Рішення від 01 листопада 2012 р. у справі №2608/7303/12 — Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/7303/12

пр. № 2/2608/4320/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2012 року

Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарях - Котляр Ю.М.,

Мягковому О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ТОВ «Автоцентр Київ»,

3-тя особа: генеральний директор ТОВ «Автоцентр Київ»

Тимофєєв Юрій Володимирович

про визнання наказів про накладення дисциплінарних стягнень протиправними і

такими, що винесені безпідставно, визнання незаконним відсторонення від

виконання трудових обов*язків, визнання незаконним і протиправним

проведення іспиту з питань охорони праці, визнання звільнення незаконним,

поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час відсторонення

від роботи і за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

В с т а н о в и в :

26.04.2012р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Автоцентр Київ» та просив: визнати протиправним і скасувати наказ №76-К від 06.04.2012р. про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани та стягнути з відповідача 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

11.06.2012р. ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення заявлених позовних вимог та просив додатково: визнати протиправними і такими, що винесені безпідставно накази про накладення на нього дисциплінарних стягнень №107-К від 10.05.2012р., №114-К від 18.05.2012р., №16-К від 21.05.2012р.; визнати незаконним його відсторонення (не допуск) від виконання трудових обов*язків з 06.05.2012р.; визнати незаконним і протиправним проведення іспиту з питань охорони праці без попереднього навчання; визнати незаконним його звільнення оформлене наказом №117-К від 21.05.2012р.; поновити його на роботі на посаді автоелектрика ділянки технічного обслуговування та ремонту ТОВ «Автоцентр Київ» з 21.05.2012р.; стягнути з відповідача середній заробіток з 06.05.2012р. по 21.05.2012р. у зв*язку з незаконним відстороненням від роботи, тобто, вимушеним прогулом; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.05.2012р., обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

З 07.05.2005р. він працював в ТОВ «Автоцентр Київ» на посаді автоелектрика і відповідно до посадової інструкції був зобов*язаний виконувати роботу на електрообладнанні автомобіля. 07.03.2012р. він знаходився на своєму робочому місці і біля 16.00 години до нього підійшов керівник виробництва ОСОБА_2 та наказав виконати роботу іншого відділу з вищою кваліфікацією – зняття бампера з автомобіля, що оплачується по вищому тарифу. Він, позивач, відмовився виконати цю роботу, оскільки власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Але, відповідач розцінив даний випадок як порушення ним, позивачем, трудової дисципліни і наклав дисциплінарне стягнення у вигляді догани, яке оформив наказом №76-К від 06.04.2012р.

28.04.2012р. він, позивач, знаходився на своєму робочому місці і працював один без напарника, тобто, з більшим об*ємом роботи, при здійсненні ремонтних робіт на автомобілі з державним номером НОМЕР_1 за нарядом-замовленням ТО 12-13977 від 28.04.2012р., де потрібно було перевірити несправність двигуна. Зробивши діагностику, він виявив несправність датчика температури, візуально оглянув термостат, на корпусі якого знаходиться датчик температури, стравив залишковий тиск в системі охолодження автомобіля шляхом відкривання кришки розширювального бачка, але тиску майже не було, чому він здивувався та приступив до знімання самого датчика температури і коли тільки почав знімати кріплення, його зірвало та краплями гарячої рідини завдало йому незначних пошкоджень лівої руки і лівої сторони обличчя. Звертатися до лікаря не було потреби, тому після закінчення роботи він поїхав додому. Але, відповідач розцінив даний випадок як порушення трудової та технологічної дисципліни, а також вимог нормативних актів про охорону праці, у зв*язку з чим наклав на нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани, яку оформив наказом №107-К від 10.05.2012р. Крім цього, за даним інцидентом його було з 06.05.2012р. відсторонено від роботи, примушено пройти медичний огляд з питання з*ясування наявності чи відсутності ушкоджень здоров*я у зв*язку потраплянням хімічної рідини на шкіру рук і обличчя, а також безпідставно і незаконно проведено для нього іспит з питань охорони праці без попереднього навчання і такі дії відповідача вважає незаконними та протиправними.

24.04.2012р. він, позивач, перебував на своєму робочому місці і приблизно о 12.00 годині здійснював ремонт автомобіля «Шкода Октавія А-5», держномер НОМЕР_2 по наряду-замовленню № ТО12-13328 та проводив роботи по адаптації блока керування двигуном к системі імобілайзера автомобіля. При цьому між спеціалістами відділу виникла розмова з питання технічних аспектів по встановленню на даний автомобіль іншого двигуна, про що було повідомлено його власником. На цьому автомобілі ним додаткові роботи не проводились. Наряд-замовлення № ТО12-13328 був виправлений диспетчером в електронному вигляді в його, позивача, присутності відповідно до об*єму фактично виконаної роботи, що відбувається у багатьох випадках роботи його відділу. Вказаний наряд-замовлення знаходився в автомобілі, у зв*язку з чим був вивезений водієм за межі ремонтного цеху. При цьому, водій даного автомобіля знаходився в приміщенні ремонтного цеху, здійснював спостереження за ходом роботи, це бачили усі присутні в тому числі і майстер дільниці ОСОБА_3 , але зауважень з цього питання до клієнта не надходило. Після закінчення роботи, він, позивач, допоміг володільцю автомобіля самостійно виїхати за межі цеху, але не вважає такі дії будь-яким порушенням, оскільки діяв виключно в інтересах відповідача, а саме: щодо унеможливлення пошкодження клієнтом при виїзді з території ремонтного цеху обладнання або інших автомобілів, які знаходяться на його території. Але, така ситуація була розцінена відповідачем як порушення ним, позивачем, трудової дисципліни, зокрема, посадової інструкції, а також інструкції по охороні праці №32 для автоелектрика при ремонті та технічному обслуговуванні електрообладнання автотранспорту, у зв*язку з чим була проведена службова перевірка, за результатами якої 08.05.2012р. складено акт, який і став підставою застосування до нього дисциплінарного стягнення у зв*язку з виниклим інцидентом, що оформлено наказом №114-К від 18.05.2012р.

Наказ №116-К про накладення на нього, позивача, дисциплінарного стягнення у вигляді догани у зв*язку з порушенням ним трудової дисципліни, зокрема, вимог посадової інструкції, що призвело до нанесення ним економічної шкоди Товариству та шкоди його діловій репутації, був винесений 21.05.2012р. під час відсторонення його, позивача, від роботи і підставою винесення даного наказу послугувала службова записка від 15.05.2012р. начальника відділу обслуговування клієнтів ОСОБА_4 , в якій зазначено, що за період березня-квітня 2012р. виявлено факт збільшення звернень клієнтів зі скаргами щодо неякісного ремонту їх автомобілів в частині електрообладнання, в результаті перевірки цих звернень було встановлено, що ремонтні роботи на цих автомобілях виковував саме він, позивач, але такі звернення він вважає звичайним робочим моментом, зазвичай, такі звернення не оформлювались рекламаційними (повторними) заявками, а недоліки усувались працівниками в робочому порядку. Також, позивач вважав, що нанесення відповідачу його діями економічної шкоди та шкоди його діловій репутації не є доведеним.

Наказом №117-К від 21.05.2012р. його, позивача, було звільнено із займаної посаді на підставі частини 3 ст.40 КЗпП України у зв*язку із систематичним не виконанням без поважних причин обов*язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також у зв*язку з тим, що до нього неодноразово застосовувались дисциплінарні стягнення. Таке звільнення він вважає незаконним, оскільки накази про накладення на нього дисциплінарних стягнень, які стали підставою даного наказу, є, на його думку, протиправними і такими, що винесені безпідставно.

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди позивач обґрунтовував тим, що незаконне застосування до нього дисциплінарних стягнень і як наслідок незаконного звільнення за систематичне порушення трудової дисципліни і покладених на нього трудових обов*язків, призвело до порушення його трудових прав та спричинило моральні страждання і переживання, призвело до негативних змін в його житті, які пов*язані з неправомірними, на його думку, діями відповідача.

ОСОБА_1 просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 221, 233, 237-1 КЗпП України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги з врахуванням їх уточнень підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві і доповненні до неї і на порушення його трудових прав, а також пояснив про те, що працював у відповідача біля семи років і жодних зауважень до своєї роботи не мав, відповідач безпідставно і з численними, на його думку, порушеннями його трудових прав видав низку наказів про застосування до нього дисциплінарних стягнень, які є надуманими, обставини по випадках, які слугували підставою для винесення цих наказів, викладені відповідачем таким чином, що не відповідають дійсним обставинам справи, він був позбавлений можливості надати свої пояснення щодо кожного з інцидентів, оскільки відповідач не давав йому переліку конкретних питань, на які він повинен був дати відповіді, при проведенні службових перевірок його, позивача, не повідомляли своєчасно про проведення засідань комісій, не викликали його на ці комісії, що позбавляло його можливості здійснити захист своїх трудових прав та скористатись юридичною допомогою, також, відповідач не давав йому можливості знайомитися із результатами перевірок. Підтвердив, що сукупність таких обставин потягло за собою виникнення у нього моральних страждань і переживань, які пов*язані з його незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності і наступним незаконним звільненням.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість, безпідставність, не відповідність обставин, про які вказує позивач, дійсним обставинам справи, перекручування позивачем фактичних даних, а також пояснив про те, що з 2005р. по 2009р. позивач працював в ТОВ «Автоцентр Київ» без зауважень до його роботи, трудову дисципліну виконував і дотримувався правил внутрішнього трудового розпорядку, але приблизно з 2009р. почали виникати конфліктні ситуації, коли позивач безпідставно запізнювався на роботу, залишав своє робоче місце без попередження, відмовлявся виконувати покладені на нього трудові обов*язки, будучи при цьому вільним в робочий час від виконання іншої роботи, не мотивовано відмовлявся виконувати інші вказівки керівництва. У зв*язку з такими випадками з ним проводились усні профілактичні співбесіди для з*ясування причин виникнення таких непорозумінь і зміни ставлення до роботи з метою врегулювання питання мирним шляхом, з позивачем проводилась роз*яснювальна і попереджувальна робота зі сторони керівництва, яка позитивного результату не дала. Безпосередні керівники позивача зверталися до директора ТОВ «Автоцентр Київ» із службовими записками щодо неналежної поведінки автоелектрика ОСОБА_1 для здійснення встановлених законом дій реагування.

