Постанова від 10 березня 2011 р. у справі №2-а-502/11 — Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-а-502/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

"11" березня 2011 р. суддя Святошинського районного суду м. Києва Лопатюк Н.Г., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

29.12.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва в перерахунку пенсії та здійснити донарахування не виплаченої пенсії з 20 червня 2006 року в розмірах передбачених ст. 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та відмову встановити пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, встановити щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, визнати право з 20 червня 2006 року отримувати безстроково основну державну пенсію, у розмір не менше шести мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" станом на момент виплати, а також визнати право отримувати безстроково додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров`ю з 20 червня 2006 року, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на момент виплати, зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва перерахувати та виплатити пенсію з на підставі ст. 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 20 червня 2006 року, основну державну пенсію, у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду здоров`ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, та зобов`язати призначити основну державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом третьої групи. У відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`розмір призначеної позивачу пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії - 50% від мінімальної пенсії за віком. Отримує пенсію у меншому розмірі, у зв`язку з чим звернувся до відповідача із заявою про її перерахунок, однак відповідач листом № 654\09 від 20.05.2010 р. у цьому відмовив. В зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просить визнати дії відповідача протиправними, зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва нарахувати та виплатити йому пенсію по інвалідності та додаткову пенсію як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, за період з 20 червня 2006 року відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Представник відповідача надіслав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Ухвалою суду від 05 січня 2011 року позовну заяву в частині позовних вимог до 29 червня 2010 року залишено без розгляду.

Оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, дослідивши письмові докази, суддя дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 12.07.2006 року /а.с. 12/.

Позивачеві була призначена пенсія по інвалідності, внаслідок встановлення 3 групи інвалідності, пов`язаної з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно довідки МСЕК 22.06.2006р. позивачеві встановлена третя група інвалідності з визначенням 50% втрати працездатності. Захворювання пов`язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС /а.с.13/.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`розмір пенсії для інвалідів 3 гр., призначеної у відповідності з цим Законом, повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а згідно ст. 50 цього Закону інвалідам 3 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, позивач має право на отримання пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У зв`язку з цим при визначенні розміру пенсій позивачеві підлягають застосуванню саме ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 та від 16.07.2008р. № 654, на які посилається відповідач в запереченні і які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.

Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`вбачається, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`для розрахунку розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсій за віком використовується як розрахункова величина для визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009р.» розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановлений 498грн.

Законом України від 20.10.2009р. «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, складає: з 01.11.2009р. –573грн., з 01.01.2010р. –695грн.

За таких підстав бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва, що полягає у відмові ОСОБА_1 привести розмір державної та додаткової пенсії у відповідність з Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`є протиправною.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007рік`дію ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`було зупинено.

Законом України «Про державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України`було внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких статті 50, 54 цього Закону були викладені в нових редакціях, якими розміри пенсії та додаткової пенсії істотно зменшено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема, пункту 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України п. 28 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України`від 28.12.2007, яким внесено зміни до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`щодо зменшення розміру пенсії та додаткової пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зворотної дії в часі не мають, відтак на періоди з 1.01.2007р. по 9.07.2007р. та з 1.01.2008р. до 22.05.2008р. не поширюються, тому вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за ці періоди задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки відповідач наполягає на відмові у позові з підстав пропущення строку звернення до суду, а позивач звернувся до суду 29.12.2010 р., доказів для його поновлення суду не надав, тому задоволенню підлягають вимоги за період з 29 червня 2010 р.

Вимога позивача про зобов`язання відповідача нараховувати та виплачувати йому пенсію у розмірі, передбаченому ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`і в майбутньому задоволенню не підлягає з таких підстав.

Право звернення до адміністративного суду визначено ст. 104 КАС України, у відповідності до вимог якої до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа, у зв`язку з чим визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним і необґрунтованим.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язати Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 29 червня 2010 року, з підвищенням її до 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`та провести відповідні виплати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 64, 152 Конституції України, ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 100, 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати відмову Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва в перерахунку ОСОБА_1 , основної і додаткової пенсії згідно вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірною.

Зобов`язати Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 3 групи, державної пенсії в розмірі, передбаченому ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що складає щомісяця не менше 6 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність за період з 29 червня 2010 року за виключенням виплат вже здійснених за цей період.

Зобов`язати Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 3 групи, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі, передбаченому ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що складає щомісяця 50% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність за період з 29 червня 2010 року за виключенням виплат вже здійснених за цей період.

В задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м. Києва.

С У Д Д Я: