Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №742/2890/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/795/26

Єдиний унікальний № 742/2890/26

Постанова

іменем України

23 липня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, безробітного, мешканця АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И В :

13.07.2025 до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Прилуцького з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, після доопрацювання, надійшли матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Так, в ході проведеної перевірки було встановлено, що в даному випадку відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.126 КК України, у зв`язку з чим підстави для внесення відомостей до ЄРДР за вказаною статтею відсутні.

Так, 20.05.2026 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 вчинив фізичне насильство відносно своєї дружини – ОСОБА_2 , а саме: завдав удару в область голови, чим завдав їй фізичної шкоди, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно (а.м.32, 33, 34). Згідно письмової заяви просить провести розгляд адміністративної справи без його участі (а.с.13).

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01 червня 2000 року №1768-ІІІ зі змінами та доповненнями сім`я - це особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

В контексті цієї норми Закону членами сім`ї є особи, які проживають разом і (або) об`єднані законними правами чи обов`язками щодо утримання.

Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно зі ст.3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.

Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №942024 від 20.05.2026 вбачається, що 20.05.2026 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 вчинив фізичне насильство відносно своєї дружини – ОСОБА_2 , а саме: завдав удару в область голови, чим завдав їй фізичної шкоди, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 173-2 КУпАП (а.с.8)

Як вбачається з копії рапорту Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, 20.05.2026 о 14 год.50 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 20.05.2026 о 14 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , заявник ОСОБА_2 повідомило, що чоловік у п`яному стані б`ється та вона не може зайти додому (а.с.12, 17).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 остання пояснила, що 20.05.2026 близько 15 год. 00 хв. вона прийшла до свого помешкання, так як підробляла у своєї сусідки, та її чоловік ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, почав сваритися і ображати її нецензурною лайкою та вдарив кулаком в область обличчя, після чого вона викликала поліцію (а.с.10).

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , 20.05.2026 його дружина ОСОБА_2 повернулася до свого будинку, після того як допомагала по господарству сусідці, та між ними розпочалася сварка. Потім ОСОБА_1 образив дружину нецензурною лайкою, проте ніяких тілесних ушкоджень дружині він не наносив (а.с.11).

З Довідки про результати перевірки інформації, викладеної у зверненні, поліцейський ВРПП Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області С.Кашич зазначив, що в ході перевірки було встановлено, що в даному випадку відсутні ознаки кримінального правопорушення, а вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим відносно ОСОБА_1 було винесено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУПАП, серії ВАД №942024. Також було винесено ТЗП, терміном на 3 доби, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, серії АА №498825. У зв`язку з чим, ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.126 КК України, під час проведення перевірки не встановлено, тому підстави для внесення відомостей до ЄРДР за вказаною статтею відсутні (а.с.2-2зворот).

За встановлених обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Зокрема, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, що відноситься до адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, враховуючи особу правопорушника, його ставлення до скоєного та керуючись ч.1 ст.173-2, 221, 283-285, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА