Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №509/1476/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3285/26

Справа № 509/1476/25

Головуючий у першій інстанції Кириченко П.Л.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України)

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат комунальних послуг «Гарант», в інтересах якого діє адвокат Пасічняк Людмила Петрівна

на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 квітня 2025 року

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат комунальних послуг «Гарант» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

У березні 2025 року ТОВ «Комбінат комунальних послуг «Гарант» звернулось до суду із заявою до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 12562,69 гривень.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 квітня 2025 року відмовлено заявнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Комбінат комунальних послуг «Гарант» в задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 12 562,69 гривень та судового збору.

Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, згідно якого підставою для відмови у видачі судового наказу є подання відповідної заяви з порушенням правил підсудності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У поданій апеляційній скарзі ТОВ «Комбінат комунальних послуг «Гарант» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити судове рішення, яким повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги подана за правилами виключної підсудності за місцем знаходження майна боржника, відповідно до ст. 30 ЦПК України.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Сторони провадження своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України не скористалися, відзив на адресу суду не надходив.

За положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають нормам процесуального права та матеріалам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Наказне провадження — це вид провадження у цивільному судочинстві, в якому судом вирішується справа про стягнення з боржника на підставі судового наказу грошових коштів або витребування майна без проведення судового засідання на користь особи, яка має право вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу

Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Ст. 165 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

Територіальна юрисдикція (підсудність) цивільних справ визначена в параграфі 3 глави 2 ЦПК України та поділяється на: загальну (за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача) ст. 27 ЦПК України; альтернативну (за вибором позивача) ст. 28 ЦПК України; виключну ст. 30 ЦПК України.

Правила загальної підсудності цивільних справ визначені в ч. 1 ст. 27 ЦПК України, згідно з якою позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 зазначено, що правила виключної підсудності, які застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Предметом позову у цій справі є зобов`язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладено щодо користування нерухомим майном, поширюються правила виключної підсудності.

Ч. 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат комунальних послуг «Гарант» звернулося до Овідіопольського районного суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат комунальних послуг «Гарант» заборгованості за житлово-комунальні послуги за договором в загальній сумі 12 562,69 грн, посилаючись на те, що 11 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комбінат комунальних послуг «Гарант» та ОСОБА_1 було укладено договір №Е.10.5.-94 про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, тобто відповідач з 11 січня 2019 року є споживачем в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який користувався наданими заявником послугами.

Предметом заяви у даній справі є зобов`язання, які випливають з надання послуг по обслуговуванню багатоквартирного будинку, а такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. Надання житлово-комунальних послуг з утримання майна нерозривно пов`язане з об`єктом нерухомого майна (квартири) за адресою АДРЕСА_1 , зокрема вищезазначеним житловим приміщенням, власником якого, як зазначено в договорі №Е.10.5.-94 від 11 січня 2019 року, є ОСОБА_1 .

Позов, або заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна, має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності, відповідно до положень ст. 30 ЦПК України.

Зважаючи на те, що заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком виникла у зв`язку отриманням/наданням послуг за квартирою АДРЕСА_2 , яка знаходиться в межах територіальної юрисдикції Овідіопольського районного суду Одеської області, дана справа підсудна саме цьому суду.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 квітня 2025 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до Овідіопольського районного суду Одеської області для продовження розгляду.

Також колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ч. 13 ст. 7, ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст.ст. 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат комунальних послуг «Гарант», в інтересах якого діє адвокат Пасічняк Людмила Петрівна - задовольнити.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 квітня 2025 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький