Рішення від 28 жовтня 2012 р. у справі №2608/13954/12 — Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/13954/12

пр. № 2/2608/6302/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2012 року

Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до голови СТ «Садко» Рогозіна Юрія Михайловича,

СТ «Садко»

про стягнення матеріальної шкоди, відшкодування моральної шкоди, визнання

дій незаконними та необґрунтованими і зобов*язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до голови СТ «Садко» Рогозіна Ю.М., СТ «Садко» та просила стягнути з відповідачів 720 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, що складає внесені нею грошові кошти за часткове погашення заборгованості по членських внесках СТ «Садко» згідно квитанції від 24.07.2010р., які, на її думку, не зараховані відповідачами за призначенням та привласнені ОСОБА_2 , а також у зв*язку з тим, що вона не отримувала від відповідачів ніяких послуг за сплачені нею членські внески; стягнути з відповідачів 3 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, яка спричинена їй відключенням її садового будинку № НОМЕР_1 в СТ «Садко» від електропостачання; визнати дії відповідачів в частині відключення від електропостачання садового будинку АДРЕСА_1 на території СТ «Садко» незаконними і необгрунтованими; зобов*язати відповідачів поновити електропостачання до її садового будинку АДРЕСА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

З 1989р. вона є членом СТ «Садко» і їй на праві власності належить земельна ділянка 0,12 га для ведення садівництва в СТ «Садко» під №136. В 2010р. голова СТ «Садко» ОСОБА_2 поставив перед нею вимогу про сплату заборгованості по членських внесках, яку вона сплатила 24.07.2010р. в сумі 720 грн. Однак, відповідач, на її думку, не включив цю суму в якості оплати за членські внески, а сплачені нею кошти присвоїв. Ще в 1996р. її садовий будинок АДРЕСА_1 в СТ «Садко» було відключено ОСОБА_2 від електропостачання, хоча вона не мала заборгованості по сплаті за електроенергію. До теперішнього часу відновлення електропостачання до її садового будинку не відбулося. Вважає, що дії відповідача ОСОБА_2 по відключенню її садового будинку від електропостачання є незаконними, оскільки він не мав, на її думку, права на вчинення таких дій.

Незаконними діями відповідачів їй спричинена моральна шкода, яка полягає у залишенні її садового будинку без електропостачання тривалий час, що спричиняє їй ряд незручностей, позбавляє можливості користуватися електричними та побутовими приладами, вона вимушена користуватися садовим будинком без світла, що в сукупності призводить до моральних страждань і переживань.

Просила задовольнити позов на підставі ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», постанови №1357 КМ України від 26.07.1999р. «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення», ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення відповідачами її прав щодо отримання електричної енергії і спричинення їй неправомірними діями відповідачів моральної шкоди, а також уточнила позовні вимоги та просила стягувати з відповідачів 720 грн. сплачених членських внесків у відшкодування матеріальної шкоди в солідарному порядку, зазначила, що вину СТ «Садко» вбачає в тому, що Товариство на зборах правління було прийнято рішення про відключення її садового будинку від електропостачання. Моральну шкоду, також, просила стягувати з відповідачів солідарно. На питання суду позивачка не змогла зазначити, які саме дії відповідача ОСОБА_2 як голови СТ «Садко» і самого Садового Товариства як юридичної особи вона вважає незаконними і необґрунтованими, а також позивачка не змога вказати, які саме конкретні дії вона просить зобов*язати суд вчинити кожного з відповідачів. Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_1 висловлювала загальне незадоволення роботою відповідача ОСОБА_2 , яке грунтувала на особистій неприязні до нього і не могла чітко, змістовно і з посиланням на норми діючого законодавства сформулювати і конкретизувати свої позовні вимоги. При цьому позивачка вказала, що електропостачання в її садовому будинку № НОМЕР_1 в СТ «Садко» з 1996р. відсутнє. З 1996р. по теперішній час вона членських внесків не сплачує і не бажає сплачувати, борг не визнає і зазначила, що не має наміру його погашати. Частину заборгованості в сумі 720 грн. вона сплатила, що становить борг за 18 місяців.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість, безпідставність та не відповідність обставин, про які вказує позивачка, дійсним обставинам справи, а також пояснив про те, що СТ «Садко» з 1993р по 1996р. було підключено до електричних мереж сусіднього СТ «Медик» і це підключення було проведено на підставі усних договірних зобов*язань між правліннями цих Товариств на основі добросусідських відносин. Але в грудні 1996р. споживачі електричної енергії в СТ «Садко» були відключені від електроліній СТ «Медик» у зв*язку з наявністю великої заборгованості за спожиту електричну енергію, відсутністю необхідної напруги, а також у зв*язку з несвоєчасною оплатою за використану електричну енергію. Рішення про відключення від електричної енергії усі садові будинки СТ «Садко», крім будиночка охорони, було прийнято на зборах правління Товариства від 17.11.1996р., а він, відповідач ОСОБА_2 , як голова цього Товариства, був лише механічним виконавцем рішення цих зборів. А тому з грудня 1996р. по 1997р. підключеним до електромереж СТ «Медик» залишався лише будиночок охорони в СТ «Садко». Таким чином, в грудні 1996р. від електропостачання були відключені усі члени СТ «Садко», в тому числі і позивачка. 20.12.1996р. між правлінням СТ «Садко» і володільцем ЛЕП 380/220 було укладено угоду, предметом якої була відповідальність сторін при користуванні електричною енергією, з яким погодилися майже усі члени Товариства, крім позивачки. В подальшому в Товаристві вирішувалось питання щодо відновлення електропостачання для потреб членів СТ «Садко» і 13.06.1997р. між правленням СТ «Садко» і 72 членами ТОВ «Садко» була підписана угода про підключення останніх до електромереж АЕК «Київобленерго» та сплату за це грошові кошти в сумі 6 500 грн., про що цього ж дня – 13.06.1997р. було підписано договір №301 між СТ «Садко» і АЕК «Київобленерго». При цьому до електромереж АЕК «Київобленерго» підключали тих членів СТ «Садко», які не мали заборгованості по членським внескам. Але, позивачка мала і має велику багаторічну заборгованість по членським внескам, яка приблизноо становить суму більше шести тисяч гривен, не бажала і не бажає її сплачувати, а тому підстав для відновлення електропостачання у її садовому будиночку не було і не має на даний час. Також, вказав, що членські внески складаються не лише з плати за електричну енергію і оплати найманих працівників, а з цих внесків оплачуються усі необхідні поточні побутові витрати в Садовому Товаристві, зокрема, щодо будівництва доріг, сплати земельного податку тощо. Просив відмовити в позові як необґрунтованому.

Представник відповідача Рогозіна Ю.М. і одночасно представник СТ «Садко» проти позову заперечувала, пояснення відповідача ОСОБА_2 підтримала і підтвердила та вказала про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не ґрунтовані на жодному із нормативних актів, є неконкретними і нечіткими, надуманими, а також заявленими з тривалим пропуском строку позовної давності, оскільки електропостачання, як вказувала сама позивачка, в її садовому будинку припинено ще в грудні 1996р., у зв*язку з чим просила застосувати наслідки пропуску без поважних причин строку позовної давності та відмовити в позові.

Позивачка і її представник вимог про поновлення строку позовної давності не пред*являли і не надавали суду доказів про поважність причин пропуску позивачкою цього строку.

Заслухавши пояснення позиваки і її представника, відповідача, його представника і одночасно представника відповідача СТ «Садко», дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1989р. є членом СТ «Садко» (а.с. 48 – копія садової книжки) і має у власності земельну ділянку площею 0,12 га для ведення садівництва в СТ «Садко» під № НОМЕР_1 (а.с. 47 – копія державного акту на право приватної власності на землю).

СТ «Садко» діє на підставі Статуту, в якому закріплений обов*язок членів Товариства своєчасно вносили членські внески та інші обов*язкові платежі (а.с. 116-117 – копія витягу зі статуту).

Як пояснила сама позивака, підтверджується записами в її книжці як члена СТ «Садко», з 1996р. по теперішній час вона членських внесків не сплачує і не бажає сплачувати, борг не визнає і зазначила, що не має наміру його погашати. Частину заборгованості в сумі 720 грн. вона сплатила, що становить борг за 18 місяців, що стверджується квитанцією (а.с. 46 – копія квитанції).

Рішення про обов*язок ОСОБА_1 погасити заборгованість по членським внескам було прийнято на засіданні правління СТ «Садко» 01.08.2010р. (а.с. 100-102 – копія протоколу №42).

Твердження позивачки, що ці кошти не внесені за призначенням, а присвоєні відповідачем ОСОБА_2 , крім її особистих пояснень, іншими доказами не підтверджуються, а відповідно до частини 4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

СТ «Садко» з 1993р по 1996р. було підключено до електричних мереж сусіднього СТ «Медик» і це підключення було проведено на підставі усних договірних зобов*язань меж правліннями цих Товариств на основі добросусідських відносин. Але в грудні 1996р. споживачі електричної енергії в СТ «Садко» були відключені від електроліній СТ «Медик» у зв*язку з наявністю великої заборгованості за спожиту електричну енергію, відсутністю необхідної напруги, а також у зв*язку з несвоєчасною оплатою за використану електричну енергію.

Такі обставини справи підтверджуються довідкою голови правління СТ «Медик» (а.с. 99).

Рішення про відключення від електричної енергії усі садові будинки СТ «Садко», крім будиночка охорони, було прийнято на зборах правління від 17.11.1996р. (а.с. 114-115 – копія витягу з протоколу зборів), а тому з грудня 1996р. по 1997р. підключеним до електромереж СТ «Медик» залишався лише будиночок охорони в СТ «Садко».

Таким чином, в грудні 1996р. від електропостачання були відключені усі члени СТ «Садко», в тому числі і позивачка.

20.12.1996р. між правлінням СТ «Садко» і володільцем ЛЕП 380/220 було укладено угоду, предметом якої була відповідальність сторін при користуванні електричною енергією, з яким погодилися майже усі члени Товариства, крім позивачки, що стверджується договором з підписами членів Товариства (а.с. 103-107 – копія договору і підписів).

В подальшому в Товаристві вирішувалось питання щодо відновлення електропостачання для потреб членів СТ «Садко» і 13.06.1997р. між правленням СТ «Садко» і 72 членами ТОВ «Садко» була підписана угода про підключення останніх до електромереж АЕК «Київобленерго» та сплату за це грошові кошти в сумі 6 500 грн. (а.с. 96 – копія витягу з угоди), про що цього ж дня – 13.06.1997р. було підписано договір №301 між СТ «Садко» і АЕК «Київобленерго» (а.с. 97 – копія витягу з договору).

При цьому до електромереж АЕК «Київобленерго» підключали тих членів СТ «Садко», які не мали заборгованості по членським внескам.

Як вказувала сама позивачка, вона має велику багаторічну заборгованість по членським внескам, але не бажає її сплачувати.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв*язку, суд приходить до висновку про недоведеність і необґрунтованість позовних вимог, зокрема, в частині солідарного стягнення з відповідачів сплачених нею 720 грн. членських внесків, які вона визначає як матеріальна шкода, оскільки з 1986р. ОСОБА_1 є членом СТ «Садко» і відповідно до Статуту Садового Товариства зобов*язана сплачувати членські внески, а також судом не встановлено будь-яких винних або неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 як голови СТ «Садко» по відношенню до позивачки і самого СТ «Садко» як юридичної особи, у зв*язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Судом не встановлено протиправних або неправомірних дій відповідачів по відключенню садового будинку позивачки в грудні 1996р. від електропостачання, оскільки в той час СТ «Садко» користувалось електричною енергією сусіднього СТ «Медик» на усних договірних взаємовідносинах, а тому позовні вимоги і в цій частині не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Враховуючи, що позивачка, будучи членом СТ «Садко», має велику заборгованість по членським внескам, не бажає її сплачувати, не погоджується з договорами про підключення до мереж АЕК «Київобленерго» і сплату за це грошових коштів, у зв*язку з чим позовні вимоги і в цій частині не можуть бути задоволені.

Позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди в розмірі 3 000 грн. не підлягають задоволенню з тих підстав, що спірні правовідносини не передбачають відшкодування даного виду шкоди, а ст.1167 ЦК України, на яку посилається позивачка як на правову підставу цих позовних вимог, стосується деліктних (не договірних) правовідносин, а тому при вирішення даного спору між сторонами застосуванню не підлягає. Крім цього, доказів про порушення відповідачами прав позивачки суду не надано, у зв*язку з чим не доведено і спричинення ними позивачці моральної шкоди.

Вирішуючи спір, судом, також, враховуються ті обставини, що відповідачі неодноразово пропонували позивачці вирішити спір мирним, в тому числі в судовому засіданні, але вона категорично проти цього заперечувала, відмовляючись від пропозицій і сплати заборгованості по членським внескам.

Крім цього, позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 з тривалим пропуском трирічного строку позовної давності, при цьому позивачка не просить суд поновити їй встановлений законом строк і не вказує на поважність причин його пропуску.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 257, 267 ЦК України, Законом України «Про кооперацію», Статутом СТ «Садко», ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до голови СТ «Садко» ОСОБА_2 , СТ «Садко» про стягнення матеріальної шкоди, відшкодування моральної шкоди, визнання дій незаконними та необґрунтованими і зобов*язання вчинити певні дії –відмовити по суті.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: