Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №213/2208/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2208/26

Номер провадження 2/213/1631/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Попова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №213/2208/26 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Мірошниченко Марина Володимирівна, до ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Страх Вадим Олегович, про стягнення аліментів на утримання жінки, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років, -

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог.

Представник позивача в її інтересах звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 липня 2025 року у справі №213/5005/24 ОСОБА_2 визнано батьком дитини і ухвалено внести відповідні зміни до актового запису про її народження, а також стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) на утримання дочки. Виконавчий лист перебуває на виконанні у відділі державної виконавчої служби за місцем проживання боржника. У шлюбі сторони не перебували. Позивач самостійно здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не має можливості працювати в повному обсязі та потребує матеріальної допомоги. Відповідач не спілкується з позивачкою та дитиною, добровільно належного матеріального утримання не надає. Відповідач є працездатною особою, проходить службу в ЗСУ, має постійний дохід, інших утриманців, крім дочки, не має. Тому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання позивача у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача до досягнення дочкою трирічного віку.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Представник відповідача подав відзив, згідно з яким позовні вимоги визнає частково. Зазначає, що вирішальне значення у таких правовідносинах має наявність у чоловіка можливості надавати матеріальне утримання. Відповідач не заперечує проти стягнення аліментів на утримання позивача до досягнення спільною дитиною трирічного віку. Разом з тим він не погоджується із заявленим позивачем розміром аліментів у частці однієї четвертої від усіх видів його заробітку (доходу). Відповідач проходить військову службу. Проте сам по собі факт отримання доходу не свідчить про необмежені фінансові можливості особи та не може бути підставою для стягнення максимально заявленого розміру аліментів. Відповідач уже виконує свій обов`язок щодо матеріального утримання спільної з позивачем дитини. Задоволення позовних вимог у заявленому розмірі поряд із виконанням відповідачем аліментних зобов`язань стосовно дитини призведе до покладення на нього надмірного фінансового навантаження, яке не відповідатиме принципам справедливості, розумності та співмірності. При цьому відповідач також несе витрати на власне утримання, забезпечення життєво необхідних потреб та виконання обов`язків, пов`язаних із проходженням військової служби. Вважає, що стягнення аліментів у розмірі 1/6 частки доходів відповідача належним чином забезпечити право позивача на утримання та водночас не створить надмірного фінансового навантаження для платника аліментів.

Процесуальні дії у справі.

19 травня 2026 року позовна заява надійшла до суду.

25 травня 2026 року судом отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

26 травня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано докази.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

Інших заяв/клопотань від учасників справи не надходило.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Батьківство відповідача встановлено рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 липня 2025 року у справі №213/5005/24, яке набрало законної сили.

Цим рішенням також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки в розмірі частки з усіх видів його заробітної плати (доходу).

Дитина проживає разом з матір`ю, яка не працює, здійснює догляд за дочкою, потребує матеріальної допомоги.

У березні та квітні 2026 року позивач отримала державну соціальну допомогу при народженні дитини у загальній сумі 1 720,00 грн.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у період з січня 2026 року по квітень 2026 року відповідач отримував виплату військовослужбовцям від Військової частини НОМЕР_1 .

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим фактам відповідають правовідносини з аліментних обов`язків чоловіка – батька дитини з утримання дружини, з якою проживає дитина.

Норми права, які застосовує суд.

Згідно зі ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до ч.2 ст.3СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Згідно з ч. ч. 8-10 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу (ч.2 ст.91 СК України).

Відповідно до вимог ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно з частиною четвертою цієї статті право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, з урахуванням фактично встановлених обставин справи та наданих позивачем доказів, суд дійшов такого висновку.

Позивач не працює, здійснює догляд за малолітньою дитиною до досягнення нею трьох років, потребує допомоги від батька дитини, має право на своє утримання.

Разом з тим, положеннями сімейного законодавства України передбачено право жінки, яка не перебуває у шлюбі з батьком дитини, на утримання в разі проживання з нею їхньої дитини до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19.

Право жінки, з якою проживає дитина, на аліменти від батька дитини не є абсолютним, а супроводжується наявністю обов`язкової умови – можливості батька дитини надавати таку допомогу.

Подання суду доказів того, що жінка, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить матері дитини незалежно від цієї обставини.

Судом встановлено, що відповідач є військовослужбовцем, отримує стабільний дохід, що відповідачем та його представником не оспорюється.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує відсутність у позивача самостійного доходу, та відсутність доказів неможливості надання батьком дитини матеріальної допомоги.

У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання матері дитини. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті отримання аліментів перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання з утримання.

Суд, виходячи з принципу розумності та справедливості, а також з урахуванням потреб позивача, яка, здійснюючи догляд за малолітньою дитиною, позбавлена можливості самостійно забезпечувати себе матеріально, враховуючи часткове визнання позову відповідачем, вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), оскільки, з врахуванням доходу відповідача, така сума забезпечить баланс між потребами матері дитини та реальними можливостями відповідача щодо сплати аліментів на її утримання.

При цьому суд зазначає, що строк сплати аліментів на утримання позивача є короткочасним: з дня звернення до суду, тобто з 19 травня 2026 року, і до досягнення дитиною трьох років – ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому сплата аліментів у визначеному судом розмірі не може суттєво впливати на матеріальний стан відповідача.

Матеріали справи також не містять доказів неможливості надання батьком дитини матеріальної допомоги матері цієї дитини, незадовільного стану здоров`я відповідача, наявності в нього на утриманні інших дітей або непрацездатних батьків, що в свою чергу унеможливлює стягнення аліментів у вищезазначеному розмірі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, яка звільнена від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, починаючи з 19 травня 2026 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити рішення до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 1 331,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача – адвокат Мірошниченко Марина Володимирівна, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник відповідача – адвокат Страх Вадим Олегович, адреса: просп. Поштовий, буд. 1, оф. 212, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Дата складення повного судового рішення – 24 липня 2026 року.

Головуючий суддя В.В. Попов.