Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №758/18901/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/18901/25

Категорія 79

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Позивач просить суд стягнути відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 20 127,27 грн та збитки, у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 12 000,00 гривень.

Відповідач визнає повністю позовні вимоги у частині стягнення заборгованості по заробітній платі та заперечує проти стягнення збитків, у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг.

Ухвалою від 27.11.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

17.12.2025 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 18.12.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 07.05.2026 судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

08.06.2026 до суду від відповідача надійшов відзив.

У судове засідання учасники судової справи не прибули.

За змістом ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд встановив наступне.

Стосовно вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 Постанови від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги та не заперечував проти їх задоволення, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимог про стягнення збитків, у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг.

Позовні вимоги у цій частині обґрунтовані тим, що позивач була змушена звернутись за професійною правничою допомогою вартість якої склала загалом 12000,00 грн, що, за висновком позивача, є її збитками.

Відповідач заперечує проти позову у цій частині виходячи з того, що позивачем не доведено наявності жодного з необхідних елементів для стягнення збитків. Зокрема, Позивач не довів наявності збитків у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України. Заявлена до стягнення сума 12 000 грн є оплатою послуг, наданих третім суб`єктом на підставі договору про надання юридичних послуг. Сам по собі факт укладення цивільно-правового договору про надання юридичних послуг та здійснення оплати за таким договором не свідчить про виникнення збитків у розумінні цивільного законодавства.

Між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (виконавець) укладено Договір про надання юридичних послуг № Ю-491/25 від 10.09.2025 на наступних умовах.

2.1.1. Виконавець приймає до виконання доручення Замовника на надання юридичних послуг, вказаних в п.п.1.2. Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та сплатити надані Виконавцем послуги в розмірі, порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

1.1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику наступні юридичні послуги: Проект претензії на роботодавця.

3.1. Послуги вважаються наданими з моменту підписання Сторонами Акта про надання юридичних послуг (надалі- Акт).

4.1. Вартість юридичних послуг, вказаних у п. 1.2. цього договору становить 5000,00 грн.

За змістом Акту надання юридичних послуг б/н б/д виконавець передав, а замовник прийняв послугу під назвою «Проект претензії на роботодавця» вартістю 5000,00 грн.

Позивач сплатив ФОП ОСОБА_3 5000,00 грн, що підтверджується фіскальним чеком від 10.09.2025 з призначенням платежу: «Договір надання юридичних послуг 5000,00 грн».

Між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (виконавець) укладено Договір про надання юридичних послуг № Ю-506/25 від 17.10.2025 на наступних умовах.

2.1.1. Виконавець приймає до виконання доручення Замовника на надання юридичних послуг, вказаних в п.п.1.2. Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та сплатити надані Виконавцем послуги в розмірі, порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

1.1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику наступні юридичні послуги: Проект позовної заяви про стягнення заборгованості по заробітній платі.

3.1. Послуги вважаються наданими з моменту підписання Сторонами Акта про надання юридичних послуг (надалі- Акт).

4.1. Вартість юридичних послуг, вказаних у п. 1.2. цього договору становить 7000,00 грн.

За змістом Акту надання юридичних послуг б/н б/д виконавець передав, а замовник прийняв послугу під назвою «Проект позовної заяви про стягнення заборгованості по заробітній платі» вартістю 7000,00 грн.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відсутність своєї вини відповідно до вимог ч.2 ст.1166 ЦК України має доводити саме заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Розглядаючи позов про відшкодування шкоди суд враховує що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої бути протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина особи.

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: шкода; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача; вина.

Проте, позивачем не доводиться склад правопорушення (шкода; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача; вина), а тому, у суді відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача збитків у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач при зверненні до суду була звільнена від сплати судового збору, він компенсується за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково;

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі 20 127 (двадцять тисяч сто двадцять сім) гривень 27 копійок;

В іншій частині в задоволенні вимог позову відмовити;

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 Адреса місяця проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В.В. Гребенюк