Щодо наказу №76-К від 06.04.2012р. пояснив про те, що автоелектриками в тому числі і ОСОБА_1 завжди виконувались роботи по демонтажу зовнішніх частин автомобіля, зняття яких є необхідним для проведення безпосередньо ремонту електрообладнання автомобіля, оскільки ці роботи по своїй суті є супутніми і їх виконання саме автоелектриком передбачено технічними і технологічними документами. Але, ОСОБА_1 07.03.2012р. категорично відмовився виконувати такі роботи, у зв*язку з даним випадком була проведена службова перевірка в складі комісії з п*яти осіб, яка прийшла до висновку про порушення позивачем посадової інструкції і відповідно трудової дисципліни та необхідність застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

З приводу винесення наказу №107-К від 10.05.2012р. про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани пояснив про те, що 28.04.2012р. біля 14 годин 30 хвилин керівник департаменту сервісу ОСОБА_5 здійснював контрольний обхід території СТО і виявив на обличчі автоелектрика ОСОБА_1 протиопіковий засіб «Пантенол», після чого було з*совано, що при здійсненні ремонтних робіт на автомобілі позивач допустив порушення техніки безпеки та своєї посадової інструкції як автоелектрика, що і призвело до попадання охолоджувальної рідини на шкіру рук і обличчя позивача. Для з*ясування ступеню ушкодження здоров*я працівника ОСОБА_1 , керівництвом було прийнято рішення про проходження останнім медичного огляду для встановлення обставин про те, чи підпадає даний випадок під нещасний випадок на виробництві та на час проходження позивачем позачергового медичного огляду, його було відсторонено від роботи із збереженням заробітної плати. Також, даний випадок дав підстави для виникнення сумніву щодо знання ОСОБА_1 правил і вимог по охороні праці, у вз*язку з чим додатково було прийнято комісійне рішення про проведення для даного працівника іспиту з питань охорони праці, який він не склав. Про необхідність вжиття щодо ОСОБА_1 вказаних заходів було вирішено комісією в складі п*яти осіб і таке рішення, на думку представника відповідача, повністю відповідає вимогам діючого законодавства.

Стосовно наказу №114-К від 18.05.2012р. про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани пояснив про те, що даний наказ винесено на підставі акту про результати проведення службової перевірки від 08.05.2012р., яка була проведена у зв*язку з тими обставинами, що 24.04.2012р. ОСОБА_1 разом із своїм напарником по зміні ОСОБА_6 виконував ремонтні роботи на електрообладнанні автомобіля «Шкода Октавія Комбі А5», держномер НОМЕР_2 на підставі наряду-замовлення № ТО12-13328, при виконанні цих робіт періодично залучався майстер-діагност ОСОБА_7 . Після закінчення робіт, позивач допоміг власнику автомобіля сісти за кермо і виїхати з території СТО, при цьому наряд-замовлення, що є підзвітним внутрішнім документом і був заповнений ОСОБА_1 та не був переданий останнім начальнику зміни, залишився в автомобілі, що призвело до його втрати. Після чого ОСОБА_1 повідомив диспетчера-консультанта про проведення іншого об*єму робіт на вказаному вище автомобілі та попросив закрити наряд-замовлення лише на нього, хоча роботи він виконував разом із напарником ОСОБА_6 . Таким чином, на думку представника відповідача, ОСОБА_1 допустив порушення Посадової інструкції автоелектрика і вимог Інструкції з охорони праці, оскільки його дії призвели до втрати документу внутрішньої звітності, позбавили його напарника – ОСОБА_6 частини заробітку, а також його дії в частині допущення власника за кермо автомобіля на території СТО по суті є порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку, оскільки здійснювати рух на автомобілі по території СТО мають право лише спеціальні працівники – «гонщики» або майстри і до такого висновку, також, прийшла комісія в складі п*яти осіб, яка здійснювала службову перевірку з даного питання, за результатами якої 08.05.2012р. складено відповідний акт.

Що стосується наказу №116-К від 21.05.2012р. про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, представник відповідача пояснив про те, що даний наказ винесений на підставі службової записки начальника відділу обслуговування клієнтів від 15.05.2012р., в якій вказано про те, що у зв*язку з контролем якості обслуговування клієнтів на підприємстві регулярно проводиться аналіз рекламаційних (повторних) заявок для виявлення причин повторних звернень осіб, в результаті якого було встановлено, що за період з березня по квітень 2012р. збільшилась кількість звернень власників автомобілів, які повторно звертались до ТОВ «Автоцентр Київ» з питань не усунення недоліків, які були приводом для їх звернення до підприємства вперше. Вивчення цих рекламаційних заявок привело до висновку, що повторні звернення стосувались роботи з електрообладнанням автомобілів, яку виконували автоелектрики ОСОБА_1 і ОСОБА_6 . У зв*язку із повторними зверненнями клієнтів, підприємство було вимушено за власний рахунок проводити ремонтні роботи на автомобілях та усувати недоліки роботи ОСОБА_1 і ОСОБА_6 , чим ТОВ «Автоцентр Київ» спричинений збиток в розмірі 237 грн. 60 коп., а також виявлені випадки негативно впливають на імідж компанії, чим вважав, що позивачем і його напарником ОСОБА_6 підприємству нанесена економічна шкода і спричинено шкоду діловій репутації. Такі обставини і стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи наявність у ОСОБА_1 застосування до нього дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, за неналежне виконання ним своїх трудових обов*язків та порушення вимог охорони праці і ці дії вчинені позивачем умисно, представник відповідача вважав, що у ТОВ «Автоцентр Київ» були усі підстави для звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 ст.40 КЗпП України.

Оскільки представник відповідача вважав, що трудові права позивача відповідачем не порушені, не вбачав і підстав для відшкодування останньому моральної шкоди.

Третя особа - генеральний директор ТОВ «Автоцентр Київ» ОСОБА_8 в судове засідання не з*явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, особистої явки в судове засідання не забезпечив, суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності третьої особи на підставі матеріалів, що є в справі, а також з врахуванням присутності в судовому засіданні представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача і його представника, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ТОВ «Автоцентр Київ» на посаду автоелектрика 17.07.2005р., про що був виданий наказ №72-К від 17.05.2005р., наказом №44/1-К від 02.04.2007р. він був переміщений на ділянку технічного обслуговування та ремонту (а.с. 68-69 – копія трудової книжки).

Позивач надав суду витяг з посадової інструкції автоелектрика (а.с. 7-8 – копія витягу).

ОСОБА_1 був ознайомлений з Інструкцією по охороні праці №32 для автоелектрика при ремонті і технічному обслуговуванні електрообладнання автотранспорту (а.с. 267-271 – копія інструкції, а.с. 163-164 – копія витягу з журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці).

Наказом №76-К від 06.04.2012р. ОСОБА_1 була винесена догана у зв*язку з порушенням трудової дисципліни, а саме: не виконання ним розпоряджень керівництва (а.с. 188 – копія наказу), з яким позивач був ознайомлений, про що є відмітка на наказі.

Підставою для застосування до позивача даного дисциплінарного стягнення послугував акт про результати проведення службової перевірки від 06.04.2012р., яка була проведена комісією у складі голови комісії - керівника Департаменту продаж ТОВ «Автоцентр Київ» Духновського М.Г. і членів комісії: начальника служби безпеки ТОВ «Автоцентр Київ» Токарева Д.О., начальника юридичного відділу ТОВ «Автоцентр Київ» Ювченка Ю.А., начальника відділу виробництва ТОВ «Автоцентр Київ» Козолія С.Л., начальника відділу запасних частин та додаткового обладнання ОСОБА_9 , яким встановлено, що автоелектрик ОСОБА_1 відмовився виконувати вказівку керівництва в межах наряду-замовлення №ТО12-06964 на автомобілі «Шкода Октавія А5», держномер НОМЕР_3 по виконанню його безпосередніх трудових обов*язків щодо проведення ремонтних робіт на електрообладнанні вказаного автомобіля і необхідних супутніх робіт, в даному випадку робіт по демонтажу переднього бамперу автомобіля, що закріплено в технологічній інструкції по заміні форсунки фароомивача. Мотивами відмови позивача виконати дану роботу була оплата її, на думку позивача, по вищому тарифу. Комісія прийшла до висновку, що роботи по зазначеному вище наряду-замовленню охоплювались в повній мірі функціональними обов*язками позивача як автоелектрика, у вз*язку з чим відмова останнього від їх виконання є необґрунтованою і фактично є порушенням трудової дисципліни (а.с. 189-191 – копія акту).

Стосовно даного випадку ОСОБА_1 16.03.2012р. дав письмові пояснення, де вказано, крім іншого, що він зазначив, що раніше виконував аналогічну роботу як супутню, але в даному випадку відмовився від її виконання, оскільки така робота, на його думку, відноситься до іншої дільниці – кузовних робіт і оплачується за вищим тарифом (а.с. 9-12 – копія пояснень), але в подальшому від цих пояснень позивач відмовився з тих мотивів, що вони були написані під диктовку члена комісії, прізвище якого він, позивач, не запам*ятав, вони в повній мірі не відповідають дійсності, а тому 03.04.2012р. він написав додаткові пояснення, в яких відмовлявся від пояснень від 16.03.2012р. і просив замінити даного члена комісії без зазначення його прізвища, імені і по батькові (а.с. 13 – копія додаткових пояснень).

10.05.2012р. був винесений наказ №107-К про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення ним трудової і технологічної дисципліни, а також вимог нормативних актів про охорону праці (а.с. 132 – копія наказу), копію якого позивач отримав 14.05.2012р., про що вказано на даному наказі.

Підставою для винесення вказаного наказу став акт про результати службової перевірки від 03.05.2012р., яка була проведена комісією у складі голови – керівника департаменту сервісу ТОВ «Автоцентр Київ» - Духлія О.О., членів комісії: начальника служби безпеки ТОВ «Автоцентр Київ» Токарева Д.О., начальника юридичного відділу ТОВ «Автоцентр Київ» Ювченка Ю.А., начальника відділу виробництва ТОВ «Автоцентр Київ» Козолія С.Л., інженера з охорони праці – ОСОБА_10 (а.с. 139-143 – копія акту).

