Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №707/160/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1392/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №707/160/26 Категорія: 310020000 Суходольський О.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

суддіВасиленко Л. І., Карпенко О. В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19.02.2026 (повний текст складено 19.02.2026, суддя в суді першої інстанції Літвінова Г. М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся у січні 2026 року до суду з даним позовом, яким просив стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн на місяць до закінчення навчання, починаючи з 01.09.2025 і до 30.06.2027, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку. Також позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 12000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20.07.2016 року шлюб між сторонами розірвано.

Позивач у 2023 році зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , в якому у них народилась дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

07.11.2019 відповідач зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

Позивач вказує, що після розірвання шлюбу сторони домовилися про те, що старша дочка ОСОБА_3 буде проживати з ним, а менша - ОСОБА_4 з відповідачем. Однак, в порушення досягнутих домовленостей, ОСОБА_2 не надає належної допомоги позивачу в утриманні та вихованні старшої дочки. Навпаки, маючи на меті отримання більшої суми коштів, які надавались позивачем на утримання їх спільної меншої дочки, звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_9 в розмірі від усіх видів його заробітку (доходу) та 23.04.2025 такий наказ був виданий судом.

Станом на день звернення до суду з даним позовом повнолітня ОСОБА_3 є студенткою Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка Міністерства освіти і науки України. Термін навчання – з 01.09.2025 по 30.06.2027. Дочка не працює, власних доходів та майна не має. Відповідач самоусунулась від утримання та виховання дочки, навчання та інші потреби повністю оплачує позивач. Крім того, на утриманні позивача є малолітня ОСОБА_4 від другого шлюбу та двоє батьків пенсіонерів.

Також вказує, що у відповідності до довідки про грошове забезпечення та інші види виплат за період з 01.07.2025 року по 31.12.2025 року, виданої Національною гвардією України, доходи позивача за вищезазначений період складали 129653,34 грн, з них утримання по виконавчому листу - 33776,74 грн., військовий збір – 1954,81 грн., тобто сума доходу за 6 місяців, за вирахуванням аліментів та військового збору становить 93 921,79 грн, тобто 15653,63 грн. Саме з цієї суми доходів позивач сплачує за навчання старшої дочки, купує їй одяг, харчування, ліки у випадку хвороби, тощо, а також утримує малолітню доньку та допомагає своїм батькам.

Таким чином, дочка сторін ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги з боку матері, що обумовило звернення з цим позовом до суду.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 19.02.2026 позов у справі задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 грн, щомісячно, починаючи з 21 січня 2026 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 4000 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення щодо стягнення аліментів допущено до негайного виконання в межах суми платежу за 1 місяць.

Суд виходив з того, що відповідач має обов`язок брати участь в утриманні своєї дитини, при цьому вимоги позивача про стягнення аліментів в розмірі 5000 грн щомісячно суд вважає завищеними, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами необхідність саме такого розміру аліментів, а також відсутні дані про дохід відповідача та її матеріальний стан.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подала 11.05.2026 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що з огляду на те, що ні позивач, ні дочка ОСОБА_10 зі нею не спілкувались, рішення про вступ дочки до університету на денну форму навчання по контракту ніхто не погоджував, питання про можливість надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання повнолітньої дочки на час її навчання ніхто не обговорював.

Також зазначає, що на час звернення до суду із позовною заявою позивачу достеменно було відомо, що відповідач виховує трьох неповнолітніх дітей (дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та двоє синів від другого шлюбу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ), має статус багатодітної матері, не працює. Єдиним джерелом мого доходу є аліменти, які сплачує позивач, та отримання соціальної допомоги як багатодітній родині. Її теперішній чоловік також не працює.

Скаржник також наголошує на тому, що позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що їх повнолітня дочка потребує матеріальної допомоги.

Крім того вказує, що позивач приховав від суду інформацію, що після початку повномасштабної війни росії проти України в 2022 році, тоді ще неповнолітня дочка ОСОБА_10 , виїхала з його теперішньою дружиною за межі України, спочатку до Польщі, а пізніше до Німеччини, де і проживають на даний час. В Німеччині дочка отримує соціальну допомогу близько 400 євро, періодично працює та отримує від цього дохід.

У відзиві на вказану апеляційну скаргу сторона позивача ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У даному випадку предметом спору є вимоги про стягнення аліментів, розмір яких не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_13 12.11.2005 уклали шлюб, який рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20.07.2016 у справі №395/809/16-ц розірвано.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 11.04.2006 року, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , а ОСОБА_14 є її матір`ю.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , а ОСОБА_14 є її матір`ю.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , 01.11.2023 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , 07.11.2019 року ОСОБА_15 уклала шлюб з ОСОБА_16 та змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 .

Судовим наказом Черкаського районного суду Черкаської області від 23.04.2025 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, тобто з 21.04.2025 та до досягнення дитиною повноліття.

Встановлено, що повнолітня ОСОБА_3 є студенткою Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка Міністерства освіти і науки України, що підтверджується витягом з наказу №80/1 –ст від 11.08.2025 року про зарахування на 1 курс денної форми навчання факультету освітніх наук та мистецтв, спеціальність АЗ початкова освіта та договір про навчання у закладі вищої освіти від 11.08.2025 року. Термін навчання – з 01.09.2025 по 30.06.2027.

Згідно довідки про грошове забезпечення та інші види виплат за період з 01.07.2025 року по 31.12.2025 року, виданої Національною гвардією України, доходи позивача за вищезазначений період (6 місяців) складали 129653,34 грн. з них утримання по виконавчому листу 33776,74 грн., військовий збір – 1954,81 грн., тобто сума доходу за 6 місяців, за вирахуванням аліментів та військового збору становить 93921,79 грн.

Позивач вважає, що відповідач, як мати дочки сторін, має сплачувати на її користь аліменти в розмірі 5000 грн щомісячно на утримання дитини. Такими є фактичні обставини у справі.

Правовідносини, які виникли між сторонами на їх підставі, мають таке правове регулювання.

За правилами ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, батько повнолітньої ОСОБА_17 зазначив, що дитина сторін потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням в університеті, посилаючись, зокрема, на витрати, пов`язані з оплатою такого навчання.

З системного аналізу фактичних обставин, встановлених судом при розгляді справи, та вищенаведених норм законодавства вбачається, що відповідач, як мати дитини має обов`язок утримувати її, попри досягнення дочкою повноліття, адже остання продовжує навчання в університеті та у зв`язку з цим несе відповідні витрати. Однак скаржник вважає, що суд помилково стягнув аліменти, які мають стягуватися з відповідача на утримання дитини, адже необхідність у потребі такої матеріальної допомоги позивачем не доведено.

При цьому, вказуючи про необхідність визначення розміру аліментів, які мають стягуватися з відповідача на утримання повнолітньої дитини, що навчається, в розмірі 4000 грн суд першої інстанції виходив з того, що дочка сторін для продовження навчання потребує матеріальної допомоги.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що рішення про вступ дочки до університету на денну форму навчання по контракту ніхто зі скаржником не погоджував, адже обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. До таких висновків прийшов Верховний Суд у постанові від 16.02.2022у справі № 381/2423/20.

Безпідставними є посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що вона не працевлаштована, адже вона є працездатною за віком, і матеріали справи не містять відомостей про її незадовільний стан здоров`я, який би перешкоджав працювати.

Крім того, відповідачем не надано доказів відсутності потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням доньки. Доводи з приводу працевлаштування дочки та отримання доходу не підтверджені жодними доказами.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цілому, однак, враховуючи перебування у відповідача на утриманні неповнолітньої та двох малолітніх дітей, в частині визначення розміру аліментів підлягають частковому врахуванню, що є підставою для зміни оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Отже рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19.02.2026 у даній справі з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, має бути змінено в частині визначення розміру аліментів, що мають стягуватися з відповідача на користь позивача на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, який встановити в розмірі 3000 грн щомісячно.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу – задовольнити частково.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19.02.2026 – змінити в частині визначення розміру аліментів, які мають стягуватися з відповідача на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши, що до стягнення підлягають аліменти в розмірі 3000 гривень щомісячно.

У решті рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19.02.2026 в цій справі – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 21.07.2026.

Суддя-доповідач

Суддя