Рішення від 23 жовтня 2012 р. у справі №2608/12025/12 — Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/12025/12

пр. № 2/2608/5622/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 року

Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

3-тя особа: ЖБК «Верстат-13»

про встановлення конкретного порядку користування жилим приміщенням

та поділ особового рахунку, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила встановити конкретний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , згідно якого виділити їй разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ізольовану кімнату житлоплощею 11,7 кв.м. у вказаній квартирі, відповідачці разом із дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і малолітнім онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виділити в користування ізольовану кімнату житлоплощею 19,0 кв.м. в цій же квартирі, а приміщення кухні, коридору, ванної кімнати, вбиральні, балкону залишити в спільному користуванні співвласників.

Крім цього, ОСОБА_1 просила зобов*язати ЖБК «Верстат-13» виділити окремі особові рахунки по вказаній квартирі та укласти з нею окремий договір житлового найму на кімнату житлоплощею 11,7 кв.м., а з відповідачкою – на кімнату житлоплощею 19,0 кв.м.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що між нею і відповідачкою виникають непорозуміння і сварки з приводу користування спірною квартирою та оплати квартирної плати і комунальних послуг.

Просила задовольнити позов на підставі ст.ст. 63, 104 ЖК України.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення її житлових прав.

Відповідачка проти позову заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість, безпідставність, а також на те, що при встановленні такого порядку користування спірною квартирою, про який просить позивачка, будуть порушені її, позивачки, житлові права і право власності, оскільки кімната житлоплощею 11,7 кв.м. є меншою, ніж житлова площа, що припадає на ідеальну долю позивачки. Щодо розподілу особового рахунку відповідачка заперечувала з тих підстав, що при розподілі особового рахунку фактично не можливо врахувати кількість і об*єм комунальних послуг, спожитих кожним із співвласників, оскільки користування електричною енергією, водопостачанням і теплопостачанням в місцях загального користування відбувається спільно. Також, зазначила про те, що ЖБК «Верстат-13» не займається розподілом особових рахунків.

Третя особа – ЖБК «Верстат-13» явку свого представника в судове засідання не забезпечила, про день і час розгляду справи повідомлялась належним чином, заперечень проти позову суду не надала, про поважність причин неявки суд не повідомила.

Суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності представника третьої особи на підставі матеріалів, що є в справі.

Заслухавши пояснення позивачки, відповідачки і її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 по ? частині кожна, що стверджується рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 04.03.2010р. (а.с. 8-10 – копія рішення суду), залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 25.11.2010р. (а.с. 11-12 – копія ухвали суду), які залишені без змін ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України (а.с. 13 – копія ухвали суду), а також витягом про державну реєстрацію прав (а.с. 7 – копія витягу).

Станом на 10.05.2012р. в спірній квартирі зареєстрованими є сторони, а також дочка позивачки – ОСОБА_6 , дочка відповідачки – ОСОБА_4 і онук ОСОБА_5 , 2004р. народження (а.с. 16 – копія довідки по формі №3).

Квартира АДРЕСА_1 складається з двох ізольованих кімнат житлоплощею 11,7 кв.м. і 19,0 кв.м. (а.с. 5-6 – копія технічного паспорту БТІ з планом квартири).

Згідно частини 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Частка житлової площі кожного зі співвласників спірної квартири складає 15,35 кв.м. (11,7 + 19,0) : 2.

Кімната, яку позивачка просить виділити в їй з дочкою користування складає 11,7 кв.м., що на 3,65 кв.м. є меншим від її ідеальної частки у спільній частковій власності.

Вирішуючи позов в частині визначення можливості встановлення конкретного порядку користування спірною квартирою за варіантом, про який просить позивачка, судом враховуються ті обставини, що з 2008р. між сторонами і членами їх родин фактично вже склався конкретний порядок спірною житлоплощею саме за варіантом позовних вимог, позивачка просить виділити їй в користування меншу кімнату і відхилення від ідеальної частки в спільній частковій власності у позивачки є лише 3,65 кв.м., що суд визнає незначним відхиленням.

Заперечуючи проти позову в цій частині, відповідачка посилалась на порушення прав позивачки, але при цьому не надала обґрунтованих правових заперечень проти позову в цій частині по відношенню до своїх прав, а позивачка погоджується на виділення їй саме цієї кімнати в спірній квартирі.

Оцінюючи зібрані по справі докази в цій частині позовних вимог в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо і їх взаємному зв*язку, суд приходить до висновку, що встановлення такого конкретного порядку користування спірною квартирою, про який просить позивачка, матиме незначне відхилення від ідеальних часток сторін в спільній частковій власності, не порушуватиме їх майнових і житлових прав, у зв*язку з чим позовні вимоги в цій частині суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, згідно частини 1 ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім*ї, інших осіб…

Аналогічне правило закріплено в ст.150 ЖК України як спеціальному законі.

У зв*язку з наведеними нормами права, житлові кімнати виділяються сторонам разом із членами їх родин.

Щодо позовної вимоги про зобов*язання ЖБК «Верстат-13» виділити окремі особові рахунки у спірній квартирі кожному із співвласників на виділені їм житлові кімнати, суд приходить до наступного.

Підставою позову в цій частині ОСОБА_1 вказує ст.ст. 63, 104 ЖК України, які регулюють питання щодо предмета договору житлового найму (ст.63 ЖК України) і зміну договору житлового найму (ст.104 ЖК України), а договір житлового найму укладається щодо квартир, які перебувають в державній власності, а особи мешкають в них відповідно по договору житлового найму.

Оскільки, в спірному випадку квартира АДРЕСА_1 перебуває у власності сторін, вони проживають в цій квартирі не на підставі договору житлового найму, а як співвласники житла, вказані вище правові норми до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Крім цього, позовні вимоги в цій частині заявлені ОСОБА_1 до третьої особи, що не передбачено діючим процесуальним законодавством.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити як таких, що не ґрунтовані на нормах матеріального закону.

Керуючись ст.ст. 356, 358, 382, 383 ЦК України, ст.150 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Встановити конкретний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , згідно якого виділити в користування ОСОБА_1 разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ізольовану кімнату житлоплощею 11,7 кв.м. у вказаній квартирі, а ОСОБА_2 разом із дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і малолітнім онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виділити в користування ізольовану кімнату житлоплощею 19,0 кв.м. в цій же квартирі, а приміщення кухні, коридору, ванної кімнати, вбиральні, балкону - залишити в спільному користуванні співвласників.

В задоволенні іншої позовної вимоги – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з проголошення рішення, а особами, які брани участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення рішення – протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: