Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №603/403/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/403/26

Провадження №2-а/603/17/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

при секретарі судового засідання Бащин М.В.,

за участі представника позивача – адвоката Куриляк І.Д. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Куриляк І.Д., на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АТ № 1141503 від 07 липня 2026 року, звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить поновити строк для оскарження постанови, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 1885 від 07.07.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн та закрити провадження у справі.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначила про те, що винесена постанова за № 1885 про адміністративне правопорушення від 07.07.2025 за фактом неявки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 в термін до 14.05.2025 для уточнення облікових даних та проходження військово-лікарської комісії є протиправною та підлягає скасуванню. ОСОБА_1 з 27.05.1996 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 та є особою з інвалідністю, що підтверджується матеріалами справи. Позивач з 2003 року перебуває на обліку «Д» у райпсихіатра, психічні розлади на які він страждає не дозволяють йому самостійно без нагляду лікарів проживати за місцем реєстрації. Підтвердженням зазначеного є ті обставини, що він в червні 2008 року вчинив кримінальний злочин (убив незнайому жінку і малолітню дівчинку), після чого відбував примусові заходи медичного характеру у психлікарні суворого типу м. Дніпро з 20.01.2009 по 20.10.2016, в подальшому лікувався в смт. Олика Волинської області з 26.10.2016 по 20.05.2017. З 23.10.2017 примусові заходи медичного характеру замінені на амбулаторну психіатричну допомогу у примусовому порядку (АПДПП). Після відбування покарання постійно проходив психіатричне лікування у закладах охорони здоров`я. З 14.05.2024 ОСОБА_1 не проживає за адресою своєї реєстрації, а з 30.12.2025 по сьогоднішній день знаходиться (проживає) цілодобово і отримує послуги по догляду як особа з інвалідністю другої групи (пожиттєво) від працівників пансіонату « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене свідчить про те, що позивач не міг отримувати сповіщення про виклик до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 в термін до 14.05.2025 для уточнення облікових даних та проходження військово-лікарської комісії з підстав відсутності за місцем реєстрації. Його відсутність за місцем реєстрації також підтверджується відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.06.2026 за №1729/1917 з якої видно те, що відповідно до акту оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 на виконання розпорядження начальника п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1729/812 від 05.03.2026 про прибуття 12.03.2026 до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військово-облікових даних та проходження медичного огляду встановлено, що ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживає, протокол про притягнення до адміністративної відповідальності не складався, відповідно постанова про притягнення особи до адміністративної ОСОБА_1 не виносилась.

09 липня 2026 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Також зазначеною ухвалою в ІНФОРМАЦІЯ_1 витребувані матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП на підставі постанови № 1885 про адміністративне правопорушення від 07 липня 2025 року.

17 липня 2026 року Монастириський районний суд Тернопільської області поновив ОСОБА_1 пропущений строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 1885 від 07.07.2025.

У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначила про те, що відповідач заперечує проти позову, вважає, що позивачу належним чином була оформлена та направлена повістка. В свою чергу позивач відповідно до вимог законодавства зобов`язаний був з`явитися до відповідача на вказану дату та час, як було зазначено повістці, однак зазначений обов`язок без поважних причин був проігнорований, на підставі чого відносно позивача складена постанова, яка була йому надіслана 09.07.2025 в підтвердження чого долучені докази. Щодо тверджень позивача про те, відсутність ОСОБА_1 за місцем своєї реєстрації також підтверджується актом оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 на виконання розпорядження начальника п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 про прибуття 12.03.2026 до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військово-облікових даних та проходження медичного огляду, представник зазначила про те, що такі обставини даної справи не стосується та не спростовують того, що позивач проживав за місцем своєї реєстрації станом на дату оповіщення про явку до ІНФОРМАЦІЯ_5 в термін до 14 травня 2025 року.

У поданій відповіді на відзив представник позивача просить заперечення відповідача, які викладені у відзиві відхилити з підстав того, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оповіщення ОСОБА_1 про виклик до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 в термін до 14.05.2025 для уточнення облікових даних та проходження військово-лікарської комісії.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Його представник – адвокат Куриляк І.Д. була присутня в судовому засіданні, позовну заяву з урахуванням відповіді на відзив підтримала та просила її задовольнити. Додатково надала пояснення щодо неузгодженості відомостей, які є в довідках б/н від 05.06.2026 та № 1 від 04 червня 2026 року. Зазначила про те, щопопереднім договором місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 було передбачене до 14 січня 2026 року, проте, у зв`язку із укладенням нового договору 30.12.2025він переведений до пансіонату « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_1 , де цілодобово знаходиться та отримує послуги по догляду як особа з інвалідністю другої групи (пожиттєво). Інформація, яка наведена у довідці від 05 червня 2026 року відповідає умовам попереднього договору, проте фактично позивач змінив місце свого проживання 30.12.2025.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у поданому відзиві на позов представник просила розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 159 КАСУ подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд встановив такі обставини.

07 липня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виніс відносно ОСОБА_1 постанову № 1885 про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Згідно з даними, які є у постанові № 1885 про адміністративне правопорушення від 07 липня 2025 року, 06 липня 2025 року ОСОБА_1 був доставлений до п`ятого ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 , як такий, що з 04.07.2025 знаходиться в базі розшуку Чортківського РУП ГУПН в Тернопільській області ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння правопорушення за ст. 210 КУпАП. Під час звіряння військово-облікових даних встановлено те, що ОСОБА_1 з 27.05.1996 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Із наявних даних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме: не з`явився згідно з розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.04.2025 №1 (вих. №1729/2114 від 22.04.2025) на Коропецьку селищну раду, де зареєстроване/задеклароване місце проживання ОСОБА_1 , про виклик до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 в термін до 14.05.2025 для уточнення облікових даних та проходження військово-лікарської комісії. ОСОБА_1 на визначену дату, час та місце прибуття до п`ятого ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк не надав. Абзацом 7 частини 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зокрема передбачено, що громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. Відповідно до пункту 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою КМ України №1487 від 30.12.2022) призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення. Таким чином ОСОБА_1 здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період, який діє в Україні з моменту оприлюднення Указу Президента від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-VII, що набрав чинності з дня його опублікування в газеті «Голос України» від 18.04.2014 №49 та порушив вимоги абзацу 7 п. 3 ч.1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Листом № 1729/3489 від 28 липня 2025 року, який адресований Бучацькому ВДВС у Чортківському районі, ІНФОРМАЦІЯ_2 направив постанову про адміністративне стягнення від 07 липня 2025 року № 1885 для прийняття до примусового виконання.

Відповідно до повідомлення Бучацького ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 217-24/9460 від 23 червня 2026 року відносно ОСОБА_3 відкрите виконавче провадження № 78722146 від 28.07.2025 на підставі постанови № 1885 від 07.07.2025, яка винесена ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відповідності до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 220930 від 03 квітня 2023 року, яка видана Івано-Франківською спеціалізованою психіатричною МСЕК Івано-Франківського бюро медико-соціальної експертизи, ОСОБА_1 встановлена інвалідність другої групи строком до 01 травня 2026 року, дата чергового переогляду – 03 квітня 2026 року.

В період з 09 лютого 2026 року по 05 березня 2026 року ОСОБА_1 перебував у КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр» психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради, де отримав стаціонарне лікування, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1112/26 від 05 березня 2026 року.

Згідно з витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 254/26/2590/В, дата прийняття рішення – 03.04.2026, номер рішення 254/26/2590/Р, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлена інвалідність з 25.03.2026 безстроково, діагноз – F20.0, загальне захворювання.

Відповідно до матеріалів справи відповідач в період з 14 травня 2024 року за адресою реєстрації не проживав, що підтверджується наданими позивачем:

- довідкою від 05 червня 2026 року, у відповідності до якої ОСОБА_1 в період з 14 травня 2024 року по 14.01.2026 перебував у приватному пансіонаті за адресою: АДРЕСА_2 ;

- довідкою № 1 від 04 червня 2026 року, яка ФОП ОСОБА_4 у відповідності до даних якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 з 30.12.2025 по теперішній час знаходиться цілодобово та отримує послуги по догляду як особа з інвалідністю другої групи (пожиттєво) від працівників пансіонату « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до наданої фотокопії сторінки у додатку Резерв+ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 надана відстрочка до завершення мобілізації.

Суд розглянувши матеріали справи з урахуванням позиції сторін приходить до переконання про те, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення виходячи з такого.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

В свою чергу диспозиція цієї статті є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які стосуються оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює (визначає) Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон № 3543-XII).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни, серед іншого, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII).

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року (далі Порядок).

Абзацом 5 пп. 1 п. 27 Порядку передбачено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, зокрема, з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до п. п. 28, 29 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Згідно з п. 30-2 Порядку повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

Абзацом 1 п. 34 Порядку передбачено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (абз. 4 п. 34 Порядку).

Відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

У силу приписів ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Як встановив суд відносно позивача у справі ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 07 липня 2025 року винесена постанова № 1885 за фактом неявки згідно з розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.04.2025 №1 (вих. №1729/2114 від 22.04.2025) на Коропецьку селищну раду, де зареєстроване/задеклароване місце проживання ОСОБА_1 , про його виклик до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 в термін до 14.05.2025 для уточнення облікових даних та проходження військово-лікарської комісії. Разом з тим, відповідач подаючи відзив на позовну заяву жодних доказів належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 в термін до 14.05.2025 для уточнення облікових даних та проходження військово-лікарської комісії суду не надав. Також суд не може залишити поза увагою стан здоров`я позивача. Як слідує з матеріалів справи останній є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу довічно, у зв`язку з чим позивачу надаються послуги по догляду не за місцем його реєстрації, що підтверджується матеріалами справи. Зазначена обставина викликає обґрунтований сумнів суду у можливості усвідомлення позивачем значення повістки про його виклик, обов`язку явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою, а також імовірних наслідків невиконання такого обов`язку.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Суд вважає, що умисел ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, не доведений.

З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідачем, на якого у даному випадку покладений обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, на спростування вимог позивача достатні докази та пояснення не надані.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є підставними та обґрунтованими, а в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б об`єктивно підтверджували факт порушення позивачем приписів ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому постанова № 1885 від 07.07.2025 підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно з абзацом 2 частини 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Звертаючись до суду з позовною заявою позивач сплатив судовий збір у розмірі 532,48 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи квитанцією.

Враховуючи вищенаведене, судовий збір в розмірі 532,48 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, керуючись статтею 55 Конституції України, статтями 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -задовольнити.

Скасувати постанову № 1885 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 07 липня 2025 року, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на підставі якої на ОСОБА_1 накладений штраф у сумі 17 000,00 грн, а провадження у справі закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 .

Головуючий суддя А.З. Пасічник