Рішення від 31 жовтня 2012 р. у справі №2608/14285/12 — Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/14285/12

пр. № 2/2608/6403/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 року

Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі Мягковому О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про відшкодування матеріальної і моральної шкоди у зв*язку із залиттям

квартири, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути з відповідачки 25 264 грн. у відшкодування матеріальної шкоди спричиненої залиттям квартири АДРЕСА_1 , яка складається з вартості відновлюваного ремонту в розмірі 24 065 грн. і 1 200 грн. вартості експертних послуг та 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, яка спричинена їй пошкодженням майна у зв*язку із залиттям квартири, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 19.07.2012р. з вини відповідачки, яка мешкає поверхом вище і є власником квартири АДРЕСА_2 , сталося залиття належної їй квартири АДРЕСА_1 , в результаті якого квартира і майно зазнали пошкодження та потребують відновлення, а вартість відновлюваного ремонту згідно висновку експертної оцінки від 31.07.2012р. складає 24 065 грн. Просила задовольнити позов на підставі ст.ст. 22, 23, 319, 1166, 1167, 1192 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на спричинення позивачці з вини відповідачки матеріальної і моральної шкоди.

Представник відповідачки проти позову заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість,безпідставність, не доведеність вини відповідачки у залитті, а також на те, що акт КП «Рео-1» складений не у відповідності до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. №76, зокрема, акт не містить підписів ні позивачки, ні відповідачки та складений без дослідження комісією квартири відповідачки, оскільки до квартири АДРЕСА_2 ніякі представники КП «Рео-1» не приходили та не обстежували дану квартиру на предмет виявлення причини залиття, при тому, що квартира має загально будинкові комунікації, обслуговування яких здійснюється самим КП «Рео-1», яке і несе відповідальність за їх стан, а також внутрішньо квартирні комунікації, обслуговування і відповідальність за які покладається на власників (мешканців) такої квартири. У зв*язку з наведеним вважала, що комісія без огляду квартири відповідачки не могла зробити об*єктивного і правильного висновку про причину залиття. Крім цього, зазначила, що висновок експертної оцінки про вартість відновлюваного ремонту в квартирі позивачки визначає суму саме відновлюваного ремонту всієї квартири, а не розмір матеріальної шкоди у зв*язку із залиттям, у зв*яку з чим сума відшкодування, яку заявляє позивачка, значно перевищує розмір її реальних збитків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбу ОСОБА_3 ), що стверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 9 – копія свідоцтва), є власником ?? частини квартири АДРЕСА_1 , а співвласником іншої ? частини цієї квартири є ОСОБА_4 (а.с. 10-11 – копія свідоцтва про право власності на житло).

Як пояснила представник відповідачки, остання є власником всієї квартири АДРЕСА_2 , але письмових доказів про ці обставини суду не надано.

Як вказує представник позивачки, 19.07.2012р. з вини відповідачки сталося залиття квартири АДРЕСА_1 , в підтвердження чого посилалась на акт КП «Рео-1» від 20.07.2012р. (а.с. 12 – копія акту).

У вказаному акті зазначено, що залиття квартири АДРЕСА_1 трапилося 19.07.2012р. з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 і причину залиття визначено наступним чином: «причиною залиття, аварії, що трапилась на системі ЦО, ГВП (або ХВП), є заявок на ОДС з квартири АДРЕСА_3 на не справність санітарно-технічного обладнання не надходило».

Тобто, в акті про причини залиття квартири позивачки, фактично відсутнє зазначення таких причин, оскільки з цього акту не вбачається конкретно які саме обставини в квартирі відповідачки стали причиною залиття, 19.07.20912р. відбулося залиття або сталася аварія, на системі Центрального опалення, холодного або гарячого водопостачання, а далі в акті йдеться вказівка про відсутність заявок з квартири АДРЕСА_3 щодо санітарно-технічного обладнання.

Крім цього, з даного акту не вбачається і позивачем не надано доказів, що комісією КП «Рео-1» здійснювалось обстеження квартири АДРЕСА_2 на предмет виявлення саме причини залиття, про що свідчить відсутність підписів представників сторін на вказаному вище акті, у зв*язку з чим суд не може вважати доведеним в даному спірному випадку належними доказами причину залиття квартири позивачки саме з вини відповідачки, оскільки в судовому засіданні не встановлено, в чому саме полягала вина відповідачки, в яких діях або бездіяльності виявилась, а акт КП «Рео-1» від 20.07.2012р. з наведених вище підстав не може бути визнаний судом належним доказом встановлення цих обставин справи, які входять до предмету доказування в даному спорі.

Що стосується розміру відшкодування матеріальної шкоди.

Згідно висновку про вартість проведення відновлюваного ремонту квартири АДРЕСА_1 , залиття відбулося 20.07.2012р., натомість, як в акті зазначено та вказує представник позивачки, що залиття мало місце 19.07.2012р., і вартість відновлюваного ремонту вказаної квартири складає 24 065 грн. (а.с. 22-36 – копія висновку, а.с. 37-53 – копії фото таблиць, а.с. 54-61 – копія локального кошторису, а.с. 62-66 – копія дефектного акту).

Згідно частини 1 ст.1166 ЦК України, на яку посилається позивачка в обґрунтування позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто, діюче законодавство передбачає в деліктних правовідносинах, що склалися між сторонами, відшкодування саме матеріальної шкоди, а не вартості відновлюваного ремонту, оскільки ці юридичні поняття мають різний правовий зміст і поняття відновлюваного ремонту є більш об*ємним по своїй суті ніж поняття матеріальної шкоди.

З висновку про вартість проведення відновлюваного ремонту квартири позивачки вбачається загальний розмір витрат, які необхідні для проведення відновлюваного ремонту квартири, а не тієї частини квартири, яка зазнала пошкодження в результаті залиття.

Наведене свідчить про недоведеність позивачкою й іншої обставини, що входить до кола доказування – це розміру матеріальної шкоди, спричиненої в результаті залиття квартири.

Крім цього, як зазначалось вище, ОСОБА_1 є власником лише ? частини квартири АДРЕСА_1 , але позовні вимоги заявляє про відшкодування витрат на ремонт усієї квартири в цілому, не враховуючи права іншого співвласника цієї квартири – ОСОБА_4 .

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв*язку, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог в судовому засіданні належними і допустимими доказами, зокрема, не доведеність вини саме відповідачки у залитті квартири позивачки та розміру матеріальної шкоди, спричиненої в результаті цього залиття, а тому в цій частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити у зв*язку з їх недоведеністю.

Враховуючи ті обставини, що суд прийшов до висновку про відмову в позові в частині відшкодування матеріальної шкоди, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, також, не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від першої позовної вимоги.

У зв*язку з відмовою в позові, судові витрати відшкодуванню позивачці не підлягають.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 319, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди у зв*язку із залиттям квартири – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: