Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №756/6958/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/6958/26

Провадження № 2/756/6740/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

20 липня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання коштів у кредит № 71191954 від 19.09.2025 у розмірі 22 680 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 19.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання коштів у кредит № 71191954, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 7 000 грн строком на 30 днів - з 19.09.2025 по 18.10.2025.

Умовами договору встановлено фіксовану процентну ставку 0,3% на день, комісію за надання кредиту в розмірі 15% від суми наданого кредиту, а також пеню за прострочення повернення кредиту в розмірі 4% від залишку заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 7 000 грн на його платіжну картку. Відповідач узятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати нарахувань не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

25.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором кредиту.

Заборгованість відповідача за кредитним договором складає 22 680 грн, з яких: 7 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 630 грн - заборгованість за процентами; 1 050 грн - заборгованість за комісією; 14 000 грн - заборгованість за пенею.

Ухвалою суду від 11.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними доказами.

Позивач у позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення. За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

19.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про надання коштів у кредит № 71191954, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 7 000 грн строком на 30 днів - з 19.09.2025 по 18.10.2025, зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою ставкою 0,300% на день та комісії за надання кредиту в розмірі 15% від суми наданого кредиту (пп. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 договору).

На виконання умов договору кредитодавець перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 7 000 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 4e2ebde5-c7cd-4384-b296-85aebef77d31 від 19.09.2025.

Відповідач у визначений договором строк кредит не повернув, доказів погашення заборгованості суду не надав.

25.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (фактор) укладено договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого клієнт відступив факторові право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за договором про надання коштів у кредит № 71191954 від 19.09.2025. Перехід права вимоги підтверджується витягом з реєстру прав вимог № 2 від 25.02.2026.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за договором станом на 26.03.2026 складає 22 680 грн, з яких: 7 000 грн - тіло кредиту; 630 грн - проценти за користування кредитом; 1 050 грн - комісія за надання кредиту; 14 000 грн - пеня.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у тому числі електронних. Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Підписанням договору позичальник підтвердив прийняття умов надання кредиту. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких встановлюється договором; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно зі ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржника. Договір факторингу у встановленому законом порядку недійсним не визнавався та відповідачем не оспорювався; відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором про надання коштів у кредит № 71191954 від 19.09.2025.

Перевіряючи розрахунок заборгованості, суд виходить із такого.

Проценти за користування кредитом у розмірі 630 грн нараховані за визначеною договором фіксованою ставкою 0,3% на день у межах установленого договором строку кредитування (з 19.09.2025 по 18.10.2025). Зазначена ставка не перевищує граничного розміру денної процентної ставки (1%), встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому нараховані в межах строку кредитування проценти є обґрунтованими та підлягають стягненню у заявленому розмірі.

Щодо комісії за надання кредиту в розмірі 1 050 грн суд зазначає наступне. Умовами договору передбачено разову комісію за надання кредиту в розмірі 15% від суми наданого кредиту. За встановлених обставин фактичного надання кредиту комісія за надання кредиту в розмірі 1 050 грн є правомірною та підлягає стягненню.

Щодо заявленої позивачем пені у розмірі 14 000 грн суд зазначає наступне. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і триває на час розгляду справи. Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки заявлена пеня нарахована за прострочення, допущене в період дії воєнного стану, її стягнення не відповідає наведеним вимогам закону, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 14 000 грн задоволенню не підлягають. Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню - у розмірі 8 680 грн, з яких: 7 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 630 грн - проценти за користування кредитом; 1 050 грн - комісія за надання кредиту. У задоволенні решти позовних вимог, а саме про стягнення пені у розмірі 14 000 грн, слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження витрат, які поніс позивач на отримання професійної правничої допомоги суду позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, витяг з акту № 10ФП від 09.03.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги та платіжна інструкція № 579946019.1 від 25.03.2026.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх неспівмірності відповідач не подавав. Ураховуючи, що позов задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ЦПК України), що складає 1 722,22 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; оскільки позовні вимоги задоволено на 38,27%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 018,94 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором про надання коштів у кредит № 71191954 від 19.09.2025 у розмірі 8 680 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 722,22 грн, судовий збір у розмірі 1 018,94 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО