Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №192/1613/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1613/26

Провадження № 3/192/521/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 липня 2026 року

Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

встановила:

До суду надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відкласти розгляд справи не просив.

Судова повістка про виклик у судове засідання ОСОБА_1 була направлена Укрпоштою.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, п. 41) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведені обставини, а також те, що в даному разі з огляду на правила, встановлені статтею 268 КУпАП, явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не є обов`язковою, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 753369 від 22.05.2026, 22 травня 2026 року о 12 год 15 хв у селищі Солоному по вулиці Героїв України, 22, водій ОСОБА_1 здійснював рух на ТЗ ВАЗ 21043, д.н.з НОМЕР_1 , правопорушення вчинене повторно протягом року гр. ОСОБА_1 притягнено до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП від: 12.08.2025 / ЕНА 5462896, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Разом з протоколом суду надані: другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 753369 від 22.05.2026, примірник та копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 22.05.2026 серії ББА № 611841, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП; фотозображення посвідчення тракториста-машиніста на ім`я ОСОБА_1 , фотозображення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серій НОМЕР_2 на транспортний засіб ВАЗ 21043, д.н.з НОМЕР_1 , фотозображення транспортного з реєстраційним номером НОМЕР_1 та фізичної особи, без зазначення прізвища, ім`я та по батькові, копія рапорту та рапорт, які складені інспектором СРПП відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області Бурдюком В., копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 753353 від 22.05.2026 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 245 КУпАП до завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення належить, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діянні складу правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема : у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Згідно з пунктом 3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395: повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

Суд зазначає, що ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за такі порушення:

керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2);

керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3);

керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4).

Суд звертає увагу, що для притягнення особи до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП має бути, зокрема, підтверджене вчинення повторне вчинення нею протягом року правопорушення, передбаченого частинами 2 – 4 цієї статті.

Тобто, обов`язковими ознаками правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є ознаки правопорушення, передбаченого частинами 2 – 4 цієї статті та повторність, а саме повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч. 1 цієї статті.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 753369 від 22.05.2026, 22 травня 2026 року водій ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі ВАЗ 21043.

Проте у протоколі не вказано, що ОСОБА_1 не мав права керування таким транспортним засобом, або передав керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, або що стосовно ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або що він керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

Таким чином, викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 .

Суд також звертає увагу, що для притягнення особи до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП має бути, зокрема, також підтверджене повторне вчинення нею протягом року правопорушення, передбаченого частинами 2 – 4 цієї статті.

Відповідно до п. 5 розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, у разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.

Разом з тим ні довідки з інформацією про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 2 – 4 цієї ст. 126 КУпАП, та прийнятого у справі рішення, ні самого рішення (чи його копії) суду не надано.

Суд наголошує, що за приписами ч. 2 ст. 255 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд позбавлений процесуальної можливості самостійно визначати та встановлювати фактичні обставини справи, відшукувати докази, зокрема, щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 2 - 4 ст. 126 КУпАП для можливості притягнення його до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Суд наголошує, що суд здійснює розгляд протоколу виключно в межах пред`явленого особі обвинувачення за кваліфікацією, яка визначена працівником поліції та зазначена у протоколі, під час якого суддя встановлює наявність або відсутність в діянні особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення передбаченого конкретною частиною статті або статтею КУпАП.

Суд звертає увагу, що обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, суд також не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави (рішення від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції»).

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а зазначає, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України» та ін.).

Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, суд доходить висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі належить закрити.

Керуючись ст. 247 КУпАП,

постановила:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, закрити у зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя Н.В. Ковальчук