Постанова від 19 грудня 2012 р. у справі №2608/11179/12 — Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/11179/12

пр. № 2-а/2608/855/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Макаренко В.В.,

при секретарі - Кузьменко М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ Біляївського РВ ГУ МВС в Одеській області, старшого сержанта УДПС ВДАІ Біляївського РВ Теличка Олександра Григоровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 06 липня 2012 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до ВДАІ Біляївського РВ ГУ МВС в Одеській області, старшого сержанта УДПС ВДАІ Біляївського РВ Теличка О.Г. про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 30 червня 2012 року, складену на бланку серії ВН1 № 105120, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 255,00 грн., позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що сержантом УДПС ВДАІ Біляївського РВ Теличком О.Г. винесено постанову без додержання вимог чинного законодавства, оскільки відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, не відібрав пояснень у свідка та позивач зазначив, що правила дорожнього руху ним не порушувались.

В судове засідання представник відповідача ВДАІ Біляївського РВ ГУ МВС в Одеській області та старший сержант УДПС ВДАІ Біляївського РВ Теличко О.Г. не з`явивлись, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи, докази чого містяться в матеріалах справи, про поважність причин неявки суду не повідомили.

Позивач не заперечував проти розгляду справи по суті у відсутність відповідачів, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з`явились.

Позивач позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в заяві, в судовому засіданні зазначив, що перехрестя проїхав не порушуючи правил Дорожнього руху з належної полоси, яка передбачає рух прямо, також уточнив позовні вимоги, окрім скасування постанови, просив визнати дії старшого сержанта УДПС ВДАІ Біляївського РВ Теличка О.Г. протиправними.

Відповідачі старший сержант УДПС ВДАІ Біляївського РВ Теличко О.Г. та представник відповідача ВДАІ Біляївського РВ ГУ МВС в Одеській області заперечень на позов не надали.

Досліджуючи надані докази, аналізуючи наведені міркування, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП передбачено, що від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КУпАП, мають право працівники ДАІ МВС України, які мають спеціальні звання.

Судом встановлено, що 30 червня 2012 року старшим сержантом УДПС ВДАІ Біляївського РВ Теличко О.Г. винесено постанову про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП, у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 255,00 грн. (а.с. 7).

Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення серія ВН1 № 364017 від 30 червня 2012 року (а.с. 6) та постанови від 30 червня 2012 року по справі про адміністративне правопорушення, позивач 30.06.2012 року о 11 год. 25 хв., в с. Усатове, керуючи автомобілем "Опель", державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив прямий проїзд зі смуги, рух по якій передбачено праворуч д.з. 5.16 (направлення руху по смугам), чим порушив вимоги дорожнього знаку 5.16 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що старший сержант УДПС ВДАІ Біляївського РВ Теличко О.Г. є працівником ДАІ МВС України, має спеціальне звання, тому він уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно посадової інструкції(а.с. 29-31), дислокації № 192 несення служби нарядами ДПС ВДАІ Біляївського РВ ГУ МВС України в Одеській області (а.с. 32-36) та постової відомості від 30 червня 2012 року (а.с. 37-39).

Отже, посилання позивача, щодо відсутності повноважень у інспектора з винесення постанови про накладення штрафу на місті вчинення правопорушення є безпідставними.

Згідно Правил дорожнього руху дорожній знак 5.16, належить до інформаціцйно-вказівних, який вказує «Напрямки руху по смугах», показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.

Згідно пояснень позивача до протоколу, останній вказав, що рухався прямо по смузі по якій рух прямо дозволено (а.с. 6).

Інших доказів, що засвідчують факт порушення позивачем правил дорожнього руху, матеріали справи не містять та відповідачами не надано.

Відповідно до ст. 69 ч. 1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Отже, зважаючи на пояснення позивача, суд дійшов до висновку, що позивач проїхав перехрестя по смузі по якій рух прямо дозволено, в зв`язку з чим дії відповідача - старшого сержанта УДПС ВДАІ Біляївського РВ Теличко О.Г. по притягненню до адміністративної відповідальності без належних на те підстав ОСОБА_1 є протиправними.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного та нормативного обґрунтування, враховуючи, що відповідачем не заперечуються обставини викладені позивачем в позовній заяві, а саме, що позивач проїхав перехрестя по смузі по якій рух прямо дозволено, доказів в спростування обставин викладених в заяві відповідачем не надано, зважаючи, що старший сержант УДПС ВДАІ Біляївського РВ Теличко О.Г. порушив вимоги діючого законодавства, а саме ст. 7 КУпАП, згідно якої ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, з огляду на те, що відповідач виніс постанову, не маючи на те будь-яких законних підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в зв`язку з чим постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 7, 33, 122, 256, 258, 268, 287, 288 КУпАП, ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167, 1712 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії старшого сержанта УДПС ВДАІ Біляївського РВ Теличка Олександра Григоровича протиправними.

Скасувати постанову старшого сержанта УДПС ВДАІ Біляївського РВ Теличко Олександра Григоровича в справі про адміністративне правопорушення від 30 червня 2012 року серії ВН1 № 105120 винесену про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 255,00 грн.

Постанова оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: