Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №759/19809/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/19809/26

пр. № 3/759/5172/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

УСТАНОВИВ:

21 липня 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до положень ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до статті 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1-129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника.

Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх виявлення.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 203, 203-1, 204-1, 204-2 і 204-4 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх виявлення.

Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.

Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Тлумачення наведених норм свідчить, що адміністративне правопорушення, передбачене у статті 124 КУпАП може розглядатися за місцем його вчинення, за місцем обліку транспортного засобу або за місцем проживання правопорушників.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 721579 від 17.07.2027, дорожньо-транспортна пригода відбулася 25.06.2026 о 15 годин 15 хвилин, на вулиці, Міська, 2 у місті Києві.

Відповідно до пояснень від 25.06.2026, ОСОБА_1 , постійним місцем проживання є: АДРЕСА_1 .

Даних про облік транспортного засобу MITSUBISHI, д.н.з. НОМЕР_1 , протокол про адміністративне правопорушення не містить. Водночас аналіз інших матеріалів справи свідчить, що подія адміністративне правопорушення відбулася за адресою: місто Київ, Святошинський район, дорога Велика Окружна від ТЦ «Лавіна» в напрямку Пуща Водиця.

Наведені вище розбіжності позбавляють суддю можливості встановити місце вчинення правопорушення, що свідчить про ризики недотримання правил підсудності.

Суддя зауважує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (пункт 1 статті 6 Конвенції).

У розумінні зазначеної норми, суд має бути обов`язково «встановлений законом». Фраза «суд встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04; п. 24) від 20.07.2006). Цей орган має бути встановлений законом – суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в законному складі. Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є "встановленим законом" (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява № 74613/01, § 64).

Формулювання «суд встановлений законом» засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів, адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений леґітимності, яка вимагається в демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб. Тобто, поняття «суд встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Отже, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

У порушення вказаної норми, посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, зазначила, що дорожньо-транспортна пригода сталася у м. Києві на вулиці Міська 2, у зв`язку з чим суддя позбавлений можливості встановити, яка саме адреса є місцем скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Суддя зауважує, що неналежним чином оформлені адміністративні протоколи створюють перешкоди для повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи та не можуть бути належними підтвердженнями вчинення правопорушення, і як наслідок, такі адміністративні протоколи повертаються на доопрацювання.

З огляду на викладене, суддя вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, у зв`язку з чим матеріали справи належить повернути для доопрацювання, та приведення протоколу про адміністративне правопорушення у відповідність до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст. 256, 278 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В

Матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого у ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути до Управління патрульної поліції міста Києва для доопрацювання

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Кравченко