Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №601/718/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/718/26Головуючий у 1-й інстанції Мочальська В.М.

Провадження № 33/817/387/26 Доповідач - Сарновський В.Я.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Сідорова В.М. на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 червня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в користь держави в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Згідно постанови, 08.03.2026 о 22 годині 23 хвилин в м. Почаєві по вул. Кременецька, 27 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Фольцваген Таурек», д.н.з. НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, зміна кольору шкіри, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння, на місці зупинки ТЗ за допомогою технічного приладу газоаналізатора 6820 та в найближчому закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Сідоров В.М. просить скасувати постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 червня 2026 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що :

в матеріалах справи немає достатніх доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом;

в ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння;

працівники патрульної поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи його захисника - адвоката Сідорова В.М., які підтримали апеляційну скаргу і просили задовольнити її з викладених у ній підстав та скасувати постанову, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.

Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 609819 від 08 березня 2026 року; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленні на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в КНП «Кременецька опорна лікарня» від 08 березня 2026 року; письмових поясненнях свідка ОСОБА_2 від 08 березня 2026 року; рапорті поліції 08 березня 2026 року; постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6793904 від 08 березня 2026 року; свідоцтві на повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатор «Alkotest 6820» № П 51 OM 0007 103 26, яке чинне до 27 січня 2027 року; відеофайлах наявних у матеріалах справи.

Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.

Твердження апелянта про те, що в матеріалах справи немає достатніх доказів, які би свідчили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом спростовуються сукупністю належних та допустимих доказів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 609819 від 08 березня 2026 року, який узгоджується із письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 08 березня 2026 року, з яких вбачається, що остання підтверджує, що ОСОБА_1 08 березня 2026 року в м. Почаєві по вул. Кременецька, 27, близько 22 годині 20 хвилин керував транспортним засобом марки «Фольцваген Таурек», д.н.з. НОМЕР_1 , а також відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 безпосередньо на місці зупинки автомобіля не заперечує факту свого керування транспортним засобом.

Крім того, даними відеозапису із нагрудних камер працівників поліції (файл export-ym5jv.mp4 з 22:28:00 год) зафіксовано розмову працівника поліції із ОСОБА_1 з приводу того, що він керував транспортним засобом і порушив вимоги ПДР, на що останній не висловлює жодних заперечень з приводу факту керування ним транспортним засобом.

Крім наведеного, твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом марки не керував, спростовуються даними копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6793904 від 08 березня 2026 року, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за порушення вимог ПДР, допущене ним 8 березня 2026 року в м. Почаєві по вул. Кременецька, 27, близько 22 годині 20 хвилин при керуванні транспортним засобом марки «Фольцваген Таурек», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.8).

Відомостей про скасування вказаної постанови в апеляційній скарзі не вказано і доказів такого апеляційному суду не надано, а тому слід вважати, що ця постанова не скасована і набрала законної сили.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги твердження апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

З наявних у справі доказів, зокрема акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в КНП «Кременецька опорна лікарня» від 08 березня 2026 року (а.с.4, 5) вбачається, що працівник поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода, які визначені підставою направлення на відповідний огляд.

Твердження апелянта про те, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не є підставою для скасування оскарженої постанови, так як сам факт незастосування працівниками поліції заходів забезпечення провадження в ході оформлення матеріалів справи про адміністративні правопорушення у зв`язку з вчиненням правопорушення не спростовує факту його вчинення.

Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сідорова В.М. залишити без задоволення, а постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 — без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя