Рішення від 04 листопада 2012 р. у справі №2608/10063/12 — Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/10063/12

пр. № 2/2608/5009/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Коваль О.А.

при секретарі Лазаренко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 09.07.2010 р., 02.09.2010 р. та 30.09.2011 р. у присутності двох свідків – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , він позичив грошові кошти під розписки на загальну суму у розмірі 852704 грн. 00 коп. відповідачці ОСОБА_2 , які мали бути повернуті відповідно до 09.09.2010 р., 09.09.2010 р., 05.10.2011р. Проте станом на 05.06.2012 р. запозичені грошові кошти за жодною із згаданих розписок не повернуті, а тому борг, який підлягає поверненню складає 852 704 грн. 00 коп. - позика, 87 152 грн. 40 коп. –проценти за користування грошовими коштами, 111 342 грн. 60 коп. – пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав частково, не підтримавши вимогу по розписці від 30.09.2011р., вказуючи на відсутність оригіналу вказаної розписки.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, а тому суд вважає за можливе слухати справу у її відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою позивача відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України заочне рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, свідка, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до розписки від 09.07.2010 року ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 , грошові кошти у розмірі 533 250 грн. 00 коп. до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4-7).

Відповідно до розписки від 02.09.2010 року ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 , грошові кошти у розмірі 160 000 грн. 00 коп. до 09.09.2010 року (а.с. 8).

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він добре знає позивача, оскільки з ним працював, з відповідачкою познайомився під час укладання договору позики 09.07.2010 року. За проханням позивача неодноразово їздив до відповідачки, щоб та повернула кошти, проте кожного разу вона відкладала їх зустріч та повернення грошей.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, –незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що до цього часу позичальник не повернув позикодавцеві позику відповідно до розписок від 09.07.2010 року та 02.09.2010 року, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Стягненню підлягає сума неповернутої позики у розмірі 533 250 грн. 00 коп. та 160 000 грн. 00 коп., що загалом складає 693 250 грн.

Відповідно до розписки від 30.09.2010 року ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 , грошові кошти у розмірі 20 000 доларів США до 09.09.2010 року (а.с. 9), проте оригіналу вказаної розписки представник позивача суду надати не зміг, позовні вимоги в частині стягнення вказаної позики не підтримав, з огляду на що суд дійшов висновку про недоведеність вказаних вимог, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, відсутність у договорі умови про винагороду, не означає, що договір є безоплатним. В цьому разі розмір відсотків визначається на рівні облікової ставки НБУ, як то визначено в ст. 1048 ЦК України.

Згідно ч.2 цієї ж статті є визначення безоплатності договору, тоді як із наданих розписок позивачем, вбачається інше, а тому вимога про виплату процентів також підлягає задоволенню.

Відповідно до Постанови правління НБУ від 21.03.2012 року № 102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку`розмір облікової встановлено у розмірі 7,5% річних. Так, відповідно до розрахунків, які надав представник позивача, згідно розписок від 09.07.2010 року та 02.09.2010 року загальна сума заборгованості по відсоткам, становить 79 211 грн. 60 коп.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань`пеня має бути визначена договором, її розмір встановлено за згодою сторін, який не має перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно розписки від 09.07.2010 року відповідачка зобов`язалась сплатити пеню від простроченої суми у розмірі 0,04% за кожен день прострочення. Так, відповідно до наданих представником позивача розрахунків заборгованості, пеня складає 111 342 грн. 60 коп.

Оскільки, надані представником позивача розрахунки відповідають чинному законодавству, тому вони приймається судом, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

Отже, стягненню з відповідача також підлягають проценти за користування грошовими коштами у розмірі 79 211 грн. 60 коп. та пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 111 342 грн. 60 коп.

Всього сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача становить 883 804 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених вимог. Так, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 3 219 грн.

Керуючись ст. 509, 525, 527, 526, 540, 549-522, 610, 611, 1046, 1047, 1050 ЦК України, ст.10, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 883 804 (вісімсот вісімдесят три тисяч вісімсот чотири) грн. 20 коп., судовий збір у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: