Рішення від 11 вересня 2011 р. у справі №2-939/11 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №2- 939 /2011р

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2011р

Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

в складі:

головуючого- суддіДігтярьН.В. при секретарі -Демяненко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Верхньодніпровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 28 жовтня 1995року знаходяться з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають одну малолітню дитину- сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З січня 2011р шлюбні відносини, сумісне проживання, ведення спільного господарства припинили, причиною чого стала різність характерів.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, пояснила, що вони з відповідачем обдумано звернулися до суду з вимогою розірвання шлюбу, оскільки за таких відносин, які складися між ними, подальше не тільки шлюбне, а і сумісне життя неможливе.

Відповідач позовні вимоги визнав, пояснив, що припинили шлюбні відносини та сумісне проживання. їх відносини себе вичерпали, сумісно мешкати неможливо. Сина він відвідує, у них добрі стосунки. Сумісне проживання тільки завадить нормальним відносинам з дитиною.

Вислухавши поясненя сторін, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за слідуючих підстав:

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28 жовтня 1995року Від шлюбу мають одну малолітню дитину- сина ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В січні 2011р припинили шлюбні відносини, ведення сумісного господарства та сумісне проживання.

Як позивач так і відповідач підтвердили суду, що поновлення подружніх стосунків між ними неможливе, сумісне проживання негативно відобразиться на дитині, оскільки між подружжям постійно виникають сварки.

За вимогами ст.112 СК України - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Зважаючи на те, що сторони не підтримують подружніх стосунків, припинили ведення спільного господарства та сумісне проживання, наполягають на розірвання шлюбу, суд вважає, що подальше шлюбне життя сторін неможливе, за таких обставин необхідним задовольнити вимоги позивача та розірвати шлюб між сторонами.

За побажанням позивачки залишити їй прізвище ОСОБА_5 .

Вирішуючи питання про стягнення держмита суд вважає можливим стягнути його з відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимог ОСОБА_6 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 жовтня 1995року відділом реєстрації актів громадянського стану Верхівцевської міської ради Дніпропетровської області, актовий запис №63

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_6 прізвище ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави мито в сумі 17грн.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий-