Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №334/4636/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 22.07.2026

Справа № 334/4636/26

Провадження № 3/334/1260/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Козлова Н.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Запорізький області ДПП у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2026 року 08:05:00 м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка 10, водій ОСОБА_2 керуючи ТЗ BMW 730 І днз НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом не була уважна, щоб не створювати небезпеку іншим учасникам дорожнього руху та не звернулася за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснила зіткнення з ТЗ HYUNDAI ACCENT нз НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який знаходився позаду. Внаслідок ДТП ТЗ пошкодженні, завдані матеріальні збитки.

Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. 10.9 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Вказане правопорушення зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 660257 від 08.05.2026 року.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Судом були використані всі можливі способи сповіщення правопорушника про час та місце розгляду справи, але вони виявилися марними. Неявка в судове засідання правопорушника, судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За таких обставин відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 .

Вивчивши матеріали справи, письмові докази, які долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративне право порушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Пункт 1.3. ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.3.б ПДР України зобов`язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Судом встановлено, що 08.05.2026 року 08:05:00 м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка 10, водій ОСОБА_2 керуючи ТЗ BMW 730 І днз НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом не була уважна, щоб не створювати небезпеку іншим учасникам дорожнього руху та не звернулася за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснила зіткнення з ТЗ HYUNDAI ACCENT нз НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який знаходився позаду.

Пунктом 10.9.Правил дорожнього руху України передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Отже, ДТП сталося внаслідок невиконання водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 10.9 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_2 , яка підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 660257;

- схемою місця ДТП, яке сталось 08.05.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 08.05.2026 року;

- фотокартками.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Обставини, що обтяжують вину ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставини, що пом`якшують провину судом не встановлено.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції, передбаченої ст. 124 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останньої та попередження вчинення нею нових правопорушень.

Відповідно до ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Керуючись 124, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя: Козлова Н. Ю.