Службовою перевіркою було встановлено порушення ОСОБА_1 . Посадової інструкції автоелектрика і вимог Інструкції з охорони праці №32 для автоелектрика при ремонті і технічному обслуговуванні електрообладнання автотранспорту, які діють на підприємстві, що призвело до попадання на шкіру рук і обличчя позивача гарячої охолоджувальної рідини та виникнення у зв*язку з цим опіків, при цьому позивач не повідомив керівництво про даний випадок і випадково був помічений керівником департаменту сервісу ОСОБА_5 із нанесеним на обличчя протиопіковим засобом «Пантенол». У зв*язку з даним випадком і для з*ясування ступеню тяжкості отриманих позивачем тілесних ушкоджень його було направлено на позачерговий медичний огляд, прийнято рішення про складання ним позачергового іспиту з охорони праці, оскільки даний випадок дав підстави для сумнівів в належному знанні позивачем правил охорони праці і на час проведення медичного огляду його було відсторонено від виконання трудових обов*язків зі збереженням заробітної плати, про що 03.05.2012р. видано наказ №28 (а.с. 137 – копія наказу).

Як вказано у зазначеному вище акті службової перевірки, позивач відмовився дати пояснення стосовно виявленого інциденту, оскільки, на його думку, він ніяких порушень не допускав, а пошкодження шкіри мали незначний характер і лікування не потребували.

Наказом №114-К від 18.05.2012р. на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани у зв*язку з порушенням ним трудової дисципліни, а саме: вимог Посадової інструкції, а також вимог Інструкції по охороні праці №32 для автоелектрика при ремонті та технічному обслуговуванні електрообладнання автотранспорту (а.с. 103 – копія наказу), з яким позивач ознайомлений шляхом отримання його копії 21.05.2012р., про що вказано в записі на даному наказі.

Підставою для винесення даного наказу став акт про результати проведення службової перевірки від 08.05.2012р. (а.с. 107-110 – копія акту), яким встановлено, що 24.04.2012р. ОСОБА_1 разом із своїм напарником по зміні ОСОБА_6 виконував ремонтні роботи на електрообладнанні автомобіля «Шкода Октавія Комбі А5», держномер НОМЕР_2 на підставі наряду-замовлення № ТО12-13328, при виконанні цих робіт періодично залучався майстер-діагност ОСОБА_7 . Після закінчення робіт, позивач допоміг власнику автомобіля сісти за кермо і виїхати з території СТО, при цьому наряд-замовлення, що є підзвітним внутрішнім документом і був заповнений ОСОБА_1 на предмет обсягу виконаних робіт та не був переданий останнім начальнику зміни, залишився в автомобілі, що призвело до його втрати. Після чого ОСОБА_1 повідомив диспетчера-консультанта про проведення іншого об*єму робіт на вказаному вище автомобілі та попросив закрити наряд-замовлення лише на нього, хоча роботи він виконував разом із напарником ОСОБА_6 . Наведене дало підставу для комісії зробити висновок про те, що ОСОБА_1 допустив порушення Посадової інструкції автоелектрика і вимог Інструкції з охорони праці, оскільки його дії призвели до втрати документу внутрішньої звітності, позбавили його напарника – ОСОБА_6 частини заробітку, а також його дії в частині допущення власника за кермо автомобіля на території СТО по суті є порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку, оскільки здійснювати рух на автомобілі по території СТО мають право лише спеціальні працівники – «гонщики» або майстри. Вказані вище обставини в їх сукупності комісія визнала порушенням ОСОБА_1 трудової дисципліни.

Від надання письмових пояснень щодо даного випадку ОСОБА_1 відмовився в присутності членів комісії з тих мотивів, що серед них був присутнім співробітник служби безпеки підприємства, який здійснював раніше на нього тиск, при цьому прізвища, імені та по батькові даного співробітника позивачем названо не було (а.с. 111 – копія пояснювальної записки).

Наказом №116-К від 21.05.2012р. на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення ним трудової дисциплін, а саме: вимог Посадової інструкції, що призвело до нанесення вказаним працівником економічної шкоди та шкоди діловій репутації підприємства (а.с. 85 – копія наказу), копію якого позивач отримав 21.05.2012р., про що зазначено в наказі.

Підставою для застосування до позивача цього дисциплінарного стягнення стала службова записка керівника відділу обслуговування клієнтів ОСОБА_4 від 15.05.2012р., в якій вказано про те, що у зв*язку з контролем якості обслуговування клієнтів на підприємстві регулярно проводиться аналіз рекламаційних (повторних) заявок для виявлення причин повторних звернень осіб, в результаті якого було встановлено, що за період з березня по квітень 2012р. збільшилась кількість звернень власників автомобілів, які повторно звертались до ТОВ «Автоцентр Київ» з питань не усунення недоліків, які були приводом для їх звернення до підприємства вперше. Вивчення цих рекламаційних заявок привело до висновку, що повторні звернення стосувались роботи з електрообладнанням автомобілів, яку виконували автоелектрики ОСОБА_1 і ОСОБА_6 . У зв*язку із повторними зверненнями клієнтів, підприємство було вимушено за власний рахунок проводити ремонтні роботи на автомобілях та усувати недоліки роботи ОСОБА_1 і ОСОБА_6 , чим ТОВ «Автоцентр Київ» спричинений збиток в розмірі 237 грн. 60 коп., а також виявлені випадки негативно впливають на імідж компанії (а.с. 86 – копія службової записки).

Такі обставини справи підтверджуються, також, повторними заявами клієнтів ТОВ «Автоцентр Київ» (а.с. 97, 94, 99 – копії заяв) і нарядами-замовленнями та актами по цим випадкам (а.с. 88- 93, 95-98, 100-102 – копії).

Як пояснив позивач з даного питання в судовому засіданні, повторні звернення клієнтів він вважає звичайним робочим моментом, раніше такі звернення не оформлювались рекламаційними (повторними) заявками, а недоліки усувались працівниками в робочому порядку, а також вказав про те, що нанесення відповідачу його діями економічної шкоди та шкоди його діловій репутації не є доведеним.

Наказом №117-К від 21.05.2012р. ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади автоелектрика ділянки технічного обслуговування та ремонту з 21.05.2012р. на підставі пункту 3 ст.40 КЗпП України з виплатою грошової компенсації за 121 день невикористаної щорічної основної відпустки (а.с. 84 – копія наказу), про що був зроблений відповідний запис в трудову книжку позивача (а.с. 70 – копія витягу з трудової книжки).

Відмовляючи в позові, суд виходив з наступного.

Згідно пункту 3 частини 1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до спливу строку його дії можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов*язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались міри дисциплінарного або громадського стягнення.

Звільнення за вказаною підставою є можливим лише при наявності вини працівника.

В пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992р. з наступними змінами і доповненнями, вказано про те, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з*ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 ст.40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень…

Так, ст.147 КЗпП України визначає стягнення за порушення трудової дисципліни, якими відповідно до частини 1 вказаної вище норми права можуть бути догана або звільнення.

Науково-практичний коментар до зазначеної вище правової норми роз*яснює про те, що закон не вимагає, щоб порушення трудової дисципліни працівником обов*язково потягло за собою будь-які негативні наслідки. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення. В той же час, наслідки порушення враховуються при визначенні тяжкості дисциплінарного проступку і виборі дисциплінарного стягнення. Якщо при виборі дисциплінарного стягнення враховуються наслідки порушення, власник повинен бути готовий до того, щоб довести при розгляді трудового спору наявність негативних наслідків і їх причинний зв*язок з допущеним працівником порушенням.

Стаття 147-1 КЗпП України визначає органи, повноважні накладати дисциплінарні стягнення, а саме: органу, якому надано право щодо прийому на роботу даного працівника.

В ст.148 КЗпП України визначений строк накладення дисциплінарного стягнення: не пізніше одного місяця з дня виявлення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст.149 КЗпП України, до накладення дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган зобов*язаний відібрати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган зобов*язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і спричинена ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівнику під розписку.

В науково-практичному коментарі до зазначеної вище правової норми роз*яснено про те, що частина 2 ст.149 КЗпП України надає власнику право обирати вид стягнення, однак зобов*язує його враховувати при цьому ряд факторів: 1) ступінь тяжкості вчиненого проступку, яка включає в себе форму вини; 2) спричинена порушником шкода; 3) обставини, при яких вчинено проступок; 4) попередню роботу працівника. Працівник має право оспорити в суді накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, посилаючись на те, що власник не врахував перераховані фактори. Оспорити з цих самих підстав догану не можна, оскільки це – найменш суворий вид стягнення, який власник має право застосувати за будь-яке порушення трудової дисципліни. Зобов*язати власника при оголошенні догани врахувати тяжкість проступку та інші обставини значило б позбавити власника права застосовувати стягнення при наявності порушення.

В пункті 31 Типових правил про накладення дисциплінарних стягнень визначено триденний строк для доведення наказу про застосування до працівника дисциплінарного стягнення до відома останнього під особисту розписку. Пропущення даного строку означає, що порушено порядок застосування дисциплінарного стягнення і це може потягти за собою визнання стягнення таким, що не має сили.

Щодо наказу №76-К від 06.04.2012р., суд приходить до наступного.

В пункті 2.2. Посадової інструкції автоелектрика зазначено проте, що автоелектрик зобов*язаний виконувати роботи на електрообладнанні автомобіля відповідно до наряду-замовлення, технологічної та іншої літератури.

Автоелектрик безпосередньо підпорядковується майстру дільниці (пункт 1.3. Посадової інструкції).

Як пояснював представник відповідача і вбачається із технічної документації щодо технологічної інструкції по заміні форсунки фароомивача (а.с. 204, 235-236 – копія офіційної технічної документації ТОВ «Автоцентр Київ»), зняття і встановлення бамперу автомобіля є супутньою операцією в роботі по заміні форсунки омивача фари.

В тексті самої позовної заяви ОСОБА_1 вказано про те, що роботи по демонтажу кузовних частин автомобіля він, позивач, виконує систематично впродовж тривалого часу, але вважає, що такі роботи відносяться до вищої кваліфікації і його не згода виконувати даний вид робіт пов*язана саме з їх оплатою, яку він отримує за нижчим тарифом ніж працівники дільниці кузовних або арматурних робіт.

Тобто, сам позивач фактично не заперечує факту виконання робіт по демонтажу частин кузову автомобілів як супутніх робіт в усуненні неполадок в електрообладнанні автомобіля.

