Постанова від 27 січня 2011 р. у справі №2-а-334/11 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Дата: 27 січня 2011 р.

Справа: №2-а-334/11

Суддя: Чала А. П.

Справа № 2-а-334/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2011 року Святошиський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Ковтун Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва

про визнання дій протиправними та зобов*язання здійснити перерахунок і виплату

пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва та просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови провести перерахунок і виплатити їй державну пенсію і додаткову щомісячну пенсію за шкоду, заподіяну здоров*ю з січня 2008р., поновити шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, оскільки матеріальне законодавство щодо соціальних виплат і процесуальний закон мали зміни і такі обставини перешкодили їй своєчасно звернутися до суду з даним позовом, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи безстроково внаслідок захворювання, пов*язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та отримує пенсію, призначену їй у відповідності із законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Згідно ст.54 вказаного вище Закону, призначений розмір пенсії для інвалідів ІІ групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Також, відповідно до ст.50 цього ж Закону, інвалідам ІІ групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров*ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Оскільки зазначені пенсії виплачуються їй у меншому розмірі, ніж передбачено вказаним законом, просить перерахувати розмір пенсії та здійснити відповідні виплати, виходячи з прожиткового мінімуму непрацездатних осіб.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення її пенсійних прав.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду письмові заперечення, в яких просять відмовити в позові і застосувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду (а.с. 19 - лист).

Суд вважає можливим розгляд справи у відсутності позивачки і представника відповідача на підставі матеріалів справи в порядку ст.128 КАС України.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить до І категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що стверджується посвідченням Серії НОМЕР_1 від 19.11.1998р. і вкладкою № НОМЕР_2 від 25.06.1998р. (а.с. 5).

Позивачка має ІІ групу інвалідності, у зв*язку з роботами, пов*язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і доказів в спростування цієї обставини суду не надано.

15.11.2011р. позивачка звернулась до Управління пенсійного фонду України в Святошниському районі м.Києва з проханням провести перерахунок і виплатити їй пенсію (а.с. 9 - копія заяви), але отримала відмову (а.с. 10-11- копія відповіді).

Згідно ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, призначеної у відповідності з цим законом, повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

У відповідності до ст.50 цього Закону, інвалідам ІІ групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров*ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, позивачка має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з положеннями частини 4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згоду на обов*язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У зв*язку з наведеним, при визначенні розміру пенсій позивачці підлягають застосуванню саме ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" та від 13.07.2004р. №894 "Про підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до частини 4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС", на які посилається Головне управління пенсійного фонду України в своїй відповіді позивачці і які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивачки.

Зі статей 50 і 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише правилами, передбаченими частиною 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

У зв*язку з наведеним, суд вважає за необхідне застосувати саме частину 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку позивачці розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю.

Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсій за віком використовується як розрахункова величина для визначення розміру пенсій та щомісячної додаткової пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 ст.28 Закону України "Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування".

За таких підстав, дії відповідача, які полягають у відмові зробити перерахунок і виплатити позивачці державну пенсію і додаткову щомісячну пенсію за шкоду, заподіяну здоров*ю у відповідності із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є протиправними, а позовні вимоги обґрунтованими.

Вирішуючи питання щодо періоду часу, за який слід проводити перерахунок і виплату пенсії позивачці, суд приходить до наступного.

Згідно частини 2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до частини 1 ст.102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений … за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

В даному випадку, позивачка просить провести перерахунок їй пенсії з 01.01.2008р. по день винесення постанови в справі, тобто позовні вимоги виходять за межі строку звернення до адміністративного суду і просить поновити їй встановлений законом строк, оскільки в соціальному законодавстві і у відповідному процесуальному законодавстві відбувались зміни, що стало причиною пропуску нею встановленого законом строку і ці причини просила визнати поважними та поновити строк звернення до адміністративного суду.

Але, суд не може визнати зміни в матеріальному та процесуальному законодавстві поважними причинами пропуску позивачкою шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, вона об*єктивно знала і повинна була знати про розмір отримуваної нею пенсії, зміни у законодавстві є загальновідомими, у зв*язку з чим заява про поновлення встановленого строку задоволенню не підлягає, а позовні вимоги слід задовольнити частково в межах строку звернення до адміністративного суду, а саме: за період з 15.06.2010р.

Позовні вимоги за період часу до 15.06.2010р. ухвалою суду від 28.01.2011р. залишені без розгляду на підставі ст.100 КАС України.

Керуючись ст.46 Конституції України, ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 7-12, 69-71, 94, 99, 101, 102, 128, 158-163 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м.Києва щодо відмови в проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної пенсії і додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю як особі, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС - протиправними.

Зобов*язати Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м.Києва провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком і щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров*ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 15.06.2010р., за виключенням проведених виплат, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України "Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування".

Позовні вимоги за період часу до 15.06.2010р. ухвалою суду від 28.01.2011р. залишені без розгляду на підставі ст.100 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання постанови в повному обсязі.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua