Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Спори, що виникають із договорів
Дата: 13 грудня 2012 р.
Справа: №2608/10136/12
Суддя: Морозов М. О.
ун. № 2608/10136/12
пр. № 2/2608/5049/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2012 року
Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого Морозова М.О.
при секретарях: Кузнець Л.І., Олешко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фірми «Т.М.М.»-Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення пені,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фірми «Т.М.М.»- Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення пені у розмірі 302830 грн. 32 коп., судових витрат по справі в розмірі 3028 грн. 30 коп.
При цьому, посилається на те, що 13.12.2006 р. він уклав з відповідачем інвестиційний договір №КУ/4Н-12-06 будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 , предметом якого є внесення інвестиції інвестором в розмірі 1953744 грн., що еквівалентно на день укладення договору 386880 доларів США по курсу НБУ, в строк до 29.12.2006 р. в будівництво житлового будинку на умовах даного договору. По умовам договору відповідач по справі зобов`язувався з використанням своїх матеріалів здійснити весь комплекс робіт по будівництву будинку, з гарантуванням високої якості робіт, які прямо або опосередковано стосуються будівництва будинку і повну відповідальність будинку стандартам. Відповідач отримав спеціальний дозвіл (ліцензію) на отримання будівельно-монтажних робіт та підтверджує наявність всієї необхідної дозвільної документації для ведення будівництва. Після виконання сторонами всіх зобов`язань за договором підприємство відповідно до законодавства передає у власність інвестору нежитлове приміщення загальною площею 161, 2 кв. м в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі першої секції. Передача вказаного приміщення у власність інвестору здійснюється по акту прийому-передачі приміщення, який підписується повноважними представниками сторін не пізніше ніж через 60 днів після завершення оздоблювальних робіт в приміщенні інвестора. Він сплатив відповідачу інвестиції у повному обсязі в будівництво приміщення. Факт завершення всіх будівельних та оздоблювальних робіт як в цілому у житловому будинку АДРЕСА_1 , так і в його окремих приміщеннях (нежитловому приміщенні №4) підтверджується актом готовності об`єкта до експлуатації №02 від 28.12.2010 р. та сертифікатом відповідності №ХК 000373 від 31.12.2010 р. Відповідачем передача вищезазначеного приміщення №4 у його, як інвестора, власність по акту прийому-передачі приміщення фактично не відбулося. Відповідно до п.п. 7.4 п.7 договору у випадку порушення підприємством своїх зобов`язань згідно п.6.2. більш ніж на 30 банківських днів підприємство виплачує інвестору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактично внесених інвестором грошових коштів за кожен день прострочки, починаючи з 31-го дня. Сума нарахованої пені становить 302830 грн. 32 коп. за період з 14.02.2011 р. по 13.02.2012 р.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 позов підтримала.
Представник відповідача позов не визнала, пояснивши, що інвестиційний договір не зобов`язує Фірму «Т.М.М.»- Товариство з обмеженою відповідальністю виконувати оздоблювальні роботи в приміщенні позивача по справі, останній такого бажання не виявив і відповідна додаткова угода не укладалась, перебіг строку передання приміщення позивачеві необхідно обчислювати з наступного дня після завершення всіх робіт з будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 , тобто, з дати введення означеного будинку в експлуатацію. Зобов`язання з передавання приміщення у власність позивача повинно бути виконано відповідачем не пізніше 29.08.2008 р., тому право позивача на стягнення неустойки (пені) припинилось разом зі спливом строку позовної давності щодо основної вимоги 29.08.2011 р. згідно вимог ст.ст. 256, 261, 266 ЦК України. Будинок введений в експлуатацію 31.12.2010 р. в межах дії заборони стягнення штрафних санкцій, передбачених договором, що закріплено Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва`від 25.12.2008 р. Вказаний Закон підлягає застосовуванню до даних правовідносин, т.я. перенесення прийняття в експлуатацію житлового будинку мало місце під час дії цього Закону.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що 13.12.2006 р. ОСОБА_1 уклав з Фірмою «Т.М.М.»-Товариство з обмеженою відповідальністю інвестиційний договір №КУ/4Н-12-06 будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 , предметом якого є внесення інвестиції інвестором в будівництво житлового будинку на умовах даного договору, а відповідач зобов`язався передати у власність інвестору приміщення в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 для використання під салон краси. По умовам договору відповідач по справі зобов`язувався з використанням своїх матеріалів здійснити весь комплекс робіт по будівництву будинку, з гарантуванням високої якості робіт, які прямо або опосередковано стосуються будівництва будинку і повну відповідальність будинку стандартам. Відповідач отримав спеціальний дозвіл (ліцензію) на отримання будівельно-монтажних робіт та підтверджує наявність всієї необхідної дозвільної документації для ведення будівництва. Після виконання сторонами всіх зобов`язань за договором підприємство відповідно до законодавства передає у власність інвестору нежитлове приміщення загальною площею 161, 2 кв. м в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі першої секції. Передача вказаного приміщення у власність інвестору здійснюється по акту прийому-передачі приміщення, який підписується повноважними представниками сторін не пізніше ніж через 60 днів після завершення оздоблювальних робіт в приміщенні інвестора. ОСОБА_1 сплатив відповідачу інвестиції в будівництво приміщення у повному обсязі. Факт завершення всіх будівельних та оздоблювальних робіт як в цілому у житловому будинку АДРЕСА_1 , так і в його окремих приміщеннях (нежитловому приміщенні №4) підтверджується актом готовності об`єкта до експлуатації №02 від 28.12.2010 р. та сертифікатом відповідності №ХК 000373 від 31.12.2010 р. Відповідачем передача вищезазначеного приміщення №4 у його, як інвестора, власність по акту прийому-передачі приміщення фактично не відбулася (а.с.5-25).
Відповідно до п.п. 7.4 ст.7 договору у випадку порушення підприємством своїх зобов`язань згідно п.6.1. більш ніж на 30 банківських днів підприємство виплачує інвестору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактично внесених інвестором грошових коштів за кожен день прострочки, починаючи з 31-го дня.
Судом встановлено та представниками сторін не заперечується, що інвестований будинок було введено в експлуатацію лише 28.12.2010 р., акт прийому-передачі приміщення з ОСОБА_1 не підписувався, письмові повідомлення для його підписання згідно п. 9.1. інвестиційного договору позивачу не направлялись.
Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки та відшкодування збитків і моральної шкоди.
Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання обов`язків.
Згідно ст.623 ЦК України боржник, який прострочив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Згідно ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Як було згадано вище, відповідно до п.п. 7.4 ст.7 договору у випадку порушення підприємством своїх зобов`язань згідно п.6.1. більш ніж на 30 банківських днів підприємство виплачує інвестору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактично внесених інвестором грошових коштів за кожен день прострочки, починаючи з 31-го дня.
Отже, договором та законом передбачена відповідальність за порушення умов договору.
Відповідно до п.6.1. ст. 6 договору передача приміщення у власність інвестору здійснюється по акту прийому-передачі приміщення, який підписується повноважними представниками сторін не пізніше ніж через 60 днів після завершення оздоблюваних робіт в приміщені інвестора.
На день розгляду справи приміщення по акту прийому-передачі не передано.
Факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по договору підтверджуються як поясненнями представників позивача, представника відповідача, так і письмовими доказами: копією інвестиційного договору №КУ/4Н-12-06 будівництва жилого будинку по АДРЕСА_2 від 13.12.2006 р., Додатками №№1, 2 до інвестиційного договору №КУ/4Н-12-06 будівництва жилого будинку по АДРЕСА_2 від 13.12.2006 р., копією акту готовності об`єкта до експлуатації №02 від 28.12.2010 р., копією сертифікату відповідності №ХК 000373 від 31.12.2010 р., копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів - про перерахування коштів по інвестиційному договору.
Відповідач не довів, що виконання замовлення позивачу не відбулось по вині останнього або з незалежних від нього, відповідача, причин, і в матеріалах справи такі підтверджуючі докази відсутні. По матеріалам справи ніщо не може бути підставою для звільнення відповідача від цивільної відповідальності перед позивачем.
Суд оцінює критично посилання представника відповідача на положення Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008 р., бо п.4 ст.3 вказаного закону забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 % вартості об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін, - бо позивач по справі не вимагає розірвання інвестиційного договору, а відповідач не виконав свої зобов`язання перед позивачем у повному обсязі.
Відповідно до розрахунку, наведеного позивачем, сума пені за договором за прострочку виконання зобов`язання відповідачем за вищезазначеним договором по передачі позивачу у власність об`єкту інвестування за період з 14.02.2011 р. по 13.02.2012 р. в уже введеному 28.12.2010 р. в експлуатацію будинку (за договором-грудень 2008 року), тобто за 365 днів становить 302830 грн. 32 коп. З розрахунком, наданим позивачем, суд погоджується, бо виконаний вірно та правильно (а.с.26).
Суд не погоджується з твердженнями представника відповідача про порушення строку подачі позову до суду з вимогами про стягнення пені, бо нарахування пені здійснено за останній рік згідно п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України перед подачею позову до суду, з дотриманням річного терміну, виходячи з того, що зобов`язання по інвестиційному договору не виконано відповідачем відповідно до його умов і порушення законних прав та інтересів позивача по справі продовжуються.
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України суд діє в межах позовних вимог та в об`ємі наданих доказів по справі.
Судові витрати по справі, понесені позивачем, в силу ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню на його користь з відповідача в розмірі 3028 грн. 30 коп., що складаються з витрат по сплаченому судовому збору в цій сумі, виходячи з об*єму задоволених позовних вимог, що підтверджується квитанцією від 13.02.2012 р. (а.с.26а).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 526, 527, 530, 610-612, 614, 614, 623, 624 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фірми «Т.М.М.»- Товариство з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 пеню за невиконання зобов`язання по інвестиційному договору №КУ/4Н-12-06 будівництва житлового будинку від 13.12.2006 р. за період з 14 лютого 2011 р. по 13 люте 2012 р. в сумі 302830 грн. 32 коп., судові витрати по справі в сумі 3028 грн. 30 коп., а всього 305858 гривень 62 копійки.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua