Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №488/713/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1304/26

Справа №488/713/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

24.07.2026 місто Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судових засідань Стемпель А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 ,

до відповідача: ОСОБА_2 ,

про розірвання шлюбу,

за участю:

позивач: не з`явилась;

відповідач: не з`явився;

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до Корабельного районного суду міста Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Корабельного районного суду міста Миколаєва від 23.02.2026 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було передано за підсудністю до Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.03.2026 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було передано за підсудністю на розгляд Миколаївського районного суду Львівської області.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 01.05.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 28.05.2026.

В судове засідання 28.05.2026 сторони не з`явилися. Позивач 15.05.2026 подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідачка причин неявки не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Окрім того, 19.05.2026 відповідачка ознайомилась із матеріалами справи, отримала копію ухвали суду від 01.05.2026 та копію позовної заяви із додатками. Судове засідання було відкладено на 22.07.2026.

В судове засідання 22.07.2026 відповідачка не з`явилася, причин неявки не повідомила, хоча належним чином повідомлялася про час, дату та місце розгляду справи, а саме судова повістка була надіслана відповідачці на номер мобільного телефону, який вона вказала у заявці на отримання електронних повісток.

Відповідно до ч.13 ст. 128 ЦПК України, законодавець визначив, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року №28, Надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі (далі - судові виклики) здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС). Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості.

Відтак, оскільки відповідачкою була заповнена заявка на отримання судових повісток на вказаний нею номер мобільного телефону та така була їй доставлена у додаток «Viber» 28.05.2026, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд також приймає до уваги те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, Європейський суд з прав людини, вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статтею 43 ЦПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, законодавцем визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, у разі їх неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, оскільки позивач просить розглядати справу без його участі, а відповідачка будучи належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явилася, будь-яких заяв/клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подала, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутністю сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 22.07.2026 не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч.6 ст.259 ЦПК України і ч.5 ст.268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату складення повного судового рішення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між ним та відповідачкою було укладено шлюб, який зареєстрованого 17.08.2007 Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №335.

Позивач зазначає, що спільне подружнє життя з відповідачкою не склалось. Причинами розпаду їх сім`ї стали різні характери, протилежні погляди на питання спільного життя та сімейні цінності. Переконаний, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки подружні стосунки остаточно себе вичерпали, почуття любові та поваги один до одного втрачені. Тому спільне життя із відповідачкою як подружжя та збереження шлюбу неможливе та суперечитиме їх інтересам.

Просить суд розірвати шлюб, оскільки відповідачка не погоджується розірвати шлюб в органах РАЦС. Зазначає, що від подружнього життя дітей та спору щодо поділу спільного майна немає.

Правова позиція відповідача.

Відповідачка не скористалася своїм процесуальним правом, відзив на позовну заяву не подала.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований 17.08.2007 Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №335, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим повторно від 05.12.2025 (Серія НОМЕР_1 ).

Позивач вважає, що шлюбні відносини між ним та відповідачкою припинились та мають формальний характер, спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та таким, що суперечить їх інтересам. Тому звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу.

Оцінка суду.

Як вбачається із позовної заяви, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу розірвання укладеного між ними шлюбу, які врегульовано положеннями Сімейного кодексу України.

Частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України, встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частини 4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім`я створюється зокрема на підставі шлюбу.

Частиною 1 статті 24 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до положень частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Статтею 110 Сімейного кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя визначено статтею 112 Сімейного кодексу України.

Зокрема, законодавцем визначено, що при вирішенні такого спору, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено судом, сімейне життя у сторін не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами. Сторони шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства та побуту не ведуть.

Позивач просить суд розірвати укладений між ним та відповідачкою шлюб, посилаючись на те, що почуття любові, поваги та розуміння зникли, шлюб носить формальний характер. Переконаний, що подальше спільне життя із відповідачкою є неможливим та суперечить їх інтересам.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, відзив на позов не подала.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд вважає, що сім`я розпалася остаточно і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, тому шлюб слід розірвати.

Майнового спору сторони не мають.

Суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу; згідно з абз.2 ч.3ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судові витрати.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Таким чином, слід стягнути з відповідачки на користь позивачки, сплачений нею судовий збір в сумі 1331,20грн.

Керуючись ст.ст.10-13,76-81,141,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 17.08.2007 Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №335

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмір 1331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Повне рішення складено 24.07.2026.

Суддя Роман ДЖУС