Є логічними визначення технологічної літератури, пояснення представника відповідача і часткові пояснення самого позивача про те, що роботи на електрообладнанні автомобіля включають в себе комплекс дій (шагів), до яких в необхідних випадках віднесено і демонтаж та встановлення частин кузову автомобіля, оскільки без цих дій провести ремонт на електричних деталях автомобіля є неможливим, при цьому автоелектрик не здійснює ніяких ремонтних дій на кузовних деталях автомобіля, що відповідно віднесено до роботи інших дільниць ремонтного цеху, а лише демонтує ці запчастини для здійснення безпосередньої роботи на електрообладнанні автомобіля. Тобто, кузовних або арматурних робіт автоелектрик не вчиняє, оскільки не проводить ремонтних дій із даними частинами автомобіля, але лише вчиняє їх механічне зняття і встановлення.

При обгрунтуванні позовних вимог в цій частині, позивач посилався на свої особисті пояснення, а також технічну інформацію в мережі Інтернет (а.с. 234, 235).

Але, такі докази не спростовують докази, надані представником відповідача, оскільки відповідно до частини 4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім цього, в технічній документації з мережі Інтернет, на яку посилався позивач і його представник в обґрунтування позову в цій частині, вказано «видалити передній бампер - кузов-зборочні роботи», тобто механічні роботи по демонтажу та встановленню переднього бамперу автомобіля, а далі – «ремонтна група 63», тобто, безпосередньо група, з якою виконує роботи автоелектрик.

Таким чином, навіть технічна документація, надана позивачем, розмежовує механічні роботи по розборці-зборці і безпосередньому ремонту, оскільки роботи по розборці-зборці не відносяться до ремонтних робіт, які є безпосередньо роботами іншого кузовного або арматурного відділу.

До такого висновку прийшла і комісія відповідача, яка складалася з п*яти осіб – фахівців в даному питанні і їх висновок в судовому засіданні не спростовано.

Наведене свідчить про доведеність відмови позивача виконувати роботи, які охоплюються його трудовими обов*язками, у зв*язку з чим застосування до нього дисциплінарного стягнення за цю відмову є обґрунтованим.

Щодо наказу 107-К від 10.05.2012р., суд приходить до наступного.

В ТОВ «Автоцентр Київ» діє Інструкція по охороні праці №32 для автоелектрика при ремонті і технічному обслуговуванні електрообладнання автотранспорту (а.с. 267-271 – копія інструкції), з якою позивач ознайомлювався в порядку проведення інструктажів з охорони праці на робочому місці СТО (а.с. 163-164 – копія витягу з журналу реєстрації інструктажів).

Але, в порушення вказаної Інструкції по охороні праці та пункту 2.6. Посадової інструкції, позивач допустив ряд порушень при здійсненні ремонтних робіт автомобіля, а саме: приступив до роботи без відповідної вказівки майстра, не проінформував майстра зміни про виявлену несправність датчика температури автомобіля, не погодив подальші свої роботи з диспетчером-консультантом та самовільно приступив до зняття вказаної деталі з двигуна, що в сукупності привело до попадання гарячої охолоджувальної рідини на його обличчя та ліву руку та не доповів про даний випадок керівництву, а також відмовився від дачі пояснень з даного питання.

Такі обставини встановлені в результаті службової перевірки, яка проведена комісією в складі п*яти осіб і особистими поясненнями позивача і його представника не спростовуються.

Обґрунтованим визнає суд і направлення позивача після зазначеного випадку для проходження позачергового медичного огляду та складання іспиту з охорони праці.

Наведене свідчить про законність накладення і даного дисциплінарного стягнення на позивача.

Щодо наказу №114-К від 18.05.2012р., суд приходить до наступного.

Наряд-замовлення є підзвітними внутрішніми документами в ТОВ «Автоцентр Київ», який позивач в порушення пункту 2.7. своєї Посадової інструкції не передав майстру зміни, що призвело до залишення вказаного документу в автомобілі клієнта та його втрати. При цьому, позивач диспетчеру-консультанту надав інформацію про інший об*єм робіт, виконаний на автомобілі, а також дані про участь напарника ОСОБА_6 у виконанні цих робіт, які не відповідають дійсності, що не заперечував сам позивач і підтвердив ОСОБА_6 , допитаний як свідок. Не велика сума заробітку – 16 грн. 87 коп., яку втратив ОСОБА_6 не виключає по суті наявність в діях позивача порушення своїх посадових обов*язків. Крім цього, позивач сприяв здійсненню руху на автомобілі клієнтом по території СТО, що є забороненим згідно техніки безпеки і посилання позивача на те, що такі його дії по суті вчинені ним в інтересах відповідача з метою схоронності його майна, не виключають з його дій складу порушення вимог з охорони праці.

Дана ситуація була предметом службової перевірки і з акту складеного за її результатами вбачається, що позивач не співпрацював з комісією з метою встановлення об*єктивної істини, мотивуючи свої заперечення проти дій комісії незаконністю, на його думку, її дій.

Наведене в сукупності свідчить про обґрунтованість винесення відповідачем і даного наказу.

Щодо наказу №116-К вад 21.05.2012р., суд приходить до наступного.

Ні сторони, ні допитані свідки не заперечували проти того, що в ТОВ «Автоцентр Київ» ведеться робота з клієнтами по контролю якості виконаних робіт.

За результатами такої перевірки і були виявлені випадки повторних звернень клієнтів з приводу робіт на електрообладнанні автомобілів, проведених ОСОБА_1 і ОСОБА_6 ці недоліки усувалися за рахунок Товариства.

Тобто, факти порушення є встановленими.

Свідок ОСОБА_6 вказував, що усі рекламаційні (повторні) звернення детально обговорюються і вивчаються та що до нього дисциплінарних стягнень за такі випадки застосовано не було.

Але, власник або уповноважений ним орган мають право, передбачене трудовим законодавством, щодо вибору способу реагування на недоліки в роботі своїх працівників, а тому обґрунтування позову в цій частині тим, що відповідач неоднаково реагує на однотипні ситуації, не може бути правовою підставою для скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, оскільки суд не може впливати на право вибору власника або уповноваженого ним органу з тих питань, які віднесені діючим законодавством виключно до його внутрішньої компетенції.

Таким чином, відповідач мав право на винесення даного наказу і підстави для його скасування в судовому засіданні не встановлені.

Посилання позивача і його представника в обґрунтування позову на допущені, на їх думку, відповідачем процедурні порушення при застосуванні до позивача дисциплінарних стягнень, проведенні службових перевірок з цих питань, формування комісій та дії їх членів, не виключає в діях позивача складу виявлених дисциплінарних правопорушень і відповідно не може бути правовою підставою для скасування наказів про застосування даного виду стягнень.

Крім цього, як розтлумачено в науково-практичному коментарі норм трудового законодавства і роз*яснено Пленумом Верховного Суду України, головним при вирішенні питання щодо застосування до працівника дисциплінарного стягнення, є фіксація порушення, що в даному випадку проведено відповідачем відповідно до норм діючого трудового законодавства, при цьому застосування до працівника дисциплінарного стягнення є виключно правом власника або уповноваженого ним органу, але при виборі виду дисциплінарного стягнення останній повинен враховувати ряд обставин, в залежності від яких і обирається вид дисциплінарного стягнення, а догана є найменш суворим видом стягнення даного виду відповідальності, а тому оспорювання цього виду стягнення з тих підстав, що власником або уповноваженим ним органом не враховані певні обставини, є неможливим, оскільки зобов*язати власника при оголошенні догани врахувати тяжкість проступку та інші обставини значило б позбавити його права застосовувати стягнення при наявності порушення, про що і зазначено у вказаних вище керівних роз*ясненнях.

Відмовляючи в позові, суд враховує, крім зазначеного вище, пояснення керівника департаменту ТОВ «Автоцентр Київ» Духлія О.О. від 13.03.2012р. про те, що раніше ОСОБА_1 виконував свої трудові обов*язки належним чином, але останнім часом, а саме: з 2009р., на даного співробітника почали надходити скарги з боку безпосередніх майстрів та начальника відділу виробництва ОСОБА_2 , які повідомляли про різного роду порушення, вчинені даним працівником. З даних питань з ОСОБА_1 проводились профілактичні бесіди для виявленні причин погіршення поведінки і якості роботи. А тому чергове порушення ним, позивачем, вже було розцінено автором пояснення як неприпустиме грубе порушення трудової дисципліни, що порушує сприятливий мікроклімат в колективі та негативно впливає на роботу в цілому, у зв*язку з чим запропонував позивачу у разі його незадоволення умовами та оплатою праці підшукати собі інше місце роботи (а.с. 202-203 – копія пояснень).

А також аналогічні пояснення начальника відділу виробництва ТОВ «Автоцентр Київ» Сухенка С.П. від 19.03.2012р. (а.с. 208-209 – копія пояснень).

У суду відсутні підстави піддавати сумніву такі пояснення працівників відповідача, які в сукупності логічно узгоджуються з усіма зібраними по справі доказами, зокрема з тим, що усі дисциплінарні стягнення накладені на позивача за короткий проміжок часу.

Такі обставини справи підтверджуються, також, показаннями свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_6 .

Приймаючи до уваги те, що судом не встановлено порушень, які б потягли за собою скасування наказів про застосуванні до позивача дисциплінарних стягнень, правові підстави для визнання його звільнення незаконним, поновлення на роботі, а також стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи і за час вимушеного прогулу відсутні.

Також, суд враховує, що відсторонення від роботи позивача на час проведення позачергового медичного огляду було оплачуваним.

Оскільки судом не встановлено порушень відповідачем трудових прав позивача, для застосування ст.237-1 КЗпП України і стягнення з відповідача моральної шкоди законних підстав, також, не має.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв*язку, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог в судовому засіданні належними і допустимими доказами та необхідність відмови в позові.

Керуючись ст.ст. 40 п.3, 147, 147-1, 148, 149, 221, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Автоцентр Київ», 3-тя особа: генеральний директор ТОВ «Автоцентр Київ» Тимофєєв Юрій Володимирович про визнання наказів про накладення дисциплінарних стягнень протиправними і такими, що винесені безпідставно, визнання незаконним відсторонення від виконання трудових обов*язків, визнання незаконним і протиправним проведення іспиту з питань охорони праці, визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи і за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: