Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №591/13115/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/13115/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В.

Номер провадження 33/816/1374/26 Суддя-доповідач Терещенко О. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Терещенко О.І., з участю секретаря судового засідання Опанасенко Т.В., захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Бровка Р.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційною скаргою захисника Бровка Р.М. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.04.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.04.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Судом установлено, що 10.11.2025 о 01 год 22 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем Kia Rio, н.з. НОМЕР_1 у м. Суми по площі Пришибській, 15/1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, різка зміна шкірного покриву обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного заходу та в найближчому закладі охорони здоров`я категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, захисник Бровко Р.М. подав клопотання про поновлення строку на оскарження постанови та апеляційну скаргу на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14.04.2026, в якій просив скасувати її та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник зазначає, що судові повістки ОСОБА_1 направлялись за адресою: АДРЕСА_1 , за якою він ніколи не проживав. Він зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не був повідомлений щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, не був присутній в судовому засіданні, про наявність постанови дізнався лише 24.06.2026, коли ДВС наклала арешт на кошти, які знаходяться на його банківських рахунках. Він отримав копію оскаржуваної постанови та ознайомився з матеріалами справи 24.06.2026.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає, що транспортний засіб був зупинений працівниками поліції безпідставно, поліцейськими не було повідомлено ОСОБА_1 про причину зупинки та пункт ПДР, який ним було порушено.

Докази, які містяться в матеріалах справи, є очевидно недопустимими, оскільки отримані з порушенням закону, а саме безпідставною зупинкою транспортного засобу, в якому перебував ОСОБА_1 .

Ознаки алкогольного сп`яніння, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, не могли бути візуально виявлені (зафіксовані) поліцейськими, оскільки ОСОБА_1 взагалі не вів ніякого спілкування з ними та постійно знаходився в автомобілі. Він не керував транспортним засобом, який вказаний в протоколі, під час наближення поліцейських до автомобіля, він вже значний час перебував в нерухомому стані з вимкненим двигуном.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, причин неприбуття не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .

Захисник Бровко Р.М. клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу підтримав та просив їх задовольнити. Також не заперечував проводити розгляд справи без участі ОСОБА_1 .

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Заслухавши захисника Бровка Р.М., дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшла такого висновку.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). При цьому належна правова процедура це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її ухвалено, а згідно з ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її ухвалення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Процесуальні строки - це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники провадження в справі про адміністративні правопорушення зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Під поважними причинами пропуску процесуального строку необхідне розуміти неможливість особи подати клопотання (заяву, скаргу) у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були, чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка повинна була звернутись до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.

Зазначені вище обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Апеляційним судом установлено, що оскаржувана постанова винесена 14.04.2026. Розгляд справи судом першої інстанції було здійснено за відсутності ОСОБА_1 . Проте, матеріали справи не містять доказів вручення йому копії оскаржуваної постанови.

З метою забезпечення ОСОБА_1 доступу до правосуддя апеляційний суд вважає, що процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді підлягає поновленню, так як був пропущений з поважних (об`єктивних) причин.

Щодо наявності ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з частиною 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням:

-протоколу про адміністративне правопорушення від 10.11.2025 серії ЕПР1 №508534, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а. с. 1);

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд на стан сп`яніння не проводився у зв`язку з відмовою (а. с. 3);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння (а. с. 4);

- копії постанови серії ЕНА №6120611 від 10.11.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за скоєння ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП (а. с. 5);

- довідки відділу АП УПП в Сумській області від 10.11.2025, згідно з якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 08.10.2024 (а. с. 8);

- відеозапису, згідно з яким ОСОБА_1 керував транспортним засобом та, маючи ознаки алкогольного сп`яніння, на вимогу працівників поліції, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора алкотест «Drager» та в медичному закладі (а. с. 11).

Дослідивши вказані матеріали, в тому числі зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у поза розумний сумнів.

Доводи захисту щодо незаконності зупинки є необґрунтованими.

Так, комендантська година є самостійною юридичною підставою для зупинки транспортного засобу та перевірки документів.

Згідно з Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години, патрулі мають право зупиняти транспортні засоби для перевірки документів та встановлення мети пересування.

Статтею 35 Закону «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав для зупинки, під час дії воєнного стану повноваження поліції розширюються спеціальними нормативно-правовими актами щодо комендантської години. Факт перебування авто на дорозі у заборонений час є достатньою підставою для контролю.

З відео нагрудних камер поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у нічний час доби о 01:21, тобто у період дії комендантської години.

Розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації від 25.05.2023 №205-ОД «Про запровадження комендантської години» на усій території Сумської області запроваджено комендантську годину. Станом на 10.11.2025 тривалість комендантської години була з 00:00 год до 05:00 год.

Відповідно до підпунктів 2, 4 пункту 16 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого Постановою КМУ №573 від 08.07.2020, патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законом порядку надано право: перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України, документи, що підтверджують законність перебування на території України та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажу, які перевозяться; тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об`єктів, евакуйовувати транспортні засоби.

Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Поміж іншого, предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, які окреслені диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не правомірності дій поліцейських, у контексті зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .

Твердження захисника про те, що ознаки алкогольного сп`яніння, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, не могли бути візуально виявлені (зафіксовані) поліцейськими, оскільки ОСОБА_1 взагалі не вів ніякого спілкування з поліцейськими та постійно знаходився в автомобілі, апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки з відеозапису вбачається, що після зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , водій на їх вимогу не надав їм ніяких документів, не вийшов з авто для спілкування. Крім цього, водій пересів з водійського сидіння на заднє пасажирське сидіння. Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп`яніння, перелік яких визначений у п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, який вказаний в протоколі, під час наближення поліцейських до автомобіля, він вже значний час перебував в нерухомому стані з вимкненим двигуном повністю спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що поліцейські переслідували автомобіль, що рухався в комендантську годину та не зупинявся на їх вимогу. Після зупинки транспортного засобу поліцейськими було встановлено, що саме ОСОБА_1 знаходився на водійському сидінні.

Висновки суду.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, апеляційний суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується відеозаписом з технічних засобів відеозапису працівників поліції.

Тому, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, яка направлена на уникнення ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення.

Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскарженої постанови, під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції не допущено.

Враховуючи зазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржувану постанову судді суду першої інстанції законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити захиснику особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокату Бровку Р.М. строк на апеляційне оскарження постанови Зарічного районного суду м. Суми від 14.04.2026.

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.04.2026 щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Бровка Р.М. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга ТЕРЕЩЕНКО