Рішення від 03 грудня 2012 р. у справі №2608/12063/12 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Спори про право власності та інші речові права про приватну власність

Дата: 03 грудня 2012 р.

Справа: №2608/12063/12

Суддя: Чала А. П.

ун. № 2608/12063/12

пр. № 2/2608/5644/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року

Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про вселення в квартиру, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив вселити його в квартиру АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва від 28.04.2012р. є власником ? частини вказаної квартири, яку залишив за собою в рахунок погашення боргу відповідача, оскільки прилюдні торги з продажу арештованого майна не відбулися неодноразово у зв*язку з відсутністю покупців, але відповідач не впускає його до квартири, а також чинить перешкоди техніку БТІ в доступі до квартири, у зв*язку з чим до теперішнього часу його право власності на ? частину спірної квартири в КП «Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об*єкти нерухомого майна» не зареєстровано. Просив задовольнити позов на підставі 15, 16, 182, 317, 391 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, а також на порушення відповідачем права власності позивача на ? частину спірної квартири.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість, безпідставність, а також на те, що позов заявлено передчасно, оскільки власність у позивача на ? частину спірної квартири не виникла так, як це право не зареєстровано у відповідному державному органі - КП «Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об*єкти нерухомого майна» та, крім цього, зазначила, що безпосередньо відповідач постійно мешкає і працює за межами України на території Російської Федерації, у зв*язку з чим фізично не може перешкоджати позивачу потрапити в спірну квартиру, в якій проживають члени його сім*ї.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що прилюдні торги з продажу ? частини квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 , не відбулися і ОСОБА_1 як стягувач залишив за собою вказане вище арештоване майно, що стверджується актом державного виконавця про передачу майна стягувачу від 17.04.2012р. (а.с. 4 – копія акту), про що позивач отримав свідоцтво приватного нотаріуса від 28.04.2012р. (а.с. 5 – копія свідоцтва).

Станом на час розгляду справи позивач не зареєстрував в КП «Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об*єкти нерухомого майна» своє право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.12 – відповідь БТІ), оскільки ні йому, ні техніку БТІ не надано доступу до спірної квартири.

Відмовляючи в позові, суд виходив з наступного.

Згідно частини 1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

В частині 4 ст.334 ЦК України вказано про те, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Як встановлено судом, на час розгляду справи право власності позивача на ? частину квартири АДРЕСА_1 не є зареєстрованим у відповідному державному органі - КП «Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об*єкти нерухомого майна», а тому на час розгляду справи власність у позивача на ? частину спірної квартири не виникла.

Як правові підстави позову позивач вказує норми права, які регулюють правовідносини права власності та захист даного права, а саме: ст.ст. 317, 391 ЦК України.

Але, ці норми права не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки позивач ще не має права власності на нерухоме майно, захистити яке просить суд.

Враховуючи наведене, даний позов заявлений передчасно.

Якщо позивачу чиняться перешкоди у державній реєстрації його права власності на спірне нерухоме майно, він має право на звернення до суду з відповідним позовом для усунення саме цих перешкод і досягнення мети щодо державної реєстрації права власності на ? частину спірної квартири та виникнення права власності на неї і лише після цього він матиме право використовувати норми діючого цивільного законодавства щодо захисту даного виду права.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв*язку, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки заявлені передчасно і не ґрунтовані на нормах матеріального права.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 182, 334 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення в квартиру – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення суду – протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua