Постанова від 18 листопада 2012 р. у справі №2608/10035/12 — Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/10035/12

пр. № 2-а/2608/790/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2012 року

Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.

при секретарі Бандура Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії інспектора щодо відмови у залученні до протоколу клопотань, скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення –штрафу в розмірі 300 грн. за порушення Правил дорожнього руху –перевищення швидкості на 46 км/год, винесену 3 червня 2012р. інспектором ДПС ВДАІ Святошинського РУ ГУМВС України Савіцьким А.В. та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, інспектор склав протокол поза межами своєї компетенції, інспектором було відмовлено в приєднанні до справи клопотань, вимірювач швидкості «Візир`не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, не вживались заходи по встановленню свідків порушення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду письмові пояснення, відповідно до яких проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач, будучи учасником дорожнього руху та рухаючись по вул. Міська, 1 в м. Києві не виконав вимоги п. 12.4 ПДР, рухався зі швидкістю 106 км/год, чим перевищив встановлену швидкість на 46 км/код. Швидкість вимірювалась приладом «Візир», який входить до переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС України для виявлення та фіксування порушень ПДР. При зупинці транспортного засобу, складанні протоколу, розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про притягнення позивача до відповідальності він діяв в межах своєї компетенції.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 3.06.2012р. о 9.30год. на вул. Міській, 1 в м. Києві інспектором ДПС ВДАІ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві сержантом міліції Савіцьким А.В. було складено протокол серії ВІ1 № 276821 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та винесено постанову про притягнення його до адмінвідповідальності з накладенням штрафу в розмірі 300грн. на користь держави за порушення п. 12.4 ПДР - перевищення швидкості на 46 км/год /ас 6-7/.

Згідно протоколу швидкість вимірювалась приладом «Візир»№ 0711161.

За змістом п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60км/год.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як передбачає стаття 280 цього ж кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 і 2 ст. 122 –працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказом в справі про адміністративне правопорушення є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За приписами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Посилання позивача на те, що відсутні докази вчинення ним правопорушення суд вважає безпідставним, оскільки протокол складений на підставі показника приладу вимірювання швидкості, сертифікованого для роботи у підрозділах дорожньо-патрульної служби.

Посилання позивача на те, що прилад «Візир`не працює у автоматичному режимі, оскільки знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо за допомогою багатофункціональних кнопок, тобто у ручному режимі суд до уваги не приймає, оскільки в даному випадку позивач був притягнутий до адмінвідповідальності не за правилами ч. 6 ст. 258 КУпАП, яка втратила чинність на підставі рішення Конституційного Суду від 22.12.2010р. і швидкість руху його автомобіля вимірювалась не у автоматичному режимі, а інспектором ДПС за допомогою технічного приладу, що має функції фото- і кінозйомки відповідно до ст. 251 КпАП України.

Також суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що йому безпідставно відмовлено у клопотанні про розгляд справи за місцем його проживання, оскільки відповідно до ст. 276 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, а згідно ст. 222 ч. 3 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 і 2 ст. 122 КУпАП мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Посилання позивача на те, що йому було відмовлено у приєднанні заявлених ним клопотань до протоколу спростовується поясненнями позивача, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких вказані клопотання було ним заявлені, а також копіями даних клопотань, з яких вбачається, що вони були розглянуті відповідачем та в їх задоволенні відмовлено.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідач як працівник Державтоінспекції МВС України, що має спеціальне звання, складаючи постанову відносно ОСОБА_1 на підставі адміністративного протоколу, складеного згідно ст.ст. 222, 256 КУпАП, а також показань показника приладу вимірювання швидкості, діяв відповідно до статей 222, 280 КУпАП, з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зазначив відомості щодо винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення та призначив покарання у межах санкції, визначеної частиною першою статті 122 КУпАП, а тому законних підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7 - 12, 71, 86, 159 –163, 171-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В позові ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя