Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Спори, що виникають із житлових правовідносин про виселення
Дата: 05 листопада 2012 р.
Справа: №2608/15041/12
Суддя: Мазур І. В.
ун. № 2608/15041/12
пр. № 2/2608/6641/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2012 року
Святошинський районний суд міста Києва в складі
головуючого–судді Мазур І.В.
при секретарі Сіряченко Я.В.
з участю позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3
3-ї особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю та виселення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення. В обгрунтування позовних вимог посилалася на те, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 20.10.1998р. їй належить ? частина квартири АДРЕСА_1 . Інша ? частина квартири належить її дочці ОСОБА_4 . Остання зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 і влітку 2009р. донька разом з чоловіком переїхали проживати до неї в квартиру. Між ними була усна домовленість про те, що донька з відповідачем будуть жити в квартирі не більше року. На сьогоднішній день відповідач добровільно залишити квартиру відмовляється. У них з відповідачем склалися неприязні стосунки, він нецензурно висловлюється на її адресу, б`є її, з приводу чого вона вимушена звертатися до органів внутрішніх справ. Просить виселити відповідача з квартири АДРЕСА_1 .
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що в 2009році він переселився разом з дружиною ОСОБА_4 , яка є донькою позивачки, на прохання самої позивачки до неї в квартиру АДРЕСА_1 . Ніякого фізичного насильства він до позивачки не застосовував, в квартирі було перепланування, відповідно на даний час кімнати є ізольованими і вони з дружиною ніякого відношення до позивачки не мають. У нього є однокімнатна квартира АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві власності. На даний час у зв`язку з тяжким матеріальним становищем він зазначену квартиру здає в найом квартирантам.
3-тя особа ОСОБА_4 проти позову заперечувала, при цьому посилалася на те, що відповідач є її чоловіком, з яким вона проживає з 2001року. В 2009році вони дійсно переїхали до матері, ніякого насильства по відношенню до матері вони не застосовують. Коли у матері немає грошей, вона починає звинувачувати їх. Про те, що мати подала до суду позов вони не знали і дізналися лише, коли із суду прийшли документи.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
Згідно довідки форми №3 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивач ОСОБА_1 та її донька - 3-тя особи по справі – ОСОБА_4 /а.с.5/
Згідно свідоцтва про право власності на житло позивачу , її доньці ОСОБА_4 належить на праві приватної спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 ./а.с.4/.
Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно ч.3 даної статті усім власникам забезпечуються рівні умови здійсненн7я своїх прав.
Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч.1 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою.
В судовому засіданні встановлено, що сторони провели перепланування квартири без відповідного дозволу і на даний час суміжні кімнати сторонами відокремлені одна від одної, зроблені як ізольовані.
Згоди між сторонами щодо користування спільною сумісною власністю не досягнуто. Між сторонами не визначено порядок користування спірним житловим приміщенням. У зв`язку з чим суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що відповідач як чоловік ОСОБА_4 має право проживати разом з нею в одній квартирі.
Крім того, відповідач не заперечував того факту, що він не є власником спірної квартири, зареєстрований в АДРЕСА_3 .
Суд не приймає до уваги посилання відповідача та 3-ї особи на те, що відповідач має право проживати разом з 3-ю особою ОСОБА_4 –своєю дружиною, оскільки в судовому засіданні встановлено , що між співвласниками, т.б. позивачем та 3-ї особою порядок користування спірною квартирою не визначений, між відповідачем та позивачем склалися неприязні стосунки і проживання відповідача на спірній житловій площі без відповідних законних підстав тягне за собою порушення прав позивача як співвласника.
У зв`язку з чим суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача щодо виселення відповідача ОСОБА_2 зі спірної квартири.
Суд, керуючись вимогами ст.ст.79, 88 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по справі сплачений судовий збір в розмірі 107грн.30коп. (сто сім грн.30коп).
Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ч.1 ст.317, ч.1 ст.319, ст.321, ч.1 ст.358 ЦК України, ст.ст.3, 10, 60, 79, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 293, 294 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В
Позов задовольнити. Виселити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ід.н. НОМЕР_1 з квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ід.н. НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 судові витрати по справі сплачений судовий збір в розмірі 107грн.30коп. (сто сім грн.30коп).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua