Рішення від 23 червня 2011 р. у справі №2-670/11 — Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-670/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2011 року

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Лопатюк Н.Г.

при секретарі Ковальовій О.С., Мороз Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив стягнути з відповідача 13 943 грн. 16 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 189 592 грн.00 коп. у відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому в результаті ушкодження здоров`я у зв`язку з ДТП, яка сталася 23.10.2008р. о 17 годині 20 хвилин по вул. Кільцева дорога в м.Києві, де відповідач керував автомобілем «ГАЗ-3302», держномер НОМЕР_1 і рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на позивача, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження. Матеріальна шкода включає в себе витрати на придбання ліків та витрати пов`язані з проведенням дослідження і виготовленням висновку психолога, а моральна шкода складає моральні переживання і фізичні страждання у зв`язку з ушкодженням здоров`я, зміною звичайного способу життя та планів на майбутнє. Просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 23, 1167,1187 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та пояснив те, що позивачу були завдані тілесні ушкодження у вигляді перелому піраміди лівої скроневої кістки, забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, відкритої черепно-мозкової травми, також він зазначив, що дані тілесні ушкодження відностяться до тяжких ушкоджень. Оскільки відповідач в добровільному порядку не відшкодував завдану шкоду, позивач змушений був звернутись до суду.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували частково, пояснивши що дійсно 23.10.2008 р. о 17 годині 20 хвилин відповідач керував автомобілем «ГАЗ-3302», держномер НОМЕР_1 по вул. Кільцева дорога в м.Києві і здійснив наїзд на позивача, в результаті чого позивач отримав тілесні ушкодження. Однак ОСОБА_2 вжив всіх необхідних заходів для збереження життя ОСОБА_1 , а саме: надав йому першу медичну допомогу, визвав працівників міліції та не чекаючи останніх, доставив позивача до медичного закладу для надання йому невідкладної медичної допомоги. Розуміючи та визнаючи свою провину ОСОБА_2 самостійно без вказівок зі сторони потерпілого надав кошти на лікування ОСОБА_1 в розмірі 26 000 грн., що на думку відповідача, є значно більшою сумою ніж потрібно було на лікування позивачу. Відповідач зазначив, що самостійно, неодноразово звертався до потерпілого з метою надання йому будь-якої допомоги, яку він потребує і ніколи не ухилявся від будь-яких його потреб та надання йому засобів для лікування на його вимогу. А тому вважають позвні вимоги необгрунтованими та просять суд відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до частини 3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 09.04.2009 р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України і призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України, відповідача було звільнено від відбуття основного покарання з випробуванням та встановлено йому іспитовий строк 2 (два) роки та на підставі ст. 76 КК України зобов`язано не виїжджати за міжі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з`являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. (а.с. 8-9-копія вироку)

Таким чином, обставини вчинення відповідачем наїзду на пішохода – позивача із завданням останньому тяжких тілесних ушкоджень і його вина в цьому є доведеними в порядку частини 3 ст.61 ЦПК України, а тому не підлягають доказуванню.

Згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 1640 від 07.11.2008 р., ОСОБА_1 23.10.2008 р. надійшов в стаціонар Київської міської клінічної лікарні № 17 з діагнозом забій головного мозку, лінійні переломи кісток основи черепа в СЧЯ з 2-х сторін, пневмоцефалія, гематосинусосновної пазухи, назогематорея, отогематорея справа та ін. Поступив у відділення по швидкій допомозі після ДТП. (а.с. 15 –копія виписки).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується випискою із акта огляду МСЕК серії ЖИА № 108548 від 19.03.2009 р., в результаті завданих ОСОБА_1 , тілесних ушкоджень, ІНФОРМАЦІЯ_1 , йому була встановлена друга група інвалідності строком до 01.04.2010 р. (а.с.17-копія виписки)

В судовому засіданні представник позивача суду пояснив, що розмір завданої позивачу матеріальної шкоди включає в себе кошти витрачені на його лікування в розмірі 7 693 грн. 16 коп., що підтверджується наданими до суду фіскальними чеками (а.с. 34-37-копія фіскальних чеків) та кошти витрачені на проведення дослідження та виготовлення висновку психолога від 06.03.2009 р. у розмірі 6 250 грн. 00 коп.(а.с. 21-копія квитанції)

До тверджень відповідача про те, що позивачем не надано належних доказів, які б підтвердили розмір завданої йому матеріальної шкоди, оскільки документи купівлі ліків виписані на іншу людину – ОСОБА_3 і виходячи з цього не зрозуміло кому ці ліки були призначені, суд ставиться критично так, як допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що ім`я замовника ліків зазначено не її чоловіка, а їх знайомої тому що в неї є картка на знижку 15 % в ТОВ «Аптека гормональних препаратів», однак дані ліки купувались саме для її чоловіка та замовлялись за місцем його реєстрації, тобто на адресу: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні також достовірно встановлено, що ліки, які були придбані, згідно наданих позивачем листків супроводження замовлення та фіскальних чеків (а.с. 34- 37) дійсно були рекомендовані ОСОБА_1 для лікування ушкоджень та хвороб, що виникли в результаті ДТП, яка сталася 23.10.2008р. (а.с. 14-16-копія виписок з історії хвороби та медичної картки)

Згідно частини 1 ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Отже, ОСОБА_1 у зв`язку з ушкодженням його здоров`я з вини відповідача і необхідністю у зв`язку з цим придбавати ліки на своє лікування витратив на вказані цілі грошові кошти в сумі 7 693 грн. 16 коп., які суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на підставі ст.1195 ЦК України, задовольнивши позовні вимоги в цій частині.

У відповідності до частини 1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини…

В пункті 1 частини 2 ст.23 ЦК України вказано про те, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно висновку психолога від 06.03.209 року, матеріальний еквівалент моральних страждань, спричинених ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 23.10.2008 р. о 17 год. 20 хв. та її наслідків, визначено як суму коштів, необхідних для психологічної корекції і відновлення його морально-психологічного благополуччя в розмірі 115 952 грн. 00 коп., а також коштів, необхідних для компенсації фактично пережитих до моменту обстеження моральних і фізичних страждань в розмірі 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 22-33-копія висновку)

Отже, приймаючи до уваги висовок спеціаліста та той факт, що позивач з вини відповідача отримав ушкодження здоров`я, суд вважає доведеним спричинення йому моральної шкоди.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину, характер та обсяг фізичних і душевних страждань позивача, характер немайнових втрат, їх тривалість, можливість відновлення, тяжкість вимушених змін у його житті, сукупність всіх негативних наслідків, що настали, а також ступінь вини відповідача, його відношення до скоєного, виходячи із ціни заявленого позову, а також із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 55 000 грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди, задовольнивши позовні вимоги і в цій частині.

На підставі ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню 59 грн. 50 коп. судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1195 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Бєлгородської області Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 матеріальну шкоду в сумі 7 693 (сім тисяч шістсот дев`яносто три) грн. 16 коп., моральну шкоду в сумі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп., а всього стягнути 62 693 (шістдесят дві тисячі шістсот дев`яносто три) грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Бєлгородської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ: