Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №454/2056/26 — Сокальський районний суд Львівської області

454/2056/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2026 р. м. Сокаль

Суддя Сокальського районного суду Львівської області Адамович М. Я. , розглянувши матеріали справи, які надійшли з Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , пенсіонера,

за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 27.04.2026 року близько 12.05год. ОСОБА_1 в приміщенні Сокальського відділу Шептицької окружної прокуратури по вул.Шептицького,157 в м.Сокаль Шептицького району Львівської області образливо чіплявся до працівника ОСОБА_2 , зокрема висловлювався до нього нецензурною лайкою.

Сам ОСОБА_1 в письмових поясненнях зазначив, що ОСОБА_2 підтримує обвинувачення в кримінальному провадженні, де він є потерпілим. Останній не зумів відповісти на його запитання щодо даного кримінального провадження та відмовлявся надати йому для ознайомлення матеріали кримінального провадження, після чого заявив, що викличе поліцію. Зазначене ОСОБА_1 сприйняв як погрозу і тиск на нього як на учасника кримінального провадження.

Дослідивши матеріали справи, доходжу наступного висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у такому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Згідно ст.173 КУпАП, особу може бути притягнуто да адміністративної відповідальності за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

На підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у справі до протоколу долучено пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 рапорт, а також відеозапис подій.

Так, з вказаного відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 дійсно спілкувався з ОСОБА_2 , задавав йому запитання щодо кримінального провадження, клопотав надати йому для ознайомлення матеріали кримінального провадження. В той же час, у висловлюваннях ОСОБА_1 не вбачається агресивної манери спілкування, він не висловлювався нецензурно в присутності ОСОБА_2 , а свої обурення останній висловив на відеозапис після того, як ОСОБА_2 вийшов з приміщення, що спростовує викладені в протоколі обставини.

Відповідно до Постанови, Пленуму Верховного Суду України, від 22.12.2006 року, № 10 Про судову практику у справах про хуліганство хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.

Відповідно до диспозиції статті 173 КУпАП, дрібне хуліганство полягає в нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тобто у вчиненні дій, які поєднані з очевидним для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, грубим порушенням громадського порядку.

Доказів таких дій, що порушують громадський порядок та спокій громадян, зі сторони особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до протоколу не надано, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про спричинення матеріальної шкоди.

Матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 висловлювався агресивно до ОСОБА_2 , чи якимось іншим чином спричинив йому матеріальну чи моральну шкоду на ґрунті хуліганства, або вчиняв будь-які дії, спрямовані на порушення громадського порядку чи спокою громадян.

В свою чергу, слід наголосити, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Карелін проти Росії, пункт 54 справи „Озеров проти Росії, пункти 44-45 справи „Кривошапкін проти Росії).

У зв`язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе „функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає „обережності дій суду при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і вони не дають змоги Суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

На підставі викладеного, справу про адміністративне правопорушення слід закрити за відсутністю в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, так як належними та допустимими доказами не доведено порушення громадського порядку.

Керуючись ст.247 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.

Суддя: М. Я. Адамович