31)

Оскільки, ремонт даного автомобіля є економічно необгрунтованим, то суд прийшов до висновку, що даний автомобіль вважається фізично знищеним. Враховуючи викладене, відшкодуванню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновка експерта № 10530 від 25.03.2026 року, вартість утилізації пошкодженого у наслідок ДТП автомобіля Hyundai Kona, номерний знак НОМЕР_4 , складає 113 580 грн.

Як вбачається з витягу «Дія», відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 21.08.2025 року, ОСОБА_1 було продано пошкоджений автомобіль Hyundai Kona, номерний знак НОМЕР_4 , за 125 000 грн.

Таким чином, сума матеріальної шкоди спричинена позивачці складає: 562 598 грн. 24 коп. – 125 000 грн. = 437 598 грн. 24 коп.

Як встановлено у судовому засіданні, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована страховою компанією АТ «СГ «ТАС», у зв`язку з чим на користь позивачки ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування у межах ліміту відповідальності у розмірі 206 700 грн., що підтверджується квитанціями долученими до позовної заяви (а.с. 55).

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Аналізуючи вищенаведені норми права, суд дійшов висновку, що якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно ст. 1194 ЦК України, відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Відтак відшкодування шкоди винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність якого застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Судом встановлено, що оскільки вартість майнової шкоди, завданої ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачці розмір страхового відшкодування, то з відповідача ОСОБА_2 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 230 898,24 грн. (562 598,24 грн. – 125000 грн. – 206 700 грн. = 230 898,24 грн.)

Що стосується позовних вимог про стягнення витрат на пальне за період відсутності електромобіля у розмірі 10 961,97 грн., то суд приходить до висновку, що в даній частині позов задоволенню не підлягає, оскільки з наданих позивачем квитанцій, не можливо встановити який автомобіль заправлявся, ким та хто ним користувався.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частинами 3, 4 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В своєму позові позивачка зазначила, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їй завдано моральної шкоди, яка виразилась у значних душевних стражданням, емоційному потрясінні, постійному відчутті страху за життя і здоров`я чоловіка, який отримав тілесні ушкодження, а також у переживаннях пов`язаних із самою подією ДТП.

Тому, з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки спричинену моральну шкоду у розмірі 5 000 грн., що є достатнім та співмірним у даній спірній ситуації.

Що стосується вимог позивача про стягнення судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У позові позивачка просить стягнути з відповідача на її користь витрати пов`язаних з наданням послуг з доступу для розміщення інформації про транспортний засіб з метою оцінки та/або можливого продажу за допомогою програмної платформи у розмірі 2 441,28 грн., які сплачені на користь ТОВ «Аудатекс України». Як вбачається з висновку експерта № 10530, експертом для визначення утилізаційної вартості пошкодженого автомобіля позивачки Hyundai Kona, номерний знак НОМЕР_4 , використовувалась платформа ТОВ «Аудатекс України». Тому, суд прийшов до висновку, що дані витрати в розумінні ст. 133 ЦПК України, відносяться до витрат пов`язаних з проведенням експертизи та підлягають відшкодуванню, а тому позов в даній частині підлягає задоволенню.

Також, позивачка просить відшкодувати витрати на проведення товарознавчої експертизи автомобіля у розмірі 8 000 грн., витрати на проведення експертизи по визначенню вартості утилізації вартості КТЗ у розмірі 4 000 грн.

На підтвердження оплати товарознавчої експертизи № 10280, позивачем долучено квитанцію до прибуткового касового ордера № 10280 на суму 8 000 грн. (а.с. 52 обор.), яка на думку суду оформлена не належним чином, а тому є неналежним доказом оплати коштів, оскільки не має банківської печетки та рахунку на який сплачувалися кошти. В той же час друга квитанція, долучена до матеріалів справи за експертизу по визначенню вартості утилізації вартості КТЗ № 10530 на суму 4 000 грн., яка була проведена тим же експертом, оформлена належним чином, оплата здійснена через банківську установу на рахунок ФОП ОСОБА_4 та має банківську печатку. Тому, суд прийшов до висновку, що підлягає відшкодуванню належно підтверджені судові витрати з оплати експертизи у розмірі 4 000 грн.

Крім того, у позові позивачка просить відшкодувати витрати на послуги АТ «Укрпошта» у розмірі 130 грн., але не зазначає у зв`язку з чим вони були понесені. Крім того, до матеріалів справи долучено квитанцію АТ «Укрпошта» на 130 грн. та додаток про відправлення (а.с. 67 обор.), у якому відправником зазначено ОСОБА_5 , а одержувачем ОСОБА_2 . Оскільки позивачем не підтверджано, що дані витрати понесено саме нею, а також, що вони пов`язані саме з розглядом справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення даної суми.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з позову, позивачкою заявлено дві вимоги: одна вимога майнового характеру за сумою 241 859 грн 97 коп. та вимога не майнового характеру – стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. Позивачка є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового. Оскільки позовні вимоги позивачки частково задоволені: матеріальна шкода у розмірі 230 898 грн. 24 коп., маральна шкоду у розмірі 5 000 грн., то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір за майнову вимогу у розмірі 2 308 грн. 98 коп., а за моральну (немайнову) шкоду судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп. Таким чином загальний розмір судового збору, який підлягає стягненю з відповідача на коритсть держави складає суму у розмірі 3 640 грн. 18 коп.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями ст. ст. 1187, 1194 ЦК України, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Правилами дорожнього руху України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-82, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 , матеріальну шкоду у розмірі 230 898 грн. 24 коп., 5 000 грн. моральної шкоди, 6 441 грн. 28 коп. судові витрати по справі, а всього суму у розмірі 242 339 грн. 52 коп.

В задоволені решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 3 640 грн. 18 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Дубіжанська