Рішення від 25 листопада 2012 р. у справі №2608/11695/12 — Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/11695/12

пр. № 2/2608/5503/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2012 року Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Наборозняка М.І.

за участю секретаря Слепець Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненння аліментів на її утримання, стягнення витрат, пов*язаних з лікуванням та доглядом, про зобов*язання надати житло для проживання, повернути пенсію чоловіка-інваліда, його житло, збереження.

встановив:

Позивач звернувся 11.07.2012 року до суду із зазначеним позовом до відповідача.

Просить про стягнення аліментів на своє утримання в розмірі ? частки доходу відповідача, стягнення витрат, пов*язаних з лікуванням та доглядом, про зобов*язання надати житло для проживання, в якому вона проживала з 2002 року по 05.01.2012 року, повернути пенсію чоловіка-інваліда, його житло, збереження.

Згідно з вимогами ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити в собі: найменування суду, до якого подається позов, ціну позову, точну назву відповідача і його місце знаходження; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що стверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Позовна заява підписуються позивачем із зазначенням дати її підписання.

Позивач вимог ст. 119 ЦПК України щодо оформлення позовної заяви не виконав. Тому ухвалою суду від 23.07.2012 року їй було надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.08.2012 року позивач надала судді звернення, в якому зазначила аналогічні вимоги (а.с.10), вимоги щодо недоліків не усунула.

Суддею 30.08.2012 року відкрито провадження у справі, враховуючи неодноразові відвідування ОСОБА_1 кабінету судді, яка постійно скаржилась на те, що державні органи не реагують на її звернення, просила допомогти, зазначала, що вона не має житла, відповідач забрав його, має похилий вік (1924 року народження); вказувала на те, що немає коштів на оплату адвокатів.

В ході розягляду справи голлвуючим неодноразово пропонувалось ОСОБА_1 визначити чітко та конкретно свої вимоги, надати обгрунтування з посиланням на докази.

Із наданих позивачем звернень суд прийшов до висновку про те, що вона просить стягнути із відповідача ОСОБА_3 (її рідного сина) аліменти на своє утримання в розмірі по ?? частині доходів, починаючи з 05.01.2012 року щомісячно.

Також вона просила про стягнення витрат, пов*язаних з її лікуванням та доглядом, про зобов*язання відповідача надати житло для проживання, повернути пенсію чоловіка-інваліда, його житло, збереження.

Конкретних та чітко визначених вказаних позовних вимог вона в цій частині не заявила, за виключенням вимог щодо аліментів.

В позовній заяві зазначила , що вона народилась у 1924 році; є матір*ю відповідача, має досить похилий вік, в силі якого має низку захворювань, які вимагають коштів на лікування; а відповідач має можливість надавати їй допомогу, але відмовляється.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.

На запитання суду також пояснила, що відповідач кілька разів у 2012 році надавав їй допомогу, яка полягає в тому, що він 5 разів привозив їй в квартиру ( АДРЕСА_1 ) , де вона проживає продукти харчування, придбанв ним за його кошти та віддавав їй для вживання. На пояснення відповідача визнала, що вказана квартира АДРЕСА_2 належить їй на праві власності( або на праві часткової власності).

На запитання суду з приводу:

- яка саме частка вказаної квартири їй належить;

- які саме слід стягнути витрати із відповідача, пов*язані з лікуванням та доглядом;

- які саме житло для проживання повинен надати відповідач, в якому вона проживала з 2002 року по 05.01.2012 року і підстави його надання;

Яку саме пенсію чоловіка-інваліда, яке саме житло, і які саме збереження повинен повернути їй відповідач (або кому конкретно)?

- конкретної відповіді не надала.

Відповідач позов не визнав надав письмові заперечення. В них вказав, що позивач є його матір*ю. вогна виїхала на постійне місце проживання до Німеччини до свого чоловіка ОСОБА_4 , Проживаючи там, вона отримує соціальну допомогу по 350 євро, а також має право на безкоштовне лікування і отримання медикаментозного забезпечення. Разом з чоловіком вона отримала трикімнатну квартиру у Німеччині, в якій і проживає. Також вона отримує пенсію в Україні; має на праві вдласності квартиру АДРЕСА_3 ; має ще двох (крім дітей (дочку та сина, які проживають дочка у Німеччині, син у США, але вимог щодо стягнення з них аліментів не пред*являє.

Також зазначив, що він народився у 1946 році, є пенсіонером, але ще працює, постійно допомагає матері (позивачу), сам має незадовллдіьний стан здоров*я, який вимагає від нього певних витрат на лікування, нерухомості (житла) на праві власності немає.

Щодо вимог про надання житла,також заперечує, вказав, що він житла у ОСОБА_1 не забирав, за рішенням суду від 01.03.2011 року її було виселено із квартири АДРЕСА_4 Вказана квартира йому не належала. Надав копію рішення суду з цього приводу (а.с.37-38).

Суд заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи в межах наданих доказів відповідно до ст.ст. 10,11,60 ЦПК України вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ст. 202 СК України передбачає обов*язок повнолітніх сина, дочки утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Відповідно до ст. 203 СК України вони зобов*язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або нікчемністю.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

- стан здоров*я та матеріальне становище дитини;

- стан здоров*я та матеріальне становище платника аліментів;

- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, дружини, дочки, сина;

- інші обставини, що мають істотне значення.

Суд враховує, що позивач є особою 88-річного віку; що вона є пенсіонером за віком, має низку запхворювань.

Проте, суд також враховує, що відповідач також є особою пенсійного віку і також має низку захворювань.

Також суд враховує, що у позивача , крім сина –відповідача, є ще син ОСОБА_5 , 1958 року народження та дочка ОСОБА_6 , 1952 року народження.

Зазначені обставини, в тому числі і щодо отримання нею пенсії в Україні не заперечила позивач в судовоум засіданні.

За таких обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача щодо розміру аліментів та стягнути їх лише із заробітку відповідача (заробітньої плати, яку він отримує за виконану роботу по трудовому договору) в розмірі по 1/6 його частини щомісячно.

При цьому суд враховує, що позивач має можливість вирішувати питання про її утримання також за рахунок не лише відповідлача, а й інших її дорослих «дітей»- сина та дочки, які проживають за межами України. Також суд враховує, що у позивача є житло на праві власності (про це вказано у рішенні суду, а.с.37-38), а у відповідача, як він стверджує, такого житла немає.

Аліменти суд стягує з дян звернення до суду, оскіцльки доказів для їх стягнення з 05.01.2012 року позивачка суду не надала.

Щодо інших вимог, то позивач не надала переконливих доказів, які можуть бути достатніми для їх задоволення. При цьому суд приймає до уваги і той факт, що позивач взагалі не навела правовивх (та фактичних) підстав для їх задоволення в тексті позовної заяви, недліки якої так і не усунула, не дивлячись на вимоги суду.

Суд також приймає до уваги докази, надані відповідачем (а.с. 18-39), якими обгрунтовуються його заперечення, надані в судовому засіданні.

Натомість, позивач, переконливих доказів ( в розумінні їх відповідно до ст. 57 ЦПК України), які достовірно та переконливо обгрунтовують її позовні вимоги , не надала суду, не дивлячись на неодноразові пропозиції з цього приводу, висловлені їй головуючим при проведенні судового засідання.

Суд вважає, що право позивача в частині відмови у задоволенні інших вимог не порушується, оскільки позивач може звернутись до суду повторно у випадку зазначення чітких інших підстав для їх задоволення.

Оскільки він фактично не вказав жодних підстав, в тому числі і правових для задоволення інших позовних вимог, то він має право звернутись до суду на загальних підставах, вказавши обгрунтуваннея підстав позовних вимог в тексті позовної заяви.

Судові витрати суд відповідно до ст. 88 ЦПК України покладає на відповідача та стягує із відповідача на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 213- 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який проживає у АДРЕСА_5 , користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає у АДРЕСА_1 , аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини його заробітку щомісячно, починаючи з 11.07.2012 року .

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 214 грн 60 коп.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми за 1 місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів після його проголошення на адресу Апеляційного суду м.Києва через районний суд.

Суддя