Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №213/3115/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3115/26

Номер провадження 3/213/970/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд Дніпропетровської обласі у складі:

судді – Нестеренка О.М.,

особи яка притягається до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,

розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності старшого лейтенанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , заступника командира 2 піхотної роти піхотного батальйону (інтернаціональний легіон оборони України) військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст.172-11 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.

До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення А4706 №11 від 18.07.2026 стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, за змістом якого: згідно з довідкою-доповіддю 14-10/13403 від 15.07.2026 року про факт самовільного військової частини (без зброї) військовослужбовця (за мобілізацією) військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 , 15.07.2026 року від Військово-медичного клінічного центру південного регіону засобами « ІНФОРМАЦІЯ_2 » N? 548/12182 від 15.07.2026 надійшло повідомлення про факт самовільного залишення ДП "Клінічний

санаторій Перший" ПРАТ "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" заступника командира 2 піхотної роти піхотного батальйону (інтернаціональний легіон оборони України) військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_3 . Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на стаціонарному лікуванні з 07.07.2026 року у ДП «Клінічний санаторій Перший» ПРАТ "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" з діагнозом: «Гіпертонічна хвороба 2 ст. Дисметаболічна кардіоміопатія. СН 0. Хронічна дискогенна лівобічна цервікобрахіалгія, стадія нестійкої ремісії, больовий, м?язово-тонічний синдром», 15.07.2026 року о 09:00 год. був відсутній у палаті під час ранкового обходу, на телефонні дзвінки не відповідав. 15.07.2026 року старший лейтенант ОСОБА_4 був виписаний за порушення госпітального режиму.

Установлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від

17.02.2026 року N? 217 старший лейтенант ОСОБА_4 був

зарахований до списків військової частини та призначений на посаду заступника командира 2 піхотної роти піхотного батальйону (інтернаціональний легіон оборони

України) військової частини НОМЕР_1 . Будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України старший

лейтенант ОСОБА_4 був зобов`язаний свято та непорушно

додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов?язки, бути готовим до виконання завдань, пов?язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Згідно з довідкою-доповіддю N? 14-10/13532 від 17.07.2026 року від ТВО командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 , 17.07.2026 року о 11:00 год. старший лейтенант ОСОБА_1 заступник командира 2 піхотної роти піхотного батальйону (інтернаціональний легіон оборони України) військової частини НОМЕР_1 , добровільно повернувся в пункт постійної дислокації « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( АДРЕСА_2 ) і висловив щире каяття, повністю визнав свою провину та запевнив у готовності докласти зусиль для виправлення ситуації. Після проведення роз`яснювальної бесіди старший лейтенант ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов`язків.

Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем і проходячи службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи умисно, протиправно, усупереч інтересам служби та з порушенням своїх статутних обов`язків, самовільно залишив військову частину в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явився свою вину не визнав, надав медичну довідку та виписний епікриз, пояснив що весь час своєї відсутності був на зв`язку та вчасно повернувся до військової частини.

ІІ. Нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, будучи центральним нормативно-правовим актом, що регулює суспільні відносини по притягненню до адміністративної відповідальності, передбачає застосування адміністративного стягнення за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб. Зміст цього діяння розкривається у диспозиції частини 3 статті 172-11 цього Кодексу.

ІІІ. Оцінка доказів, мотиви суду та прийняте у справі рішення.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінивши письмові докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення; протокол А4706 №11 від 18.07.2026; витяги із наказів №350, №364, №175, №358; довідка-доповідь №14-10/13532 від 17.07.2026 року; довідка-доповідь №14-10/13403 від 15.07.2026 року; заяву ОСОБА_1 , при всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про не доведеність вини ОСОБА_1 у самовільному залишенні військової частини в умовах особливого періоду, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Відповідно до частини 3 статті 172-11 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Частина 4 статті 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені в умовах особливого періоду.

При цьому, самовільне залишення (СЗЧ) та невчасне повернення є різними за своїм змістом та кваліфікацією діяннями:

Самовільне залишення – це умисне, протиправне залишення військової частини або місця служби без дозволу командира з метою ухилитися від виконання військових обов`язків хоча б на деякий час.

Невчасне повернення – це неприбуття до військової частини або місця служби у встановлений строк після закінчення відрядження, відпустки, лікування тощо, тобто діяння, яке охоплюється диспозицією ч. 3 ст. 172-11 КУпАП (нез`явлення з лікувального закладу).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував у лікувальному закладі на законних підставах (був направлений на лікування за рішенням командування). Його відсутність у палаті під час ранкового обходу 15.07.2026 року, навіть за умови виписки за порушення госпітального режиму, не свідчить про умисне самовільне залишення військової частини, а може розцінюватися як невчасне повернення з лікувального закладу.

Крім того, як встановлено судом, 17.07.2026 року о 11:00 год. ОСОБА_1 добровільно повернувся до пункту постійної дислокації військової частини, тобто період його відсутності склав менше трьох діб (з 15.07.2026 по 17.07.2026). Враховуючи відстань між закладом охорони здоров`я та місцем дислокації військової частини, суд приходить до висновку про відсутність умислу на тривале ухилення від виконання військових обов`язків.

Також суд бере до уваги, що в протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, однак при цьому зазначено кваліфікуючу ознаку «в умовах особливого періоду», яка є ознакою ч. 4 ст. 172-11 КУпАП. Така непослідовність у кваліфікації свідчить про недоведеність належного складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у самовільному залишенні військової частини в умовах особливого періоду, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

З огляду на викладене, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя О.М. Нестеренко