Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №457/1241/26 — Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1241/26

провадження №1-кп/457/107/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м.Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Трускавці кримінальне провадження про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026142190000060 від 11 червня 2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українецем, громадянином російської федерації, уродженцем села Ісаї Турківського району Львівської області, зареєстрованим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , розлученим, з середньою спеціальною освітою, працюючим машиністом автокрану ТОВ «Онур», інвалідом 3 групи, раніше не судимим, -

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомленим із постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.02.2024 у справі №450/5871/23 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 124, ст. ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, постановою Львівського апеляційного суду від 29.03.2024 залишено без змін вказане рішення першої інстанції, постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 19.06.2025 у справі №447/1255/25 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, постановою Львівського апеляційного суду від 23.07.2025 залишено без змін вказане рішення першої інстанції, діючи умисно, всупереч вказаних постанов суду, які набрали законної сили, маючи реальну можливість виконати вказані судові рішення, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма юридичними і фізичними особами на всій території України, продовжував після цього керувати транспортним засобом, порушуючи правила дорожнього руху України.

Так, ОСОБА_3 , будучи ознайомленим із вищевказаними постановами суду, маючи можливість їх виконати, усвідомлюючи те, що він позбавлений права керувати транспортними засобами, свідомо ігноруючи їх, підриваючи авторитет органів правосуддя України, 30.05.2026 о 16:00 год., усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, тобто діючи умисно, керував транспортним засобом - автомобілем марки «Opel Kombo», реєстраційний номер: НОМЕР_1 , рухаючись ним автодорогою по вулиці Дрогобицькій в місті Трускавець Львівської області, був зупинений працівниками поліції.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 не виконав постанови суду, які набрали законної сили, що проявилось у невиконанні покладених на нього обов`язків, а саме будучи позбавлений права керування транспортним засобом, умисно керував таким.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений винним себе визнав повністю, підтвердив обставини вчинення ним злочину, наведені в обвинувальному акті, щиро розкаявся. Додатково суду пояснив, що 30.06.2026 він їхав у с.Ісаїв викопати могилу для поховання. Він був позбавлений права керування транспортним засобом і знав, що не має права керувати транспортним засобом. По вул.Дрогобицькій у м.Трускавці він був зупинений працівниками поліції.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст.382 КК України доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 КК України.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_3 ,суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а саме те, що обвинувачений психіатричної та наркологічної допомоги не отримує та не перебуває на відповідних обліках, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, тяжких наслідків вчинення ним кримінального правопорушення не наступило, він є інвалідом 3 групи, сплатив добровільний внесок на ЗСУ в розмірі 10000 грн, що стверджується квитанцією № 17 від 13.07.2026, яка знаходиться в матеріалах справи, тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності у виді штрафу.

Суд вважає, що таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження нових злочинів. Таким чином, суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Долю речових доказів визначити відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати на залучення експерта та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень (вісім тисяч п"ятсот грн 00 коп.) .

Речовий доказ: DVD-R диск із записаним на нього відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського, із записом подій які мали місце 30.05.2026 року- залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1